• USD 28.7
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Загроза вторгнення до України. Які уроки можна отримати з навчань "Захід-2021"

Нехай Росія може в довгостроковій перспективі занепадати з економічних та демографічних причин, вона залишиться серйозною, руйнівною загрозою

Навчання "Захід-2021"
Навчання "Захід-2021" / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Старший науковий співробітник Ініціативи трансатлантичної безпеки Центру Скоукрофт Джон Дені у статті для Atlantic Council проаналізував російсько-білоруські навчання через призму ескалації на українському кордоні.

Нарощування Росією військ на кордоні України спричинило побоювання нового вторгнення, поки десятки тисяч солдатів, бронетехніка та елітні спецпідрозділи займають позиції за 140 миль від кордону, часом уночі, щоб приховати свої пересування. Влада США попередила союзників про те, що вторгнення цілком може статися, і час на те, щоб завадити цим планам, минає.

Поки представники західних спецслужб намагаються передбачити наступні кроки Москви, будь-хто, хто стежив за вересневими білорусько-російськими військовими навчаннями "Захід-2021", зробив для себе безліч досить примітних відкриттів. І нехай багато чого про російський потенціал, доктрину та методи можна було дізнатися на оперативному і тактичному рівні, але низку найбільш важливих наслідків вторгнення для Заходу можна отримати лише на стратегічному рівні — партнерство Москви з Китаєм, її плани на Арктику та її відношення до міжнародних угод про контроль над озброєннями.

На західному фронті будь-що, але тільки не тиша

По-перше, останні пересування російських військ дають зрозуміти, що Дамоклів меч усе ще нависає над Україною.

Незважаючи на те, що Кремль повідомляв про відведення військ, які він зосередив на кордоні з Україною у квітні, до 90% техніки та персоналу насправді там і залишились. Спочатку була думка, що ці сили там знаходяться для підготовки до навчань "Захід-2021"; але навчання завершилися, а Росія за останні тижні лише посилила свою присутність (замість того, щоб перемістити сили в інші локації).

Зі стратегічної точки зору як нещодавнє нарощування сил, так і значну залишкову присутність після навчань, передбачають посилення тиску Москви на Київ: спроби завадити інтеграції України до НАТО шляхом стримування та за необхідності запобігання зміні ситуації на Донбасі військовим шляхом. Враховуючи те, що м'яка сила Росії в Україні значно послабшала, а також зниження торгових відносин між двома країнами, інструментарій Москви сьогодні обмежений значно більше, ніж десять років тому, але явно включає стримуючу силу у вигляді величезного скупчення сил на кордоні з Україною.

Реклама на dsnews.ua

Між тим навчання "Захід-2021", що проходило в Білорусі та Західному військовому окрузі Росії, також показало, що відносини Москви з Мінськом дещо покращилися. Незважаючи на те, що президент Росії Володимир Путін та його білоруський колега Олександр Лукашенко не відчувають особливої любові один до одного (причому деякі навіть стверджують, що перший вважає останнього блазнем), спільні навчання стали свідченням стратегічного та військового партнерства між ними, що міцнішає.

Мінськ продемонстрував готовність розмістити у себе тисячі російських військовослужбовців (і провести з ними спільні навчання). Наприклад, вони створили у Білорусі новий спільний центр військової підготовки, що призначений для підготовки підрозділів ВПС та ППО, і саме там Москва розмістила свої винищувачі Су-30 для виконання спільних місій та патрулювання кордонів двох країн.

Певною мірою ці кроки також є відображенням стратегічної тенденції до встановлення тісніших політичних відносин між двома країнами, які відштовхнули від себе Захід деякими своїми помилками (жорстокими репресіями щодо білоруської опозиції і, звичайно, анексією Криму Росією). Ось чому Путін та Лукашенко схильні співпрацювати один з одним, мабуть, за рахунок Заходу.

Проблеми на Сході

Крім Білорусі, Росія запросила для участі в навчаннях "Захід-2021" інших міжнародних партнерів, і серед тих, хто відправив війська, були Вірменія, Індія, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан і Сербія.

Проте дуже характерно, що Китай був відсутній, відправивши лише спостерігачів. І це з урахуванням його масштабної присутності під час попередніх навчань: "Схід" у 2018 р., "Центр" у 2019 р. та "Кавказ" у 2020 р. Рішення проігнорувати "Захід-2021" видається нелогічним.

Також цікаво те, як Москва подавала російсько-китайське військове співробітництво. Усього за кілька тижнів до початку активної фази "Захід-2021" від 10 до 13 тис. військовослужбовців із Росії та Китаю взяли участь у великомасштабних навчаннях у північно-центральному районі Нінся. Спочатку "Сибу/Взаємодія-2021" були перейменовані на "Захід/Взаємодія 2021", щоб наголосити на зв'язку з навчаннями "Захід-2021".

Чому ж Пекін брав участь у навчаннях, афілійованих із "Захід-2021", але при цьому не відправляв війська до Білорусі та західної Росії для участі в головному заході? Оскільки прагне тримати Європу ближче до себе, уникаючи іміджу країни, яка загрожує континенту, нехай він уже і є таким.

Китай, швидше за все, розуміє, що навчання — єдиний російський військовий захід, який регулярно привертає увагу преси по всій Європі та Сполучених Штатах. Якби він відправив військових для участі в них, це, ймовірно, викликало негативну реакцію і стало б доказом справедливості заяв Вашингтона про те, що Китай справді є загрозою безпеці для Європи вже сьогодні, а не в якомусь віддаленому майбутньому.

