Государство

Змова олігархів перетворить Україну на Боснію, а Донбас на Косово

В разі згоди київської влади на прийняття «Меморандуму миру і злагоди» Україна має всі шанси назавжди залишитися буферною зоною

Судячи з пропозицій "регіонала" Вадима Новинського, майбутня децентралізація України передбачає не лише посилення економічної самостійності регіонів, але й обрання їх керівників на прямих виборах. Під опікуванням потребами місцевих громад, по суті, пропонується завуальований варіант федералізації. Але ще гірший, аніж на сьогодні є у Боснії і Герцеговині. У цій балканській країні існує 10 кантонів, в яких переважає хорватське або мусульманське населення з певним відсотком сербського. У деяких кантонах, як у Герцеговино-Неретвенському, босняки і хорвати живуть пропорційно. Складна федеративна структура Боснії і Герцеговини призвела до величезної кількості чиновництва та до, по суті, неможливості центра впливати на процеси в середині суб'єктів, які орієнтуються на місцевих керівників, або, у випадку переважання хорватського населення, взагалі на політику сусіднього Загреба.

Проте якщо федеративний устрій Боснії і Герцеговини склався як етнічний і конфесійний консенсус після кровопролитної війни, то пропонований Новінським і Ко варіант децентралізації може означати закріплення за фінансово-економічними групами окремих територіальних вотчин. Оскільки мало хто сумнівається, що в Донбасі губернатором оберуть людину, за якою стоїть Ринат Ахметов, а, наприклад, на Вінниччині, Петро Порошенко. Тобто, етнічна і конфесійна федерація підміняється поділом країни між окремими олігархами. Які під виглядом муніципальної міліції узаконять власні армії, а під соусом виборності судів та керівників силовиків отримають слухняні інструменти посилення своєї влади. Тож доля державного проекту під назвою Україна повністю перестає залежати від вибору громадян, натомість стає результатом тіньових домовленостей між олігархами.

Особливо це стосується питань зовнішньої політики. У "Меморандумі" Новінського пропонується закріпити за Україною позаблоковий статус, а участь у будь-яких політичних та економічних міждержавних союзах може бути виключно за результатами всенародного референдуму. Простіше кажучи, доля майбутнього входження чи не входження України до Євросоюзу залежатиме від того, чи будуть згодні олігархи, які контролюватимуть той або інший регіон, на долучення країни до цього міждержавного проекту. Бо отримавши повну владу над своєю вотчиною вони зможуть саботувати референдум або ж створити негативну пропагандистську хвилю щодо питань, які виносяться на суд громадськості.

Ще один негативний бік децентралізації у запропонованому варіанті полягає у можливості регіонів вести сепаратні домовленості з сусідніми країнами під виглядом зміцнення прикордонного співробітництва. Це стосується не лише Донбасу, але й багатоетнічних Закарпаття чи Буковини. Децентралізація без вагомого політичного впливу Києва на політику регіонів розбалансовує систему державного управління і, по суті, узаконює сепаратизм. Тобто, мова йде не про мінімізацію впливу центральної влади на соціально-економічні процеси в регіонах, а про усунення її від політичного впливу.

У випадку згоди Ради на прийняття "Меморандуму", олігархи дійсно можуть зупинити збройне протистояння на сході, проте ризики для існування цілісності держави після цього значно зростуть. Бо українцям пропонується єзуїтська схема обміну "мир на розділ країни між ФПГ". В разі відмови Києва погодитися на, по суті, шантаж олігархів південного сходу, ми можемо отримати подальший розвиток ситуації в Донбасі та на Луганщині за Косовським або Придністровським сценаріями. Коли там існуватиме частково визнане квазідержавне утворення. Яке буде постійним джерелом нестабільності на кордонах України.

Проте, зважаючи на зміну войовничої риторики Кремля, відмову від активної військової підтримки проросійських бандитів в Донбасі і чергову обіцянку Путіна відвести російські війська в місця постійної дислокації, у Москві впевнені, що в результаті круглих столів політичні еліти України таки приймуть варіант завуальованої федералізації, який повністю влаштовує Росію. Проект "Меморандуму" вніс Вадим Новінський - знакова фігура в україно-російських взаєминах. Це свідчить, що його документ попередньо був узгоджений усіма сторонами - і Росією (недаремно її переговорщиком був Віктор Медведчук), і українськими тримачами акцій, і кандидатами в переможці президентських перегонів. І якщо парламент сьогодні-завтра підтримає "Меморандум", це означатиме, що під ним підписалися і Порошенко, і Тимошенко.