• USD 36.6
  • EUR 38.5
  • GBP 44.6
Спецпроєкти

100 днів без програми. Як стартував "уряд карантину"

За традицією надається новому керівнику час "на розкачку", новий голова Кабміну не зміг представити чітку програму дій. Але з роллю "пожежника" впорався

Реклама на dsnews.ua

"Вали все на коронавірус"

У четвер, 11 червня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів пресконференцію на тему "100 днів уряду". За його словами, вони були дуже непростими, оскільки довелося витрачати основні сили і ресурси на боротьбу з поширенням коронавірусу в Україні.

Нагадаємо, 4 березня на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Володимира Зеленського, Верховна Рада відправила у відставку уряд Олексія Гончарука. У той же день парламент призначив на посаду прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і затвердив склад нового уряду - 21-го в історії України. Але не повністю: перші три місяці він працював без кількох міністрів. На посаду міністра культури та інформаційної політики лише 4 червня призначили Олександра Ткаченка.

За перші 100 днів з уряду пішли міністр освіти і науки Юрій Полюхович, міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, міністр фінансів Ігор Уманський (МОЗ з 30 березня очолює Максим Степанов, Мінфін - з того ж дня Сергій Марченко). При цьому Ігор Уманський пішов з посади з великим скандалом.

Два міністри енергетики та захисту навколишнього середовища Ольга Буславець і освіти і науки Любомир Мандзій все ще залишаються в статусі тимчасових виконувачів обов'язків.

Пандемія Covid-19 дала новому голові Кабміну унікальну можливість: вимірювати ефективність своєї роботи не результатами, які показує економіка, а збереженими (гіпотетично) людськими життями. Хід, звичайно, безпрограшний. Але хотілося б все-таки побачити програму дій уряду, а не "протиепідемічної команди".

У пошуках програми

Реклама на dsnews.ua

Нагадаємо, що невдоволення депутатів новим прем'єром вперше проявилося ще при розгляді в березні проєкту перегляду бюджету на 2020 р. - Рада тоді відправила кабмінівський варіант на повторне перше читання.

Перший проєкт програми діяльності уряду зареєстрували в парламенті 13 квітня, хоча сам документ з'явився ще 2 квітня. Проте комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики відправив документ на доопрацювання. Причина проста: в урядовій програмі практично відсутні якісь цифри. Можливо в уряді не хотіли робити невдячних прогнозів, але все ж без чітких економічних параметрів прийняти програму дій уряду нелогічно. Загалом, документ допрацьовують й досі...

Нарешті Кабмін вирішив розбити програму діяльності на дві частини: антикризовий розділ і довгострокові пріоритети діяльності. Частина з цих завдань з'явилися в іншому документі. У кінці травня Кабінет Міністрів опублікував основні положення "Програми стимулювання економіки для подолання наслідків, викликаних обмежувальними заходами щодо запобігання виникнення і розповсюдження коронавірусної хвороби". За громіздкою назвою переховувався об'ємний документ, на 88 стор. майже що однієї тільки інфографіки.

Виглядало все дуже красиво і переконливо, до того ж і в самому документі перераховувалося безліч (більше 90) аналітичних та експертних центрів, бізнес-асоціацій та окремих компаній (у тому числі з сегментів малого і середнього бізнесу), які допомагали уряду розробляти цю програму.

Спочатку програма "з умовою її доопрацювання" була представлена 27 травня, але не опублікована в повному обсязі, як повноцінний документ. За словами Шмигаля, одне з головних завдань уряду - забезпечити пріоритет українського виробника: для підтримки економіки були розроблені заходи по шести секторам.

Так чи інакше, але 100 днів пройшло, а в уряді й досі немає чітко сформульованої програми дій на найближчі п'ять років...

Між пандемією і економікою

Перші 100 днів Кабмін був змушений не стільки займатися розвитком країни, скільки організовувати життя в умовах пандемії коронавірусу. З 12 березня - в Україні був введений загальнодержавний карантин і оголошена надзвичайна ситуація. Закрилися кордони, зупинилося міжнародне і внутрішнє пасажирське сполучення, довелося повертати додому в загальній кількості понад 230 тис. громадян України.

Кабмін тоді багато критикували за надмірно "ранній і строгий" карантин, з зупинкою всього громадського транспорту в країні і забороною роботи для цілих галузей. Потім - за неналежне забезпечення медиків захисними засобами і в цілому фінансування медицини (мова про затримку виплат 300%-ної надбавки медикам).

