• USD 39.8
  • EUR 43.1
  • GBP 50.6
Спецпроєкти

Боротьба з розумом. Чому Насиров хоче змусити півкраїни працювати на півставки (ІНФОГРАФІКА)

Глава ГФС обіцяє здерти з підприємств стільки податків, що цього вистачить для збільшення мінімальної зарплати до 7500 грн
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Голова Державної фіскальної служби Роман Насиров придумав вічний економічний двигун. Про свій винахід він розповів на офіційному сайті ГФС. Як там написано, керівник ГФС підкреслив, що на сьогодні фіскальна служба перевиконує плани з надходжень до бюджетів усіх рівнів. "Це означає, що всі передумови для фактичного збільшення мінімальної заробітної плати є", — уклав Насиров. Тобто, за його твердженням, перевиконання фіскальних планів — це все, що необхідно для підвищення мінімалки.

Тепер згадаємо, що це перевиконання було забезпечено завдяки підвищенню мінімалки з 1218 до 1378 грн з 1 вересня 2015 р. і до 1450 грн з 1 травня 2016 р. Наступні підвищення — до 1600 грн з 1 грудня 2016 р. і до 3200 грн з 1 січня 2017 р. — повинні дати новий приріст фіскальних надходжень. І тоді (за логікою Насирова) виникнуть всі передумови для нового збільшення мінімалки. Насиров так і стверджує: "У наступному році мінімальна заробітна плата повинна бути збільшена до 5000 грн, а потім і до 7500 грн". Підвищення мінімалки — фіскальний приріст, знову підвищення мінімалки – знову фіскальний приріст – і так до нескінченності. Схоже, Нобелівська премія по економіці знайшла свого героя.

Звичайно, можна було б тільки посміятися над усім цим: не може ж глава ГФС справді настільки перебільшено уявляти собі процеси в економіці. Але проблема в тому, що Насиров дійсно схильний бачити тільки те, що вигідно для ГФС, і будувати на цьому свої розрахунки і прогнози для Кабміну. А це загрожує тим, що виявляться ошуканими у своїх очікуваннях і уряд, і народ.

Фіктивна боротьба з тінню

Ідею про підвищення мінімалки до 5000 грн глава ГФС публічно висловив ще в травні. Не будемо поки оскаржувати запропонований ним розмір, а подивимося на обґрунтування. Наприклад, Петро Порошенко називає метою підвищення мінімалки "боротьбу з бідністю і захист працюючої людини". Володимир Гройсман теж говорить про початок справедливої оцінки праці українців" і про те, що "люди почнуть виходити за межі бідності, в якій вони десятки років перебували". Насиров подібними речами не переймається, його хвилює виключно приріст фіскальних надходжень. Тому він в упор не бачить кілька мільйонів українців, які отримують в своїх селах, селищах, містах 1,5–2–2,5 тис. грн на місяць і не мають ніяких лівих доходів. Його око фіскала досвідчене бачити тільки "конверти".

І це не перебільшення. Обґрунтовуючи свою ідею про підвищення мінімалки до 5000 грн, Насиров розповів в інтерв'ю "ДС": "Сьогодні у тих, хто нібито отримує мінімалку, реальна зарплата набагато більше. Перегляньте оголошення про роботу — за 4 тис. грн неможливо найняти навіть чорнороба". Це сміливе твердження легко перевірити. Є державний портал "Труд" (trud.gov.ua), де публікуються вакансії центрів зайнятості зі всієї країни. Дивимося самі свіжі вакансії: майже все в межах від 1450 до 2500 грн. Але Насиров цього сайту не бачить, хоча там 47,3 тис. вакансій і 780 тис. шукачів — величезна армія безробітних, конкуруючих навіть за настільки мізерні зарплати. Він бачить ті сайти (для претендентів з більш високими претензіями), які йому вигідно бачити, щоб обґрунтувати свою точку зору.

А вона зводиться до того, що "в абсолютній більшості і держава, і бізнес платить зарплати більше, ніж 5 тис. грн. Треба виводити ці гроші з "конвертів", із законодавчої тіні". Зараз Насиров знову підкреслює, що збільшення мінімалки – це "важливий крок на шляху до виведення економіки з тіні, повного знищення такого явища, як зарплата "в конвертах". А це, в свою чергу, збільшення надходжень до бюджету". Фіскальні надходження — ось єдине, що хвилює голову ГФС, який бачить тільки одну частину проблеми (зарплата "в конвертах" і не каже ні слова про те, що буде з тими, хто зараз шукає роботу або працює за 1,5–2,5 тис. грн. А їх будуть чекати саме тіньова економіка, тіньовий ринок праці.

