• USD 27.4
  • EUR 32.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

6000 грн за підозри. Навіщо придумали новий податок для дрібних фермерів

Якщо депутати Ради хотіли знову підняти шум навколо земельного питання, то їм це вдалося. Законопроект про детінізації виробництва агропродукції виявився з тих самих благих намірів, якими мостять дорогу в пекло
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Проект закону №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції група з 36 нардепів від "Слуги народу" (включаючи главу фракції Давида Арахамию) і групи "Довіра" зареєструвала ще 27 лютого. Однак тільки нещодавно він став предметом емоційного обговорення - після того, як 16 червня був включений до порядку денного парламенту України.

Суть законопроекту в тому, що встановлюється мінімальна сума, яку повинен заплатити українець за свій сільськогосподарський пай. Розмір податку - 5% від оціночної вартості гектара. Платити його потрібно раз в рік. У тому випадку, якщо прибутковий податок (на дохід, який отримали від паю) та податок на землю (встановлює місцева влада в межах від 0,3% від оціночної вартості) менше мінімальної суми, то доведеться заплатити мінімальну суму.

В середньому по Україні це виявиться близько 1400 грн за гектар (у Київській області, наприклад, 1326,5 грн). Причому законопроект не передбачає жодних пільгових категорій платників. Сьогодні, згідно ст. 281 Податкового кодексу, пенсіонери, ветерани, чорнобильці, які володіють землею площею до 2 га, можуть взагалі не платити податки.

Але законопроект №3131 переводить в розряд платників усіх, хто володіє землею сільськогосподарського призначення площею від одного гектара. На думку авторів документа, такий підхід дозволить вивести ринок із тіні і додатково спрямувати до місцевих бюджетів 6-8 млрд грн.

Для порівняння: сьогодні одноосібники, які обробляють свої паї самостійно, сплачують лише земельний податок - він складає в середньому 140 грн за гектар. Проте розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, - і він може досягати 300 грн за гектар.

Винен без суду і слідства?

Автори законопроекту посилаються на цифри податкової служби, згідно з якими в 2019-му земельними паями загальною площею 16,4 млн га володіли 3,6 млн власників, а типовий пай складав 4,1 га. З них 2,3 млн чоловік самі обробляли свої паї (це т. зв. "одноосібники"), а 1,4 млн (загальна площа - 6,1 млн га) - здавали в оренду. При цьому 1,6 млн паїв належать пенсіонерам.

Реклама на dsnews.ua

Не секрет, що багато хто з "одноосібників" насправді здають свою землю в оренду неофіційно. Діяв довгі роки мораторій на продаж земель сільгосппризначення породив безліч схем обходу закону - від усних домовленостей і розрахунків готівкою до договорів довічної оренди з правом успадкування.

Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, в 2019 р. обсяг тіньової оренди сільгоспземель становив від 16 до 69 млрд грн. А отже, втрати бюджетів всіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів досягають 6-22 млрд грн в рік.

Однак проблема в тому, що автори законопроекту звинувачують "одноосібників" в тому, що вони насправді не обробляють свою землю самі, а здають її в оренду "вчорну". Або дійсно обробляють самі - але приховують реальні доходи від вирощеної сільгосппродукції. Бо дрібних землевласників і пропонується обкласти безумовним податком, який свідомо буде покривати недоїмки держави від дій податкових ухильників.

Доповідачем законопроекту №3131 визначено нардеп від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький. І він, як випливає з різних його інтерв'ю, не вірить, що в Україні є володіють землею пенсіонери, які самостійно її обробляють або зовсім не використовують.

"Спробуйте самі обробити хоча б грядку. А потім уявіть кілька гектарів. Неможливо це зробити. Є орендар, який офіційно не оформляє оренду і не платить податки в бюджет села. Не існує пенсіонера, який би самостійно обробляв кілька гектарів. Це фізично неможливо", - говорить Заблоцький.

Він вважає, що мінімальний податок у 5% покриє всі вже існуючі податки. Тобто ті, хто сплачує прибутковий податок, податок на землю, а ще податки як ФОП, і так вже віддають за гектар більше - і для них нічого не зміниться. А ті, хто ухиляється від податків, змушені будуть платити - така логіка авторів законопроекту.

"Ми впроваджуємо правило, згідно з яким в першу чергу орендарі будуть платити податки в місцеві бюджети. Буде правило, що платити повинні "не менше, ніж". Суму, яку встановили - в середньому 1400 грн за га. Це найменша сума, за якою можна хоч щось виростити. Ваш податок на землю в середньому складає 300 грн за гектар, прибутковий податок при поточних цінах становить 700 грн. Ну і плюс податок як фізособа-підприємець", - пояснює Заблоцький. Виходить, при середній площі 4,1 га в якості безумовного податку власнику доведеться віддавати близько 6 тис. грн в рік.

