Кури допомагають НБУ. Чому "зникла" інфляція в червні і що буде далі?

Дочекалися чергового зведення з інфляційних полів. Експрес-випуск Державної служби статистики України подає картину помірного місячного зниження споживчих цін у червні — на 0,1% порівняно з травнем. Водночас у річному вимірі інфляція залишалася відчутною — 7,2%.

Базова інфляція у червні зросла на 0,5% за місяць і становила 8,1% у річному вимірі, що вказує на збереження стійкішого інфляційного тиску в економіці, ніж це демонструє загальний індекс споживчих цін (ІСЦ). На перший погляд, картина нормальна, як для літа, але подивимося, що далі…

Ціновий тиск не зник

Місячне зниження ІСЦ на 0,1% може створити враження про стабілізацію цін. Однак критичний розгляд структури індексу показує, що такий ефект значною мірою був забезпечений окремими сезонними або волатильними компонентами, насамперед продуктами харчування.

Найпомітніше подешевшали яйця — на 27,8% за місяць, а також овочі — на 3,7%. Саме такі товари часто демонструють різкі короткострокові коливання через сезонність, пропозицію, логістику та врожайність. Тому місячне зниження загального індексу не можна автоматично трактувати як стійку перемогу над інфляцією. Більш показовим є те, що базова інфляція продовжила зростати — темпом 0,5% за місяць і 8,1% за рік. Це означає, що після вилучення найбільш нестабільних та адміністративно регульованих компонентів інфляційний процес залишається достатньо сильним. Річний ІСЦ знизився до 7,2%, але БІСЦ, навпаки, перебуває вище загального індексу.

Група "продукти харчування та безалкогольні напої" у червні подешевшала на 0,8% порівняно з травнем. Це стало ключовим чинником загального зниження ІСЦ. Проте всередині групи спостерігається дуже нерівномірна динаміка.

З одного боку, значно знизилися ціни на яйця, овочі, фрукти, цукор. З іншого — подорожчали товари, які мають велике соціальне значення: хліб — на 1% за місяць і 15,7% за рік, макаронні вироби — на 1,5% за місяць і 10,8% за рік, риба та продукти з риби — на 21,6% за рік, соняшникова олія — на 20,8% за рік. Це важливий соціально-економічний момент: навіть якщо середній індекс продуктів знижується, домогосподарства можуть відчувати інфляцію гостріше через подорожчання базових товарів щоденного споживання. Особливо це стосується людей із нижчими доходами, у структурі витрат яких продукти харчування займають значну частку.

Комунальна інфляція: прихований ризик

У групі "житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" ціни зросли на 0,9% за місяць. Основними факторами були послуги водопостачання (+15,3%) і каналізації (+14,6%). Водночас тарифи на електроенергію, природний газ, гарячу воду й опалення у звіті показані як незмінні. Це створює важливе аналітичне питання: низька річна динаміка всієї житлово-комунальної групи — лише 2,9% до червня 2025 року — може бути не стільки результатом ринкової стабільності, скільки наслідком адміністративного стримування окремих тарифів.

Якщо такі тарифи будуть переглядатися в майбутньому, інфляційний тиск може різко посилитися. Отже, показник комунальної інфляції варто трактувати обережно: він не повністю відображає потенційні витрати домогосподарств у разі зміни тарифної політики.

Транспорт: річний тиск залишається високим

У червні транспорт подорожчав лише на 0,2% за місяць, але в річному вимірі зростання становило 19%. Особливо різко підвищилися ціни на паливо та мастила — 33,4% за рік, а також транспортні послуги — 23,1% за рік.

Це має ширше значення, ніж просто подорожчання окремої категорії. Транспортні витрати впливають на логістику, собівартість товарів, мобільність населення та витрати бізнесу. Тому високі річні темпи зростання транспортних цін можуть мати вторинний вплив на інші групи товарів і послуг. Позитивним моментом є те, що у червні паливо й мастила подешевшали на 1,6% за місяць. Але це радше короткострокове полегшення, бо річна динаміка все ще свідчить про значне накопичене подорожчання.

Нерівномірність інфляції між групами товарів і послуг

Звіт демонструє, що інфляція у червні 2026 р. не була однорідною. Деякі категорії дешевшали, наприклад одяг і взуття на -2,3% за місяць і -5,4% за рік. Водночас інші категорії демонстрували суттєве річне зростання: алкогольні напої та тютюнові вироби: 16,5%, зв’язок — 16,1%, освіта — 14,7%, ресторани та готелі — 13,6%, різні товари та послуги — 10,7%.

Це означає, що середній індекс споживчих цін приховує значну різницю між споживчими кошиками різних груп населення. Наприклад, люди, які часто користуються транспортом, оплачують освітні послуги або мають високі витрати на зв’язок, можуть відчувати інфляцію сильніше, ніж показує загальний ІСЦ.

Що приховує звіт з інфляції

Держстат чесно зазначає кілька важливих обмежень. Дані наведені без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Крім того, спостереження за цінами не проводиться в сільській місцевості. Це суттєво впливає на інтерпретацію даних. ІСЦ є офіційним і репрезентативним показником для визначеної методологією території спостереження, але він не повністю відображає цінову ситуацію для всіх груп населення України. Сільські домогосподарства, жителі прифронтових регіонів або територій з порушеною логістикою можуть стикатися з іншою динамікою цін.

Ще одне обмеження — звіт не подає ваг окремих категорій у споживчому кошику та внесків кожної групи у загальний ІСЦ. Через це складно точно оцінити, які саме групи найбільше сформували загальний результат у -0,1% за місяць.

Отже, мусимо констатувати, що червневий показник ІСЦ створює подвійне враження. З одного боку, зниження споживчих цін за місяць є позитивним сигналом для короткострокової цінової динаміки. З іншого боку, річна інфляція 7,2% і базова інфляція 8,1% свідчать, що інфляційна проблема залишається актуальною.

Основне зниження було забезпечене переважно окремими продовольчими товарами, насамперед яйцями (треба щоб НБУ подякував курям за наближення до цільового показника) та овочами. Водночас багато соціально важливих і структурно значущих категорій — хліб, риба, соняшникова олія, транспорт, зв’язок, освіта, ресторани та готелі — продовжують демонструвати суттєве річне зростання.

Червневі дані не варто трактувати як повну стабілізацію цін. Коректніше говорити про тимчасове місячне послаблення загального індексу на тлі збереження стійкого базового та секторального інфляційного тиску. Найбільшими ризиками залишаються транспортні витрати, потенційний перегляд адміністративних тарифів, неоднорідність інфляції для різних груп населення та обмежене географічне охоплення статистичного спостереження.