• USD 27.2
  • EUR 30.8
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Дружба та служба. Про що йдеться в оновленій американо-українській хартії

Оновлена Хартія співробітництва стала відповіддю Кремлю на спроби позбавити Україну суб'єктності

Голови зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та США Ентоні Блінкен
Голови зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та США Ентоні Блінкен підписали оновлену Хартію стратегічного партнерства Україна-США
Реклама на dsnews.ua

Голови зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та США Ентоні Блінкен поставили у Вашингтоні свої підписи під оновленою Хартією стратегічного партнерства Україна-США. Як і домовлялися під час вересневого візиту української делегації на чолі з Володимиром Зеленським.

Початковий варіант був візований також під час першої спроби відновлення української державності поза російської політичної парадигми — 20 грудня 2008 р., тобто після вторгнення Росії до Грузії, яке стало гранично зрозумілим і чітким свідченням обраного Володимиром Путіним курсу.

Багато в чому оновлена хартія демонструє ті самі принципи, яких країни дотримувалися за президентства Віктора Ющенка. Але з урахуванням сьогоднішніх реалій, зумовлених збройною агресією Росії щодо України, а також гібридною щодо союзників Києва в Європі та Північній Америці.

Нова редакція документа, з якою можна ознайомитись на сайтах міністерства та Держдепу, цементує курс на зміцнення співпраці між Києвом та Вашингтоном.

Спадкоємність зі знаком "+"

Як і інші двосторонні документи, що підписані представниками США та України, оновлена хартія також містить обов'язкові пункти про підтримку Сполученими Штатами демократичних устремлінь, територіальної цілісності та суверенітету України, і, відповідно, невизнання російської анексії Криму.

Є у хартії пункт щодо членства України в НАТО. Вашингтон, як і раніше, підтримує євроатлантичну інтеграцію України. Хоча, якщо порівнювати з 2008-м, формулювання вже не таке прямолінійне.

Реклама на dsnews.ua

У першій хартії з посиланням на Декларацію Північноатлантичної ради, яку прийняли на сумнозвісному саміті НАТО в Бухаресті (сумно тому тоді Берлін і Париж виступили проти якнайшвидшого вступу України до Альянсу), Сполучені Штати констатували, що Україна буде членом НАТО, а Вашингтон інтенсифікує співпрацю у сфері безпеки як з кандидатом у члени НАТО.

У оновленій наголошується: "Сполучені Штати підтримують право України самостійно визначати свій майбутній зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, зокрема щодо прагнення України приєднатися до НАТО".

Варто зауважити, що Західна Європа, зокрема Німеччина та Франція, свого ставлення до євроатлантичних устремлінь України не змінили. Що доводиться враховувати і Штатам.

Як і те, що, з іншого боку, Україна 2021 р. зробила для вступу до НАТО значно більше, ніж Україна 2008-го, і продовжує "підганяти" збройні сили під стандарти Альянсу, але домашню роботу ще не виконано.

І в цьому Сполучені Штати продовжують надавати Києву всебічну допомогу. Тому у хартії декларується активізація співробітництва у сфері оборони та безпеки у повній відповідності до зобов'язань, які Зеленський та Байден взяли на себе за підсумками переговорів 1 вересня у Вашингтоні.

Щодо безпосередньої інтеграції в НАТО, то акценти останнім часом вже трохи змістилися. І тому, що членство України в Альянсі поки що у віддаленій перспективі, і тому, що, незважаючи на фактор Росії та Китаю, як інструменту консолідації союзників, ЄС і НАТО все ще сповнені протиріч у питаннях зовнішньої політики.

Тому зараз ставка робиться на вужчі інтеграційні процеси. Для України — разом із членами (Туреччиною, Болгарією, Румунією) та не членами НАТО (Молдовою, Грузією) у Чорному морі для протидії російській загрозі. Звичайно, за активної підтримки з боку США, які, як каже хартія, є ключовим партнером України в Чорноморському регіоні.

Окремо слід зазначити і те, що, як і в першій хартії співробітництва, Вашингтон підтвердив свої зобов'язання у рамках Будапештського меморандуму 1994 р.

Це свідчить про спадкоємність адміністрацій – від Клінтона до Байдена. І, власне, наголошує на вірності зобов'язанням. Але в той же час таким чином закладаються передумови для введення Штатів у переговорний процес — у рамках нормандського формату чи будь-якого іншого, який може стати йому альтернативою.

Не мишоловка, але сир — не безкоштовний

Допомогу від Вашингтона, що передбачена хартією, Київ отримає, звісно, не задарма. США потрібні гарантії, що їхні політичні та фінансові інвестиції будуть ефективні, щоб Україна не тільки стала сильнішою, у тому числі "вартовим кордонів" ЄС, а й щоб були захищені національні інтереси Сполучених Штатів.

Тому Вашингтон, визнаючи чималі досягнення України щодо демократизації та реформування, закликає не розслаблятися і продовжувати реформи, боротьбу з корупцією, деолігархізацію.