Ось тільки такий підхід входить в пряме протиріччя з елементарної презумпцією невинності. Автори законопроекту огульно звинувачують 2,3 млн землевласників-"одноосібників" в шахрайстві - то вони здають землю в оренду неофіційно, то вирощують огірки на продаж потай від держави. Однак визнати особу винною може тільки суд в індивідуальному порядку, але ніяк не народний депутат - у масовому.

В більш м'якій формі на неспроможність звинувачення дрібних землевласників у приховуванні доходів вказало Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Його експерти написали у висновку: "Зазначені ділянки надаються в першу чергу з метою задоволення власних потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції... Незрозуміло, про оподаткування яких доходів таких власників (користувачів) земельних ділянок може йти мова, якщо вони використовують вирощену продукцію виключно для власного споживання?".

Мар'ян Заблоцький, в свою чергу, вказує, що "власне споживання" - тільки ширма, а в реальності продукція продається за гроші на найближчому ринку. Але презумпція невинності...

Тінь і конкуренція

Серед аргументів, які наводять автори законопроекту у пояснювальній записці, є такий: землевласники, які самі обробляють свої ділянки і продають вирощене на сірому ринку (без сплати податків), створюють нездорову конкуренцію легальним агровиробникам, які всі податки платять.

Але такий підхід, скажемо прямо, не витримує критики. Навіть в тій же пояснювальній записці вказується, що багато сільгоспвиробників, які орендують землю, працюють по IV групі спрощеної оподаткування. Але головне - великий агрохолдинг обробляє землю і виробляє продукцію в промисловому масштабі, і тому собівартість виробництва у нього в будь-якому випадку значно нижче, ніж у того ж "одноосібника".

До того ж, як показує практика, на приватних "чотирьох гектарах" і на землях агрохолдингів найчастіше вирощуються різні культури. Власнику невеликого шматка землі вигідніше виростити на ньому, наприклад, картоплю, тоді як агрохолдингу на тисячах га - кукурудзу на експорт. Так що навряд чи "сірий" виробник-"одноосібник" - такий вже серйозний конкурент великої агрофірмі.

Прихильники розвитку в Україні малого бізнесу вказують, що в останні роки українці все частіше намагаються не здавати свої кілька гектарів в оренду, а обробляти їх самостійно.

"Після 2014 р. тенденція до розірвання договорів оренди прискорилася. З тих пір на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній. Конкуренція за землю зростає", - заявляє голова Комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський.

Дійсно, багато дрібні землевласники надлишки виробленої продукції продають на ринках - найчастіше імпровізованих, неофіційних, - і не платять податки з цього. Така проблема є і, наприклад, в Європі. Однак там всюди її вирішують в індивідуальному порядку. Причому ця функція віддана місцевим громадам - що цілком логічно, адже їх члени, як правило, прекрасно знають, хто з сусідів, що вирощує, чим торгує і скільки сплачує податків.

Наприклад, у Польщі основною частиною угідь володіють близько 3 млн приватних господарств, при цьому площа кожного з них в середньому становить менше 7 га. Там подібні питання вирішуються на рівні сільської гміни (найменша адміністративна одиниця). Правління гміни (рідше - особисто війт) зіставляє дані про фактичне агровиробництві на кожній ділянці (визначаючи по бухгалтерії і візуально) із податковими надходженнями від нього. У разі явної невідповідності "провинився" запрошують на рада гміни, і питання вирішується там. При необхідності війт робить подання на адресу податкової служби Польщі по конкретному порушнику.

Інший аспект проблеми: європейські фермери і дрібні, і великі - отримують на кожен гектар землі, що належить їм субсидії з фондів Євросоюзу, і не важливо, що вони вирощують і вирощують взагалі. В Україні ж навпаки: приватників хочуть примусити платити незалежно від того, обробляють вони свою землю.

Критики законопроекту №3131 прогнозують, що таким чином селян змусять позбавлятися від землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

І тут закручується цікава інтрига. Народний депутат VIII скликання Борислав Береза у своєму дуже емоційному пості у Facebook вказує, що ще рік тому Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), що об'єднує представників середнього і малого агробізнесу, закликала президента Володимира Зеленського не брати у виборчий список "Слуги народу" Мар'яна Заблоцького - того самого доповідача щодо проекту закону. Вже тоді його звинувачували в зв'язку з власниками агрохолдингу "Кернел" з земельним банком в півмільйона гектарів і регулярному лобіювання вигідних холдингу законопроектів. Така історія дійсно мала місце 9 серпня 2019-го. Проте вже через кілька днів ВАР і Заблоцький "помирилися". Як результат, тепер Всеукраїнська аграрна рада цілком підтримує законопроект №3131 і вимагає його якнайшвидшого розгляду в парламенті.

Нарешті, є "особлива думка" Світового банку (СБ), який консультує українську владу з питань аграрних реформ. Там, коментуючи законопроект №3131, зазначили, що підтримують саму ідею детінізації, але побоюються за стан дрібних фермерів. "Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі", - говорить аналітик СБ Клаус Дайнінгер. Чи можна вважати "превентивне оподаткування" за допомогою "виходу з тіні", експерт СБ не уточнює.

    Реклама на dsnews.ua