• USD 29.3
  • EUR 30.5
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Слабка ланка НАТО. Чи вдасться Вашингтону безпечно посварити Німеччину з Росією

Німеччина відмовилася надати повітряний коридор британським літакам зі зброєю для України

Берліну час визначитися зі своїм місцем у євроатлантичному світі і зайняти жорсткішу позицію щодо режиму Путіна, вважають експерти зі Східної Європи та політики безпеки
Берліну час визначитися зі своїм місцем у євроатлантичному світі і зайняти жорсткішу позицію щодо режиму Путіна, вважають експерти зі Східної Європи та політики безпеки / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Росія після провалу в Женеві та Брюсселі працює на ескалацію у взаєминах з Україною, США, НАТО та ЄС. Напруга зростає, посилюється агресивна риторика Кремля. Москва всіма силами прагне переконати суперників у рішучості йти до кінця.

Чому, наприклад, може послужити рішення евакуювати сім'ї російських дипломатів з посольства у Києві та консульства у Львові, ухвалене, як пише The New York Times з посиланням на джерела в СБУ, за тиждень до переговорів у Європі. Російське МЗС повідомлення газети спростовує.

Американські та українські співрозмовники NYT, у свою чергу, вважають, що цей крок може бути і черговою інформаційно-психологічною операцією, і свідченням реальної підготовки до ескалації конфлікту.

Допомога англосаксів

У таких вкрай несприятливих умовах, що викликають занепокоєння, відповідно, і партнери України також збільшують підтримку.

По-перше, до Києва прибула велика група американських сенаторів з обох партій, чому, за даними CNN, передував візит директора ЦРУ Вільяма Бернса для проведення консультацій "з колегами з розвідки у зв'язку з побоюваннями щодо можливого "вторгнення" Росії в Україну" та обговорення з президентом Володимиром Зеленським заходів щодо деескалації.

Після переговорів із гарантом сенатори пообіцяли не лише "руйнівні економічні санкції" для РФ, а й нові постачання зброї Україні. Як уточнив сенатор Річард Блюменталь, йдеться про ПТРК Javelin, ПЗРК Stinger, катери для ВМС та стрілецьку зброю.

Реклама на dsnews.ua

По-друге, телеканал Global News, посилаючись на свої джерела, поінформував про відправку міноборони Канади спецназу в Україну як міру стримування Росії. І, звичайно, це недвозначний сигнал як Україні (друзі поруч), так і Кремлю.

Важливий момент: 17 січня, до Києва в рамках європейського турне, присвяченого російській агресії, прилетіла міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі, яка раніше допустила постачання зброї в Україну.

Тим часом, і це по-третє, також 17 січня міністр оборони Великої Британії Бен Воллес оголосив про рішення Лондона відправити в Україну легке протитанкове озброєння (можливо, LAW80 або NLAW/MBT LAW).

Мало того, як повідомляє британська преса, Лондон уже відправив в Україну кілька транспортників C17 із протитанковою зброєю на борту.

Ось вам водень

Американські сенатори, канадські міністр та спецназ, британські військові з гранатометами – не єдині гості української столиці цього тижня.

Також у Києві напередодні побувала голова МЗС Німеччини Анналена Бербок, яка сьогодні провела переговори вже у Москві – із російським колегою Сергієм Лавровим.

Не можна сказати, що обидва візити Анналени Бербок, хоч вона і є "другом" України, були настільки позитивними, наскільки хотілося б Києву. Її переговори з Лавровим швидше були підтвердженням позиції офіційного Берліна з питань європейської безпеки, енергетики та нормандського формату. Причому Бербок, будучи вже міністром, а не просто учасником передвиборчих перегонів, не могла вийти за межі офіційної лінії нового уряду, очолюваного есдеком Олафом Шольцем.

Щодо зустрічі з Дмитром Кулебою, то незабаром, за її словами, Берлін відкриє бюро з водневої дипломатії відповідно до угоди, укладеної президентом США Джо Байденом і вже ексканцлером ФРН Ангелою Меркель.

Проте постачання німецької зброї, на чому наполягав її соратник, голова "Зелених", а нині віцеканцлер Роберт Хабек, не буде.

Такою є позиція уряду ФРН, констатує Бербок. Як і очікувалося, "Зелені", які виступають проти "Північного потоку-2" і за військову допомогу Україні, не можуть докорінно змінити ситуацію в уряді, адже, крім них, майже увесь німецький істеблішмент, майже всі фракції в Бундестазі, дотримуються протилежних поглядів.

Але при цьому ніхто в Берліні не заперечував проти рішення кабінету Меркель, що йде, видати за останні 9 днів дозволів на експорт зброї на суму, більшу, ніж за минулі 9 місяців. І левову частку німецької зброї отримає Єгипет, який критикує Європа за порушення прав людини.

Слабка ланка

Отже, все це дуже погано пахне. На жаль, у принципі "беззубі" візити Бербок до Києва та Москви служать тому підтвердженням. Як і карта маршрутів вищезгаданих британських С17 зі зброєю для України, які були змушені летіти в обхід повітряного простору Німеччини.

Військові експерти та журналісти звернули увагу на цей факт, пов'язавши його з нещодавньою черговою заявою офіційного Берліна про те, що Німеччина не постачатиме зброю Україні.

Це є лише одним з епізодів у низці оцінок із критикою на адресу Німеччини через її позицію по відношенню до Росії.