Реклама на dsnews.ua

Реальні ризики

За останніми даними Держстату (за червень 2016 р.), зарплату до 2000 грн отримують 19,7%, тобто кожен п'ятий працівник. Навряд чи всі вони з січня 2017 р. будуть отримувати по 3200 грн. На деяких підприємствах половина таких працівників буде звільнено (а другій половині доведеться працювати за двох, відпрацьовуючи підвищену зарплату вдвічі). Багато підприємств з невеликим числом працівників або взагалі закриються, або переведуть майже весь свій персонал в тінь.

Тому державі необхідно терміново почати готуватися до появи на ринку праці нових безробітних з низькою кваліфікацією, яких звільнять, щоб не платити їм 3200 грн. Вони прийдуть в службу зайнятості, а там буде різке скорочення кількості вакансій, адже підприємства повинні будуть обіцяти зарплату не нижче 3200 грн. Якщо зараз на порталі "Труд" 16-17 претендентів на одне місце, то через три місяці буде 100-200.

Можна прогнозувати наплив нових безробітних в Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одесу. Наприклад, у столиці зарплату до 2000 грн отримують 15,4% працівників, а в Київській області – 23,8% (за межами кільця передмість цей відсоток набагато вище). В цілому по Україні у сільському господарстві частка працівників із зарплатою до 2000 грн становить 30,4%. У разі звільнення вони подадуться в міста.

Але найбільш поширеним способом обійти нову мінімалку буде, мабуть, переведення працівників на півставки. І замість 3200 грн вони будуть отримувати 1600 грн за попередньої тривалості робочого часу. Замість боротьби з бідністю вийде зміцнення нелегальних трудових відносин.

Чиновник, який викликає паніку

Здавалося б, тут Насиров повинен хвилюватися хоча б тому, що можуть знизитися фіскальні надходження. Але є одна хитрість, яка пом'якшить наслідки для бюджету. З 2015 р., згідно з законом №77-VIII, якщо база нарахування єдиного внеску менше мінімальної зарплати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток мінімальної зарплати на ставку єдиного внеску. Таким чином, працівники будуть отримувати півставки в розмірі 1600 грн, а для ГФС вони будуть виглядати, відповідно до розміру єдиного внеску, як отримують 3200 грн.

Задоволений Насиров буде рапортувати про приріст фіскальних надходжень і пропонувати підвищити мінімалку до 5000 грн, а потім до 7500 грн. Подивимося, що в такому випадку відбудеться. За даними Держстату, офіційну зарплату вище 4000 грн отримують 44,3% працівників, у тому числі понад 5000 грн – 32%, а вище 10 тис. грн – лише 8%. Якщо підняти мінімалку до 7500 грн, то значна частина працівників буде звільнено, а більше половини що залишилися, будуть переведені на півставки. Але фіскальний ефект буде такий, що ГФС все одно зможе хвалитися збільшенням надходжень до держбюджету.

Однак при кожному підвищенні мінімалки все сильніше будуть зростати витрати на допомогу по безробіттю. У самому справі, крім збільшення числа безробітних, буде рости ще і розмір допомоги, так як він залежить від розміру зарплати. Після підвищення мінімалки до 3200 грн в службу зайнятості стануть звертатися звільнені працівники, які отримували в останній рік за 1500-2000 грн. Якщо через рік підвищити мінімалку до 5000 грн, то за допомогою звернуться вже ті, хто отримував за 3200 грн. А якщо ще через рік підняти мінімалку до 7500 грн, то служба зайнятості буде завалена заявами тих, хто у попередні 12 місяців заробляв по 5000 грн.

Насиров вважає за краще про це мовчати, адже це не його проблема, а служби зайнятості. Однак придуманий ним вічний економічний двигун на ділі змусить половину працездатного населення працювати повний робочий день за півставки, щоб забезпечити іншу половину допомогою з безробіття. А якщо при цьому ще й пенсії будуть підвищуватися такими ж темпами, то крах настане ще швидше.

Підвищення мінімалки до 3200 грн – це вже серйозне випробування для всієї системи влади, що вимагає високої виконавської майстерності, щоб не ввести економіку в штопор. І коли один із найбільш відповідальних виконавців перебуває в шапкозакидальних настрої, це може викликати тиху паніку у всіх, хто в курсі реальної ситуації. Насамперед — у бізнесу, іноземних інвесторів і кредиторів України.

    Реклама на dsnews.ua