Пшеводський трилер. Навіщо росіяни розвели Анджея Дуду
Злив розмови з польським президентом від Вован&Лексус свідчить, що ракета, що впала в Пшеводові, цілком могла бути випущена росіянами
Історія із падінням ракети у польському Пшеводові набуває дедалі більше рис політичного трилера.
Для початку нагадаю її. По обіді 15 листопада на території цього села у Люблінському воєводстві, в 6км від кордону з Україною, стався вибух біля тамтешнього зерносховища. В той момент його працівник зважував кукурудзу, привезену місцевим фермером. Обоє загинули. Будівлю пошкоджено, знищено трактор.
Інцидент стався під час масованого удару ЗС РФ по об'єктах критичної структури України. Відтак, щось прилетіло й до наших сусідів. Питання – що саме. В перші години після трагедії повідомлялося, що одразу дві російські ракети порушили польський повітряний простір. Йшлося, ймовірно, про крилаті ракети Х-101. Однак невдовзі з'явилась інша версія: у Пшеводові впала ракета українського комплексу ППО С-300.
Перші фото з місця прильоту не прояснили картину. Розміри вирви не давали натяку на жоден конкретний тип боєприпасу. А відсутність серйозних руйнувань легко пояснити пізнім спрацюванням підривника вже після входу ракети до ґрунту.
Однак пізніше з'явився знімок одного великого уламка, який виглядав як частина обтискного кільця, що з'єднує паливний бак із хвостовим відсіком зенітної ракети 5В55 комплексу С-300.
Тим часом на Балі проходив саміт G20-1. Джо Байден одразу задав тон: "навряд чи" в Польщу прилетіла саме російська ракета, заявив він журналістом. Згодом, на екстренному саміті лідерів "Сімки" та НАТО президент США був категоричний: в Пшеводові вибухнула саме українська зенітна ракета. І президент Анджей Дуда, і прем'єр Матеуш Моравецький були з ним солідарні: ніщо не вказує на те, що ракета була російською, ймовірно, вона таки українська.
Київ весь цей час наполягав на тому, що це робота росіян. Але, схоже, союзники вирішили, що зручнішою буде саме "українська" версія. На користь цього свідчить ціла низка фактів. Так, початкові повідомлення про те, що російські крилаті ракети порушили польський повітряний простір, було негайно спростовано на найвищому рівні. І це при тому, що Associated Press, яка першою дала цю новину, посилалась на офіцера розвідки, хоч і не названого. Невдовзі журналіста-розслідувача Джеймса Лапорту, який це повідомив, було звільнено. Ну гаразд, припустімо, що він погнався за сенсацією. А наведені польськими ЗМІ оповіді очевидців, в яких ідеться про два вибухи, певно, є наслідком переляку. Щоправда, лишається заява Збіґнєва Рау, міністра закордонних справ Польщі – щодо російської ракети.
І ще. Пояснити дивну реакцію польської сторони на законну вимогу включити представників України в слідчу групу та надати доступ українським експертам до місця вибуху складно. Під час прес-конференції після екстренного засідання РНБО Польщі Дуда заявив, що оскільки розслідування спільно ("як союзники") ведуть польські та американські експерти, то для допуску третьої сторони потрібна обопільна згода. Інакше як переведенням стрілок це назвати важко. Так чи інакше, допуск нашим експертам до місця події таки дали – але після того, як минуло достатньо часу для зачистки. А допуск до колекції речових доказів, схоже, досі лишається предметом торгу.
Звісно, при тому всі продовжують наголошувати: хоча ракета, вочевидь, українська, це випадковість, і її беззаперечний винуватець – Росія.
Та злитий у мережу пранк від ефесбешних розводил Лексуса й Вована дає новий привід для припущень, що версія подій від Банкової все ж таки правдива й ракета була російською: щиро вважаючи, що його співрозмовник – французький колега Еммануель Макрон, президент Дуда фактично визнав, що така можливість існує. Але… "Еммануелю, гадаєте, мені потрібна війна з Росією? Ні. Повірте, я цього не хочу. Я не хочу війни з Росією і, повірте, я надзвичайно обережний." Якщо ж ракета виявиться російською – "нам доведеться знайти рішення для цієї складної ситуації". А щодо заяви Рау – то він мав на увазі, що ракету виготовлено в Росії. Теоретично, це могла бути одна з тих, які передали Україні союзники. Але це не точно: Дуда сказав, що тип ракети не встановлено, а твердження що йдеться про С-300, назвав спекуляцією. Таким чином головний аргумент прихильників "української" версії – мовляв, С-300 так далеко з Росії не прилетіла би – втрачає переконливість.
Раніше Моравецький заявив, що польська сторона "запросила" "українських друзів та партнерів", щоб вони переконались у об'єктивності розслідування. Мовляв, Польща прагне прозорості. Однак з огляду на розмову Дуди з "Макроном", цілком можна припустити, що головним прагненням її лишається не бути втягнутою в конфлікт із Москвою. І слова Маровецького, що "розслідування потребуватиме часу", можна тлумачити не просто як констатацію факту, а запрошення до торгів. Примітно, що Берлін ледь не одразу запропонував Варшаві місце під німецькою протиповітряною "парасолькою" з винищувачів Eurofighter та протиракетних комплексів Patriot. І це, схоже, лише початок. Цікаво, яку ціну може запропонувати Україні Захід за мовчання, якщо "російська" версія таки виявиться правильною. Рішучість і впертість, із якою Банкова за неї б'ється, свідчить або про наявність серйозних доказів, або про глупоту. Останнє може дуже дорого обійтись Україні, але злив від Вован&Лексус радше свідчить на користь першого.
Метою цього пранку, вочевидь, була демонстрація нерішучості Альянсу та неготовності його до подальшої ескалації стосунків із Росією. Що характерно, про те саме – із вельми красномовними прикладами говорив у своєму недавньому інтерв'ю CNN екс-прем'єр Британії Борис Джонсон. Кремль, вочевидь, намацує ті межі, за якими реакція на дії Росії стане неприйнятною для неї. І одним із кроків у цій тактиці салямі цілком може стати черговий "випадковий" приліт по, скажімо, аеродрому Мокре (в гмині Замосць того-таки Люблінського воєводства), де від середини лютого дислокуються підрозділи американської 82 повітряно-десантної дивізії.