Так, шведський дипломат Андерс Ослунд, відомий фахівець з України та Росії, прямо поцікавився у Берліна, на чиєму він боці – Росії чи Заходу? "Вона (Німеччина) підтримує "Північний потік-2", виступає проти не лише військової підтримки, а й продажу зброї Україні, яка неодноразово порушувала кримські санкції США". Це нова тенденція в інформаційному та дипломатичному просторі – досить жорсткий публічний аналіз причин проросійського ухилу в німецькій політиці.

Вишенька на торті – це відкритий лист 73 інтелектуалів – політиків та експертів зі Східної Європи та політиці безпеки, опублікований у газеті Zeit 14 січня.

Щоб не переказувати увесь зміст листа, зазначимо, що його автори дорікають Берлін за 30 років зайвого теплого ставлення до Росії, і покладають на Німеччину відповідальність за вторгнення РФ в Україну в 2014 р., оскільки німці активно підтримали будівництво обох ниток "Північного потоку", хоча наявних трубопроводів вистачало з головою; блокували євроатлантичну інтеграцію України та Грузії у 2008 р., ігнорували агресію Кремля щодо Молдови та реагували на дії Росії загалом невідповідно до їх наслідків, нехай публічно регулярно критикували Москву.

У зв'язку з цим, на думку авторів листа, Берліну настав час визначитися зі своїм місцем у євроатлантичному світі і зайняти жорсткішу позицію щодо режиму Володимира Путіна.

Для німецького керівництва така риторика має стати тривожним дзвіночком. Справа в тому, що Німеччина ще з часів холодної війни небезпідставно вважалася слабкою ланкою НАТО, незважаючи на статус першої економіки Європи. Але й заклики адміністрації Дональда Трампа наростити витрати на оборону також не є безпідставними.

Тоді, під час холодної війни, Сполучені Штати надавали німцям максимальну підтримку через стратегічне становище країни в контексті протистояння з Радянським Союзом.

Сьогодні Захід знову на ножах із Москвою. І адміністрація Джо Байдена прагнула відновити і зміцнити відносини з Берліном, але дискусія, що набирає обертів, у Європі та США – говорить на користь того, що необхідність підтримки Німеччини вже під питанням.

Невдоволення політикою ФРН у європейському та американському істеблішменті/діпстейті зростає не перший рік. Досі посилити пресинг на Німеччину заважала присутність Ангели Меркель. Але тепер вона на пенсії, а ФРН очолює дуже різноманітний уряд есдеків, "Зелених" та лібералів. Момент украй підходящий для партнерів, щоб вплинути на російську політику Берліна.

Дружба між Берліном і Москвою стає, як і в минулому, дедалі більшою проблемою для союзників — з тією різницею, що тепер "своїм сукиним сином" виступає перший. Свого часу спроби "британського світу" вбити між ними клин, зрештою, завершилися десятком років світових воєн — і це викликає побоювання. Але бездіяльність як альтернатива лише заохочить імперські апетити Москви.

Посунути німців

У короткостроковій перспективі є всі шанси на те, що в Європейському Союзі нарешті відбудеться радикальна трансформація впливу. Іншими словами, першим номером у ЄС замість Німеччини може стати хтось інший.

Єдиною потенційною заміною є Франція. Тим більше що ще в той час, як федеральний уряд очолювала його соратниця Ангела Меркель, президент Емманюель Макрон, практично не приховуючи, домагався того, щоб не просто поділити з Німеччиною лідерство в ЄС, а й усунути її на друге місце.

Макрон і в уряді Мануеля Вальса, і як наступник Франсуа Олланда довів свою здатність дуже швидко "перевзутися". Наприклад, з жорсткого критика Росії він перетворювався на прихильника діалогу з нею.

І ось недавно, на спільній пресконференції з лояльним до нього президентом Євроради Шарлем Мішелем, Макрон, відповідаючи на запитання про залучення США до нормандського формату, сказав... Ні, він не підтримав прямо включення Штатів до "Нормандії", про що поспішили повідомити деякі українські ЗМІ, вирвавши із контексту його слова. Макрон сказав, що не заперечує проти підтримки Вашингтоном цього формату. Але це в будь-якому випадку дуже примітна зміна тональності офіційного Парижа з цього питання.

Отже, цілком імовірно, що саме з Макроном адміністрація Байдена спробує зіграти у зміну лідера ЄС. При тому що Париж настільки ж схильний до русофілії, як і Берлін, Франція все ж таки не належить до непримиренних противників присутності американців у європейській політиці та безпеці.

Гіпотезу про зміну пріоритетів Вашингтона в Європі можуть підтвердити заяви та дії держсекретаря США Ентоні Блінкена, який має, крім іншого, особисті сентименти до Франції. Однак перш ніж Вашингтон і Париж налагодять тісне співробітництво, їм потрібно закрити питання з австралійсько-британсько-американським військово-технічним союзом AUKUS, який позбавив Париж багатомільярдної угоди на підводні човни для Канберри.

Якщо Сполучені Штати зможуть запропонувати Макрону або його наступнику вигідну угоду, яка компенсує втрати, Париж потроху почне посилювати підтримку США в Європі.

Хоча у будь-якому разі, враховуючи фактор нового уряду в Німеччині, суперництво Парижа з Берліном посилюватиметься.

І воно, зокрема, буде помітним і в нормандському форматі, що — амбіції більш проамериканської Франції — в принципі на руку Україні. Хоча й не виключено, що Макрон спробує залагодити українсько-російський конфлікт легшим шляхом, спонукаючи до поступок Київ, а не Москву щодо Мінських угод. Утім, цю карту Україна може побити ризиком зриву поточних контрактів, укладених між Києвом та Парижем і досить важливими для французьких авіабудівників.

    Реклама на dsnews.ua