Андрій Загороднюк

Андрій Павлович Загороднюк народився 5 грудня 1976 року в Києві. Середню освіту здобув у школі № 115 у Солом'янському районі столиці.

За офіційними даними, має дві вищі освіти: диплом з відзнакою Оксфордського університету за спеціальністю "фінанси" та диплом правознавця Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Крім того, Загороднюк є випускником "Аспена Інституту Київ".

У 2005 році майбутній міністр заснував і очолив ТОВ "Діскавері — бурове обладнання (Україна)" (Discovery Drilling Equipment). Компанія займається проектуванням, виготовленням і обслуговуванням бурових установок і є дочірнім підрозділом лондонського підприємства Discovery Industrial Services Ltd. До 2019 р. Загороднюк також був членом правління української компанії.

Свій бізнес Загороднюк розпочав з того, що разом з партнерами викупив завод з виробництва бурових установок "Металіст" у Стриї Львівської області. Після оновлення кадрів, інвестування (за деякими даними, йдеться про $20 млн) і залучення десятків західних фахівців нові власники вивели підприємство на такий рівень, що його бурові установки стала купувати всесвітньо відома компанія British Petroleum.

За даними ресурсу pep.org.ua, Андрій Загороднюк був бенефіціарним власником майже десяти компаній, у тому числі ПрАТ "Стрий Інжиніринг", Фінансове агентство "Гелвекс", "Дискавері Дріллінг Еквіпмент Лімітед" (Кіпр) та ін.

Майже з самого початку збройної агресії Росії Загороднюк став волонтером української армії. Очолюване ним підприємство почало поставляти військовослужбовцям ЗСУ печі "буржуйки", металеві сітки для бронетранспортерів і автомобілі швидкої допомоги, перероблені з броньованих інкасаторських машин. Також він активно займався впровадженням електронних закупівель за системою ProZorro.

У 2015 році став головою проектного Офісу реформ Міністерства оборони України, створеного "для координації змін в оборонному відомстві із залученням бізнесу, громадськості та волонтерів". На цій посаді перебував до кінця 2017 року.

На початку 2019 року Загороднюк заявив, що не хоче і не збирається переходити на державну службу і має намір продовжувати займатися бізнесом. Втім, вже 5 липня того ж року він був призначений позаштатним радником президента Володимира Зеленського, а 9 липня — членом наглядової ради Державного концерну "Укроборонпром".

29 серпня 2019 року Верховна Рада 314 голосами підтримала кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони України.

Новий глава Міноборони раніше не мав жодного стосунку до військової справи, проте й не приховував цього.

"Ми — цивільні люди, і таким буде міністерство, така стратегія держави в цьому питанні. Я не буду розповідати вам, як воювати. Міністерство оборони ніколи не буде конкурувати з Генеральним штабом. Але як політичні представники Верховного головнокомандувача ми будемо дуже серйозно дивитися на те, як виконуються плани, рішення, домовленості, накази", — заявляв він.

Глава Міноборони також анонсував перехід ЗСУ на стандарти НАТО, зокрема, що стосується харчування.

На початку листопада 2019 року Загороднюк назвав своєю "персональною метою" скасування призову до армії. Разом з тим він визнав, що це "буде зовсім не скоро ".

У січні 2020 року міністр заявив, що розведення військ по всій лінії розмежування на Донбасі "може призвести до замороження конфлікту". У лютому він підкреслив, що конфлікт на Донбасі може зупинити тільки політична воля Росії, "а не розведення сил в окремих точках уздовж лінії зіткнення".

Наприкінці лютого 2020 року в ЗМІ з'явилися чутки про можливу відставку Андрія Загороднюка з посади міністра. Тоді називали дві основні причини: переформатування уряду Олексія Гончарука і невиконання положень держоборонзамовлення.

4 березня Верховна Рада проголосувала за відставку Гончарука з посади прем'єр-міністра, що спричинило відставку всього уряду. Того ж дня парламент призначив генерал-лейтенанта у відставці Андрія Тарана міністром оборони України. Відповідне рішення підтримали 285 народних депутатів. За даними ЗМІ, на кандидатурі Тарана наполягав глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Через тиждень після свого звільнення колишній міністр різко висловився з приводу ініціативи про створення Консультативної ради з представниками ОРДЛО.

Наприкінці квітня Загороднюк в одному з інтерв'ю сказав, що перед звільненням з посади міністра розмовляв з президентом, однак зміст розмови передати відмовився. Він зазначив, що його відставка була "політичним рішенням", оскільки глава держави нібито не мав претензій до його роботи.

Також екс-міністр сказав, що його робота "була спрямована на радикальні зміни в Міноборони, але багатьом це не подобалося".

Станом на кінець 2021 року Андрій Загороднюк є головою правління Центру оборонних стратегій.

Заборгованість перед бюджетом

Колишній глава Міноборони є засновником і бенефіціарним власником у чотирьох компаніях. Три з них розташовані в місті Стрий Львівської області: "Стрий-Інжиніринг", "Діскавері — Завод бурового обладнання" та "Діскавері — бурове обладнання (Україна)".

