Ігри з ЄАЕС. Як Іран переграв Путіна, а Кім - Трампа
Іран і Євразійський економічний союз (ЄАЕС) підписали на форумі в Астані тимчасову угоду про створення зони вільної торгівлі. І хоча підписання готувалось давно, з 2016 р., для Ірану цей успіх важливий саме зараз. Тегеран знайшов спосіб показати Вашингтону, що на санкції світ клином не зійшовся. Угода - тільки перший етап, але Іран поспішає розвинути успіх: його центральний банк оголосив про намір щільно зайнятися в співпраці з Росією криптовалютами як альтернативою SWIFT. Попутно Іран зміцнює союз з Росією в Сирії і утрудняє її вихід звідти.
В якості відповіді США можуть спробувати втягнути під санкції також і ЄАЕС. Але ризик мінімальний: Росія і так під санкціями, а ще сильніше закрутити їй гайки Трампу не дозволять європейські партнери. До того ж у ЄАЕС, крім Росії, складаються й інші країни - що ж, накажете і їх санкціонувати?
Вигоди Росії тут менш очевидні. Щоб не сказати - примарні. Зрештою, зміцнення союзницьких зв'язків із Тегераном в плани Москви ніяк не входило. Навіть навпаки - особливо якщо врахувати очевидні труднощі із збереженням особи в сирійському конфлікті. Хоча російське керівництво, звичайно, отримав прекрасний привід поговорити про те, що ЄАЕС розширюється: ось і Молдова вже попросила статус спостерігача, і Іран підтягнувся... Не виключено, що підтягнеться і КНДР - чому б і ні?
КНДР згадана не випадково: у Кіма, як і у Хаменеї, теж є привід святкувати перемогу.
Все почалося з того, що Майк Помпео - тоді все ще директор ЦРУ, але вже майже держсекретар відвідав у квітні Пхеньян, щоб обговорити з Кімом можливість його зустрічі з Трампом. Але чому переговори виявилися потрібніше Трампу, чим Киму?
Все просто: виживання режиму Кіма гарантує ядерну зброю, а мінімум комплектуючих, необхідних для його підтримки в робочому стані, КНДР добуде в обхід будь-яких санкцій. У Кіма немає тільки рукопожатости на світовому рівні. І КНДР вже два десятиліття домагається зустрічі з чинним президентом США - а тут Помпео привозить подарунок. Це приємно, але і без такого подарунка Кім цілком проживе.
А ось Трампу важливі думки багатьох - від американських виборців до союзників США. Щоб не впасти в очах Трамп повинен демонструвати успіхи, в тому числі і у вирішенні корейської кризи. Але їх немає. Момент для силової операції він упустив, втім, якщо б Трамп і ризикнув, коли це було можливо, це стало б кінцем його кар'єри політика при будь-якому результаті. Ефект від знищення маленького клопа на прізвище Кім, навіть якщо б це вдалося, не виправдав би витрат.
В результаті Кім вийшов переможцем у черговому протистоянні. Він утвердився в праві пускати ракети через голову японців, і тепер навіть якщо він впустить щось по дорозі, США нічого йому не зроблять. А тут приїжджає Помпео і привозить шанс досягти ще більшого. Причому, Трампу переговори потрібні терміново, щоб зберегти обличчя. А Киму вони потрібні остільки-оскільки, виключно на його умовах і з гарантованим результатом. Кім може почекати, а заодно потролити Трампа.
І ось, прорахувавши варіанти, корейці висловили згоду на зустріч. Щоб Трамп заковтнула наживку глибше, 27 квітня на переговорах у демілітаризованій зоні Мун Чже Ін і Кім Чен Ин оголосили, що вже в цьому році вони завершать Корейську війну, і навіть підписали декларацію про мир, процвітання і об'єднання. Пам'ятайте старовину Муна, президента Південної Кореї? Звичайно, пам'ятайте - ви бачили його у новинах поруч з Кімом! Кіма-то представляти не треба - хто ж не знає цього дивака, знаменитого рокетмена і любителя броньованих ретропоездов?
До 10 травня все було вже на мазі: КНДР відпустила трьох американських ув'язнених, Білий дім назвав це "жестом доброї волі", а Трамп повідомив дату і місце зустрічі: 12 червня в Сінгапурі. У Сеулі і Вашингтоні трохи розслабилися і почали 11 травня планові спільні навчання Max Thunder. А 16 травня КНДР повідомили, що така провокація у відповідь на "миролюбні зусилля і добру волю" Пхеньяна нікому з рук не зійде, - і ось, завершення Корейської війни відкладено на невизначений термін. У той же день глава МЗС Північної Кореї, теж Кім, але вже Ки Гван, заявив північнокорейському агентству про можливу скасування зустрічі Кіма-головного з Трампом. Мовляв, американці хочуть, щоб КНДР відмовилася від ядерної зброї, а це неприйнятно, потрібні гарантії безпеки. Які саме гарантії, Кім-дипломат не сказав, але, ймовірно, меморандум, на кшталт Будапештського, на який купилася Україна, Кіма-головного не влаштує.
Останній штрих додало заяву Білого дому про те, що, мовляв, КНДР нічого офіційно не повідомляла. А що вона повинна була окремо комусь повідомляти, якщо є новини державного агентства, і там все офіційно?
Хід, таким чином, за Трампом. Переговори йому потрібні? От нехай і думає, чим заплатити за те, щоб посидіти за одним столом з Кімом, який в цій ситуації нічим не ризикує.
Напевно гра Кіма викликала заздрість у російського Мзс - так опустити США Москві давно не вдавалося. Слабкість Кремля в тому, що він лавірує і поки не готовий до ролі світового ізгоя вже без усяких застережень, хоча і швидко вчиться, - а Кім до неї готовий з дитинства. Та й Хаменеї від нього не відстає.
