Государство

Чи зможе батальйон «Донбас» зняти Порошенка?

Анонсована акція під АП – серйозний дзвінок владі, що восени можуть матеріалізуватися духи ватажків Коліївщини Гонти і Залізняка

Гасло Майдану "мир хатам - війна палацам" нова влада не почула

Аби зрозуміти реальність Майдану 3.0 варто прислухатися до настроїв громадян. Те, що невдоволення перемир'ям з бойовиками росте, навряд чи є секретом. І це невдоволення висловлюють не лише силовики на передовій і добровольці з "Донбасу" чи "Азову", але й переважна більшість мешканців Донеччини і Луганщини, які втомилися від розгулу бандитизму і хочуть, аби нарешті цьому було покладено край. Але не у вигляді перетворення цих регіонів у буфер, де господарюватимуть або ж бородаї і царьови, або "регіонали", які повернуться щоб позаганяти повсталих "холопів" назад по копанках. Проте влада змушена дослухатися до промосковських "пацифістів" Меркель і Олланда, а не до настроїв своїх громадян. І це загрожує сколихнути країну. Причому дуже сильно.

Сьогодні під Адміністрацією Президента вже відбувся малочисельний марш проти призупинення АТО. Хтось навіть кинув димову шашку. Завтра туди збирається прийти батальйон "Донбас". "Ми хочемо подивитися в очі всенародно обраному Президенту і зробити все, щоб він почув Донбас і єдину Україну. Закликаємо всіх наших братів і сестер, всіх українців стати поруч з нами в цей день плечем до плеча", йдеться у заяві командира батальйону Семена Семенченка. Довелося чути, що, мовляв, за цією акцією проглядається інтерес дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського, який начебто хоче поставити своїх людей на декілька облдержадміністрацій. І до призупинення АТО це має дуже опосередковане відношення. Радше тиск на владу. Але те, про що говорять Семенченко, Білецький, Мельничук та інші командири добровольчих загонів, має у суспільстві значно більшу підтримку, аніж миролюбні гасла влади й Ахметова. Сподіваємося, що мітинг добровольців, боронь Боже, не завершиться їхнім розгоном та арештами. А вони зі свого боку не вдадуться до дикунства.

Слід згадати, що то тут, то там вже виникають протистояння "правосєків" та євромайданівців з правоохоронцями. В Кіровограді, Харкові, в Києві під час з'їзду Федерації профспілок. Таке враження, що хтось підносить хмиз і справа лише за підпаленим сірником. Причому хмиз носять й активісти і влада. Остання - своїми кадровими призначеннями, коли виявляється, що кадри старого режиму як черви пролазять в силові органи, в депутати, у виконавчу владу.

Тож можновладцям, вочевидь, варто чіткіше сформулювати, що буде з Донбасом після 30 червня. Знову перемир'я чи нарешті зачистка від бандформувань. Звісно, у влади та у її західних партнерів існує побоювання, що АТО не дасть швидких результатів і призведе до значних жертв. Що на фоні економічного спаду, підвищення тарифів і цін також обіцяє спровокувати осіннє загострення. Власне, щось подібне в історії траплялося не раз, коли невдоволені військовики змітали владу. Як, приміром, нещодавно трапилося в африканській Малі. Такі побоювання небезпідставні. Але значно гіршим може бути інший сценарій. Який стовідсотково продумувався в Москві. І він здатний завершити коротку історію нашої державності без російських літаків і танків. Згадайте заставку скандальної російської онлайн-іграшки "Майдан": Україна. 2017 рік. Йде громадянська війна...

Експерти відпочатку Євромайдану стверджували, що він розвивається не за канонами кольорових революцій, а в руслі подій, які дістали назву "арабської весни". Це - криваві вуличні протистояння, викликані велетенською прірвою між звичайними громадянами та елітами. Нажаль, усі "арабські весни" об'єднує ще один момент: у них не існує логічного завершення. Вибори і зміна Конституції не рятують, бо презавантаження влади не відбувається. Еліти, які приходять на зміну скинутим, відмовляються виконувати вимоги народу щодо деолігархізації, скорочення розриву між бідними і багатими тощо, і провокують черговий виток протистоянь. В українських реаліях до гасла "мир хатам - війна палацам" додається ще й заклик розгромити терористів і не перетворювати їх у сторону переговорного процесу. Власне, громадяни України, які більш ніж півроку живуть в постійному стресі, прагнуть, щоб осінь нарешті була спокійною. Тому від влади залежить, аби в Києві знову не палали шини, а вулицями столиці не ходили злі озброєні люди. У пошуках чергових зрадників...