За даними відкритих джерел, принаймні дві компанії мають великі борги перед держбюджетом. Так, податковий борг "Дискавері — Завод бурового обладнання" станом на 01.12.2021 склав 5 383 066,93 грн, а ПрАТ "Стрий-Інжиніринг" — 467 720,61 грн.

Торгівля з агресором

Свого часу Загороднюка дорікали за те, що його компанія Discovery Drilling Equipment продавала бурові установки Російській Федерації вже після початку військової агресії. При цьому подробиць про те, які проекти компанії були реалізовані в РФ, немає.

Андрій Загороднюк одружений, має сина.

Дружина — Аліна Валеріївна Свідерська, підприємниця, член політичної партії "Голос". Жінка народилася 25 лютого 1989 року в Києві. Вищу освіту здобула в Києво-Могилянській академії, правознавець. Також закінчила магістратуру в Кембриджі. У 2015 році була радницею тодішнього міністра економічного розвитку Айвараса Абромавічуса.

У 2019 р. Свідерська балотувалася до Верховної Ради від "Голосу" (№19 у партійному списку), проте не пройшла. Після того як влітку 2020 року лідер партії Святослав Вакарчук відмовився від мандата, ЦВК зареєструвала Свідерську народним депутатом. Втім, вона так і не надала документи до Комісії, і нардепом став №20 у списку "Голосу" Андрій Шараськін.

"Аліна прийняла рішення залишатися в команді "Голосу", але не заходити в Раду", — повідомили тоді в партії.

Син — Олексій Андрійович Загороднюк. Інформації про нього у відкритих джерелах немає.

Батько — Павло Олексійович Загороднюк. У 1991 р. став керівником, а згодом і власником концерну Nadra Group. Загороднюк-старший є керівником кількох компаній, пов'язаних з геологією та енергетикою. Також він входить до складу наглядової ради ПАТ "Укрнафта".

Деякі джерела пов'язують успіхи Андрія Загороднюка в бізнесі з досвідом і впливом батька. Сам він іноді називає себе "нафтовиком у третьому поколінні".

Електронну декларацію (після звільнення) про доходи за 2020 рік колишній міністр подав на початку квітня 2021 року, проте 7 листопада він оприлюднив виправлену декларацію. У документі зазначено, що він зареєстрований і проживає в Києві.

Загороднюк з 31 грудня 2018 року володіє земельною ділянкою в столиці площею 1000 кв. м. Її вартість оцінена в 1 311 000 грн.

Така ж ділянка землі, але з 29 грудня 2017 року, записана на сина декларанта Олексія.

Зареєстрований екс-глава Міноборони в київській квартирі своєї дружини площею 59,6 кв. м. У листопаді житло коштувало 724 227 грн. Крім того, Аліна Свідерська має квартиру (78,9 кв. м) в Запоріжжі за 633 705 тис. грн.

Об'єкти незавершеного будівництва

На Андрія Загороднюка записано кілька недобудованих об'єктів у Києві:

• житловий будинок 356,6 кв. м;
• гараж – 59 кв. м;
• навіс 5,5 кв. м;
• прибудова 17,2 кв. м.

Також він задекларував колекцію картин і колекцію старовинних карт. Додаткову інформацію, в тому числі вартість цього майна, він не уточнив.

Транспортні засоби

У власності Загороднюка є автомобіль Toyota Land Cruiser 2010 року випуску за 520 000 грн.

У його дружини – Kia Sportage 2011 року за 280 000 грн.

Доходи

Зарплата Загороднюка в Міноборони за кілька місяців 2020 року склала 111 845 грн.

Аліна Свідерська заробила на основному місці роботи, в ТОВ "Скатек Солар Солюшнз Юкрейн", 2 255 997 грн. Вона є керівником компанії, основний вид діяльності якої – інженерні дослідження та надання технічних консультацій у цій галузі.

Грошові активи

Готівкою декларант тримав 180 000 доларів США та 80 000 євро. У його дружини – 175 000 євро.

На декількох банківських рахунках екс-міністр зберігав менше 27 000 грн і 4522 євро.

Аліна Свідерська тримає в декількох банках 704 600 грн, 9000 дол. США і 2008 євро.

Фінансові зобов'язання

У січні 2013 року Андрій Загороднюк оформив позику на суму 1 700 000 грн на своєму ж підприємстві – ТОВ "Дисковері бурове обладнання Україна". Залишок позики станом на кінець звітного періоду: 755 555 грн.

У квітні 2020 року він позичив у іноземної громадянки Ксенії Одено 35 128 фунтів стерлінгів. У відкритих джерелах ця жінка значиться бенефіціарним власником ТОВ "Дисковері бурове обладнання Україна" і ПрАТ "Стрий-Інжиніринг".

Витрати та угоди

У 2020 році Андрій Загороднюк чотири рази надавав фінансову допомогу (адресат невідомий) на суму, що сягає майже 552 тис. грн.

Колишній міністр оборони має дві сторінки у Facebook. На одну з них, яку можна вважати особистою, підписано 4080 користувачів, на іншу, робочу, понад 5800 підписників. Сторінки регулярно оновлюються україномовним контентом.

Канал у Telegram не оновлюється з квітня 2020 року, проте на нього все ще підписані 219 користувачів.

В інших соцмережах Андрій Загороднюк не зареєстрований.