Як президент буде перекривати податкові гавані
Президент України Петро Порошенко заявив про майбутню деофшоризації бізнесу. Зокрема, він пообіцяв провести реформу, яка "зробить неможливим використання офшорних рахунків в Україні". Наскільки реально зробити це найближчим часом і чи можливо повністю перекрити офшорні схеми "ДС" з'ясовувала в експертів.
Директор АФ "Київська Аудиторська Служба" Володимир Гаркуша
По суті, було просто озвучено те, що всі хотіли почути. Як це зробити на практиці - абсолютно незрозуміло. Навіть саме формулювання - "зробити неможливим використання офшорних рахунків в Україні" - викликає безліч питань. Справа в тому, що класичними офшорними банками (з точки зору юрисдикції, в якій вони перебувають - на Кайманових островах, острові Мен і т. д.) у нас і так ніхто не користується. У більшості випадків при проведенні операцій з тими ж офшорними компаніями задіюються банки з цілком респектабельних країн - Австрії, країн Балтії, Гонконгу і т. д. Так, Кабмін періодично стверджує "чорні списки" офшорних територій, але через банки, які там зареєстровані, ніхто не працює. Тому для початку варто чітко визначити, про що йде мова, які банки і рахунку ми будемо називати офшорними.
За останній час було величезна кількість документів і від Кабміну, і від НБУ, суть яких зводилася до одного - не випускати валюту з країни. Сьогодні перерахувати валюту за кордон можливе лише під реальні товарні контракти, причому, коли товар уже надійшов у країну. Під всі інші схеми, які використовувалися раніше - виплату відсотків за кредитами, роялті і т. д. - валюту вже давно не купиш. Більш того, перестали працювати навіть всі які раніше вважалися законними механізми, які використовувалися, зокрема, в рамках підписаних Україною декларацій про уникнення подвійного оподаткування та ін. Держава закрила ці шляхи з допомогою судів. Свого часу наша країна підписала конвенції з рядом країн, у яких фігурувала стандартна норма про недискримінацію. Вона передбачає, що платник податків має право сам визначати країну, де він буде платити податки з пасивних доходів. Але за останні 9 місяців по всіх справах, де були посилання на конвенції, що містили таку норму, були прийняті рішення судів вищої інстанції. Вони зобов'язали сплачувати податки з пасивних доходів виключно в Україні (насамперед, це відсотки і роялті).
Але рапортувати про перемогу над цією проблемою рано. За нинішньої нестабільної політичної ситуації в країні потреба в оформленні та зберігання активів в іноземних юрисдикціях зросла багаторазово. Адже якщо компанія знаходиться де-небудь в Ліхтенштейні, ризик втратити її в разі зміни влади набагато нижче. Наша ситуація не унікальна, те ж саме відбувається в більшості інших країн з економікою, що розвивається, та й не тільки там. Так і в офшорних схемах податкового планування бізнес потребує як ніколи гостро. І можливості для таких схем є, вони просто стали дорожче. Саме з цієї причини з конкурентного середовища зараз випадає середній бізнес. Реєстрація англійській або голландської компанії і трасту під нею з професійними керуючими може обійтися близько $20 тис. в рік. Середнього бізнесу такі витрати часто не по кишені. З більш-менш зрозумілих офшорів він іде повністю в чорний сектор, схеми з участю приватних підприємців, "конвертів" і т. д. Про дрібному бізнесі і говорити не варто - він вже давно пішов в сіру і чорну зони.
Адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і партнери" Ігор Реутов
У стислі терміни це навряд чи можливо, хоча насправді така реформа можлива. Дивно, що про це заговорили тільки зараз - після панамського скандалу. Тоді як досі Україна навіть близько не згадувалася в переліку країн, які співпрацюють з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і вживають заходів по боротьбі з офшорами. Більше того, ми навіть не входимо в список "співчуваючих".
Втім, це не заважає Україні самостійно впроваджувати стандарти, розроблені ОЕСР. Мова йде, насамперед, про План дій щодо BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) і приєднання до документів про автоматичний обмін інформацією. Це дозволило б нашим фіскалам оперативно отримувати інформацію з низькоподаткових юрисдикцій і таким чином чітко розуміти, хто недоплачує податки і за допомогою яких схем. Перешкод для впровадження таких стандартів я не бачу, можна говорити лише про відсутність політичної волі.
Навіть та міжнародна практика, яку Україна спробувала запровадити з подачі ОЕСР і "великої двадцятки", то ж регулювання трансфертного ціноутворення, в нашій країні поки не працює як слід. Підприємства, які підпадають під вимоги закону про трансфертне ціноутворення, вже почали подавати звітність в ГФС за минулий рік, і в цьому році ведуть свою діяльність так, щоб відповідати вимогам цього закону. Але проблема в тому, що за останні три роки в Україні, щонайменше, чотири рази змінювалися положення, що регулюють ситуацію з ціноутворенням. Тому і компанії, і податківці не можуть сформувати єдине розуміння цього постійно мінливого регулювання і як його застосовувати на практиці.
Втім, із-за змін в світовому регулювання у сфері боротьби з відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом, і фінансуванням тероризму, використання офшорних рахунків стає все більш складним. Банки, що працюють в прозорих юрисдикціях, переводять кошти в офшори вкрай неохоче. Тому бізнесу доводиться йти на всілякі хитрощі. Все більшою популярністю користуються рахунки, відкриті офшорними компаніями, але поза офшорних юрисдикцій, наприклад, Прибалтиці. Та ж Латвія не є офшорною країною, і її банки можуть вільно проводити транзакції в рамках Євросоюзу. Те ж стосується і Кіпру. Звичайно, відкрити рахунок у банку в респектабельній юрисдикції для схем з участю офшорних компаній досить складно. Банк проводить ідентифікацію клієнта, вимагає особистої присутності директорів, бенефіціарів і так далі. На це може піти до двох місяців.
Але яким би суворим не було регулювання, бізнес все одно буде намагатися шукати лазівки в законодавстві і регулюванні. Навіть у цивілізованих країнах, де давно впроваджені високі стандарти і склалася культура сплати податків, реєструють компанії в Панамі. Тому ця практика буде і далі діяти в Україні.