Однією з найбільших проблем, з якими довелося справлятися новому Кабміну, було завдання підтримки малого і середнього бізнесу, що катастрофічно потерпів від карантинних заходів.

Однак законопроєкти, покликані допомогти бізнесу і самозайнятих громадян, приймала ВР, і не провина Кабміну, що парламентарі змогли дати найбільш постраждалим секторами економки тільки скупі пільги.

Але тут треба пам'ятати, що зміни до державного бюджету України на 2020 р., збільшили дефіцит бюджету до майже 300 млрд грн ($11,02 млрд), або втричі. Так що коштів на пряму фінансову підтримку бізнесу або навіть громадян у країни немає.

Благо після ослаблення карантину малий бізнес почав швидко надолужувати згаяне. За даними платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот, кількість знову зареєстрованих ФОПів вже перевищила докарантинні показники. Тільки за останній тиждень було зареєстровано 7269 малих підприємців і 1119 нових компаній - майже на 100 компаній більше, ніж за тиждень до карантину.

Але це, звичайно, зовсім не заслуга уряду. У прем'єра, нагадаємо, були інші ідеї - такі, як підтримка економіки через масове будівництво доріг силами безробітних і заробітчан, які повернулися в Україну. Громадськість, щоправда, цю ініціативу не оцінила.

У числі інших справ нового Кабміну - довгоочікуване підписання "Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики" з асоціаціями деяких інвесторів. Тобто деякі гравці "зеленої" енергетики погодилися на зниження тарифів для вже діючих станцій та введення аукціонів за річними квотами підтримки "зеленої" енергетики.

Прийнято рішення про електронні аукціони при оренді комунального і державного майна. Простіше кажучи, уряд намагається зробити прозорою дуже висококорупційну сферу, в якій втрати місцевих бюджетів становили мільярди гривень.

З 1 червня в Україні запрацювала система автоматичної фото- і відеофіксації порушень ПДР - вона давно створювалася, але весь час щось заважало її запустити.

Прийнято постанову про електронні паспорти в додатку "Дія", що стало ключовим кроком у справі діджиталізації країни. Цим може пишатися Міністерство цифрової трансформації: тепер паспорта в смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів.

Нарешті, домовленість з МВФ - теж часткова заслуга Кабміну під керівництвом Шмигаля. Правда, в даному випадку значну частину тих же грошей при іншій економічній політиці можна було б отримати не як stand-by на досить жорстких умовах. На тлі пандемії Covid-19 Україна мала всі шанси отримати антикоронавірусну позику, що надавалася будь-якій країні в розмірі до 50% своєї квоти у фонді. Ці ресурси виділялися під мінімальну відсоткову ставку, на більш тривалі терміни, ніж звичайні кредити, і практично без будь-яких попередніх умов.

Макроекономічних показників, які дозволили б оцінити ефективність роботи кабінету Дениса Шмигаля, поки недостатньо. Але видно, наприклад, що падають показники промислового виробництва: у квітні воно скоротилося на 16,2% порівняно з квітнем минулого року, в березні спад склав 7,7%. За даними Держстату, за перші чотири місяці цього року спад промвиробництва досяг 7,9%.

Доходи держбюджету в травні склали 73,38 млрд грн - на 2,2% менше планового показника та на 29,6% - торішнього, свідчать дані Державної казначейської служби (ДКСУ). Загальний фонд бюджету в травні отримав 63,9 млрд грн - відповідно до плану, але це на 32,3% менше торішнього показника. А в цілому в січні-травні держбюджет отримав 388,22 млрд грн, що на 10,1% менше плану і на 9% менше минулорічного показника за цей період. У тому числі загальний фонд за п'ять місяців цього року отримав 338 млрд грн - відставання від плану склало 11,6%.

Митниця в травні принесла 18,6 млрд грн, що на 14,2% менше плану. За підсумками п'яти місяців вона відстає від очікуваного рівня на 24,7%.

Зате податкові надходження в травні перевищили план на 9%, залишаючись на 8,5% нижче травня-2019 - 43,16 млрд грн. Утім, за підсумками січня-травня податкова недовиконала план на 4,3% при надходженнях у 180,67 млрд грн.

А поки нам залишається спостерігати і продовжувати виходити з карантину.

    Реклама на dsnews.ua