Незважаючи на зростаючу кількість таких доказів, багато хто в Європі не розглядає Китай як загрозу безпеці. Наприклад, після червневого саміту НАТО президент Франції Емманюель Макрон зазначив, що "Китай знаходиться не в Північній Атлантиці". Керівництво Китаю, швидше за все, дуже прагне підтримувати докорінно невірне уявлення про те, що вони знаходяться далеко від Європи, що й служить поясненням їхнього рішення не відправляти війська на навчання "Захід-2021".

Наліт модернізації

"Захід-2021" також продемонстрували бажання Росії модернізувати свою армію. Один із ключових стратегічних висновків, який можна зробити за підсумками маневрів: здобуття Росією уроків з недавніх військових операцій, насамперед в Україні, Сирії та Нагірному Карабасі; а також розвиток та застосування передового військового потенціалу.

Щодо цих військових операцій, то під час навчань помітно активніше використовувалися безпілотники та крилаті ракети, що застосовуються в Україні, Сирії та Нагірному Карабасі, для враження сил противника, особливо БПЛА противника. І в порівнянні з маневрами західних армій російський план військових навчань все ще суворо розписується. Іноді військові навіть проводять навчання-репетицію перед навчаннями, щоб гарантувати успішний результат. Тим не менш "сценарії" таких навчань явно включають уроки, що були зроблені з нещодавніх операцій, в яких російські військові брали участь або уважно моніторили ситуацію.

Розширений потенціал. Російські військові також випробували кілька нових одиниць озброєнь, включаючи БПЛА, транспортні засоби та методи боротьби з дронами. І це говорить про прагнення Росії до протистояння з більш технологічно просунутими західними противниками, насамперед щодо розробки звичайних високоточних озброєнь; гіперзвукової зброї, озброєння зі штучним інтелектом; безпілотників; систем управління, контролю і зв'язку та збільшеним кіберпотенціалом для ведення інформаційної війни. Проте немає жодних гарантій, що в російському бюджеті є кошти на амбіції міністерства оборони.

Досліджуючи Північ

"Захід-2021" також показали зростання стратегічного значення Арктики.

Хоча навчання проходили недалеко від кордонів Польщі і Литви та на полігоні "Муліне" приблизно за 225 миль на схід від Москви, більша частина маневрів на морі та біля узбережжя проводилася Північним флотом Росії і відіграли значно помітнішу роль, ніж на останніх навчаннях "Захід-2017". Підвищення статусу флоту служить консолідації всіх військових активів, незалежно від роду військ, як єдина адміністративна одиниця і зміцнює позиції Північного флоту в боротьбі за необхідні ресурси.

Основне завдання флоту — підтримувати у бойовій готовності військово-морські стратегічні ядерні сили, що базуються на російському узбережжі Баренцевого моря, але також він відповідає за дослідні місії та патрулювання в Північному Льодовитому океані. Підвищений статус свідчить про зростання значення Арктичного регіону в російському стратегічному мисленні та плануванні.

Жодних угод

І нарешті, "Захід-2021" — це доказ того, що Росія, як і раніше, нехтує здебільшого міжнародними угодами щодо контролю над озброєннями, які обмежують її можливості розробляти, приховувати та проводити дестабілізуючі наступальні воєнні дії в Європі.

Наприклад, Віденський документ 1990 р. та подальші доповнення вимагають, щоб держави-члени допускали спостерігачів до участі у певних військових діях, включаючи навчання за участю не менше 13 тис. військовослужбовців.

Усього за кілька днів до початку навчань міноборони Росії заявило, що у навчаннях "Захід-2021" візьмуть участь близько 200 тис. військовослужбовців. Але наголосило, що ці сили насправді брали участь у кількох незв'язаних між собою маневрах. Таким чином Москва знайшла лазівку у Віденському документі, що фактично анулювало завдання угоди, яка спрямована на зміцнення довіри та безпеки.

Те, що західні країни воліють зберегти свій моральний вигляд і вдаватися до заходів щодо зміцнення довіри для стримування, коли йдеться про такі угоди, як Віденський документ або Основний акт НАТО-Росія 1997 р., може зрештою підірвати європейську безпеку. На певному рівні дипломатія та діалог із Москвою необхідні, але має бути баланс — треба як захищати інтереси Заходу, так і підштовхувати керівництво Росії до дотримання угод про контроль над озброєннями.

Поки що навчання "Захід-2021" чітко сигналізують про незацікавленість Москви в серйозних заходах щодо контролю над озброєннями та зміцнення довіри в Європі, що змушує задуматися над тим, чи працюють такі інструменти, коли вони так необхідні.

Так, можливо, деякі висновки мають швидше оперативний, ніж стратегічний характер. Але ключовий висновок: це постійність загрози з боку Росії для Заходу, не тільки в географічному вимірі — від Баренцева до Балтійського та Чорного морів, а й у кібернетичній, інформаційній та політичній сферах. Нехай Росія може в довгостроковій перспективі занепадати з економічних та демографічних причин, вона залишиться серйозною, руйнівною загрозою, навіть незважаючи на те, що Китай все більше привертає увагу та зусилля Заходу. Нарощування сил біля кордонів України, що викликає тривогу, тому ще одне підтвердження.

    Реклама на dsnews.ua