Йдеться, наприклад, про проведення реформи СБУ на користь відмови від функціоналу правоохоронних органів та трансформування у контррозвідувальну структуру.

Зеленський у Вашингтоні обіцяв довести розпочате до кінця підписання хартії, але відповідного закону ухвалено так і не було. Кулеба полетів до Блінкена без реформи СБУ та з невиконаним зобов'язанням провести конкурс на нового керівника САП.

Американській стороні навряд чи це прийшлося до душі, але хартію вона все ж таки візувала. Хоча це не означає, що Банкова може продовжувати маневри ухилення. Адже стратегічна співпраця може як активізуватися, так і зупинитися.

Крім цього, оновлена хартія містить ще низку прямих або завуальованих умов.

Приміром, є пункт про те, що Україна та США зобов'язуються "захищати передові технології шляхом дотримання міжнародних стандартів нерозповсюдження, посилення та ефективного впровадження режимів експортного контролю та партнерства для управління технологічними ризиками, що виникають". Мається на увазі як захист американських технологій, що передаються Україні, так і українських, на які полює Китай, що втратив можливість отримати "Мотор Січ". Дуже актуально через недавнє затримання китайського шпигуна.

Згадана у хартії та скандальна ситуація із заміною керівництва НАК "Нафтогаз" і фактичною відмовою Банкової від принципу корпоративного управління. Американці вкотре вказали одним із пріоритетів його дотримання.

І це далеко ще не все. Документ також містить дуже цікаві маркери.

По-перше, Україна зобов'язалася "модернізувати процеси оборонних закупівель задля досягнення євроатлантичних устремлінь". Тобто значного послаблення корупційної складової під час закупівлі нових технологій та військової техніки, зокрема виробництва США.

І цей пункт назвав серед своїх пріоритетів Олексій Резніков під час вступу на посаду міністра оборони. Зв'язок між його заявою та оновленою хартією очевидний.

Далі. У Вашингтоні не могли не звернути уваги на ознаки спроб Банкової, що викликають тривогу, підім'яти під себе інформаційний простір. Скандал із тиском на "Громадське" і KyivPost спалахнув, зрозуміло, коли хартія вже була готова до підписання, але у Вашингтоні ситуацію, схоже, прорахували.

"Сполучені Штати мають намір і надалі підтримувати курс України на посилення боротьби з корупцією, у тому числі через незалежні ЗМІ та журналістику...", — йдеться у тексті.

Якщо перекласти людською мовою, Вашингтон наполегливо рекомендує Офісу президента забути про тиск на журналістів, які публікують неприємні для нього матеріали, включаючи присвячені корупції в уряді Зеленського. Такі ЗМІ та матеріали — захисники, які не дозволяють владі скотитися до печерного авторитаризму та тотальної корумпованості.

А ось у плані енергетичного порядку денного Вашингтон, навпаки, був не настільки прямолінійним, наситивши це, безсумнівно, важливе для Києва в контексті спроб запуску "Північного потоку-2" питання загальними фразами про підтримку та допомогу Києву з диверсифікацією джерел енергії та переходом на "зелену" енергетику.

Також дуже показовою була розбіжність у поглядах у Кулеби та Блінкена на газовий шантаж Європи Росією, який призвів до різкого стрибка цін на цей ресурс, відповідно посиливши залежність ЄС від Кремля.

Блінкен поки не вважає, що Росія використовує газ як зброю, оскільки транзит через Україну все ж таки зберігається; але в той же час близька до цього. Кулеба з колегою не погодився — зброя і вже застосовується.

Формально Блінкен правий. Але має рацію і Кулеба, оскільки формальності — не те, на чому будується гібридна політика Росії.

США розуміють, що енергетика є болючим питанням для Німеччини. І Байден свого часу уклав з Меркель мирову з питання СП-2, взявши з неї та її наступників слово не допустити відмови РФ від транзиту через Україну та профінансувати перехід української держави на відновлювані джерела енергії.

Про що і Кулеба, і Блінкен не забули нагадати німцям під час спільного брифінгу.

Але загалом переговори у Вашингтоні закінчилися на позитивній для Києва ноті, а оновлена хартія безперечно є успіхом для України. У тому числі тому, що Вашингтон і Київ таким чином відповіли на спроби Кремля вивести вирішення українського питання на ексклюзивний рівень американо-російських відносин.

Такі наративи озвучував і сам Володимир Путін, і Сергій Лавров, і інші голови, що говорять. Зокрема, гранично чітко все сформулював керівник путінського гібридного аналогу "Давоса" — клубу "Валдай" — Тимофій Бордачов у своїй статті для газети "Взгляд", в якій називає Україну — "недержавою", територією без влади та феноменом, що став предметом торгу між Москвою та Вашингтоном.

Оновленою хартією США та Україна спростовують такі вкидання і нівелюють зусилля Росії щодо створення саме такої парадигми.

    Реклама на dsnews.ua