Общество

У новій редакції Конституції - "нічого святого"

Поправки до Конституції України, внесені на розгляд Верховної Ради, сподівано викликали скандал. Втім, за особливим статусом для Донбасу "сховалося" ще кілька цікавих моментів, на які звернули увагу представники церков та релігійних організацій

Фото: zn.ua

Як було зазначено у листі верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука до спікера ВР Володимира Гройсмана, майже всі пропозиції, які надіслала до парламенту Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій, були відхилені. Натомість, як зазначає владика Святослав, формулювання у відповідних статтях виявилися майже протилежними тим, які пропонували представники релігійної спільноти.

Ці пропозиції стосувалися кількох ключових моментів - священного дару життя, сімейних цінностей та прав і свобод віруючих громадян. Релігійні лідери пропонували ввести в якості конституційної норми забезпечення права на життя від моменту зачаття. Тобто підготувати грунт для законодавчої заборони або принаймні суттєвого обмеження права на аборт. Щодо сімейних цінностей, члени ради церков пропонували до цінностей, що охороняються державою, окрім сім'ї, дитинства та батьківства додати "шлюб". Ця правка видається дещо надмірною - адже в який спосіб сім'я є відділеною від шлюбу? Тобто шлюб, на думку релігійної спільноти, вимагає особливої охорони з боку держави не як явище, а як концепт. Його треба "оберігати" від зазіхань з боку ЛГБТ. Те, що у кінцевій редакції тексту Конституції не йдеться про шлюб саме як про "союз чоловіка і жінки", як вимагають представники ВРЦіРО, наводить на думку, що недарма вони хвилюються, оскільки таке формулювання залишає можливість у подальшому приймати "скандальні" закони щодо шлюбу.

Вимоги дійсно дещо надмірні. Незрозуміло, чому і як держава повинна дбати за релігійні інтереси українців у світі, або в який спосіб і чому державні органи повинні сприяти релігійним організаціям у їхній діяльності - адже принцип відокремлення держави від церкви в Конституції лишається

Найширший блок пропозицій стосувався, як і слід було чекати, прав віруючих. Тут є згадки про право на тайну сповіді, яку пропонується додати до гарантованої таємниці листування, і про можливість не працювати на релігійні свята, право релігійних організацій на участь у суспільному житті, вимога до державних органів сприяти суспільно-корисній діяльності релігійних організацій, можливість відкривати учбові заклади та, окремо, про те, що держава повинна дбати за релігійні інтереси українців у всьому світі.

Вимоги дійсно дещо надмірні. Незрозуміло, чому і як держава повинна дбати за релігійні інтереси українців у світі, або в який спосіб і чому державні органи повинні сприяти релігійним організаціям у їхній діяльності - адже принцип відокремлення держави від церкви в Конституції лишається. Втім, деякі вимоги видаються цілком слушними. Наприклад, лишається незрозумілим статус школи. У попередній редакції Конституції існувала норма про відокремлення школи від церкви. Але нещодавна був прийнятий закон, що дозволяє релігійним організаціям засновувати школи. Тобто норма про відокремлення школи стала неактуальною - тим не менш, це не знайшло відображення у відповідних статтях Конституції, норма про відокремлення школи від церкви не зникла і лишилася без будь-яких уточнень. Взагалі, ключова стаття щодо стосунків церкви й держави, попри пропозиції ВРЦіРО, лишилася, на думку коментаторів, занадто загальною.

Сказати, що Робоча група зовсім не врахувала позицій церков було би перебільшенням. Навіть "загальність" профільної статті - не проблема, бо Конституція і встановлює загальні положення, які в подальшому розвиває законодавство. Але робоча група не врахувала найбільш принципові для церков пропозиції - щодо шлюбу та дару життя, - зробивши відповідні статті настільки ліберальними, наскільки це взагалі можливо.