• USD 28.4
  • EUR 34.3
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

"Дія Сіті" для білоруських айтішників. Скількох тікаючих від Лукашенка зможе залишити у себе Україна

Наша країна з новим ентузіазмом включилася в боротьбу за білоруських IT-фахівців, які масово покидають батьківщину на тлі репресій. Також наш уряд має намір перейняти білоруський досвід створення офшорної зони для IT-компаній

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Білорусам тут раді

4 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 420/2020 «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих фахівців, які є громадянами Республіки Білорусь». Завдання документа — «сприяти розвитку інвестиційного потенціалу України та залученню висококваліфікованих ІТ-фахівців та інноваторів».

Згідно з указом Кабмін повинен продовжити до 180 днів на рік термін тимчасового перебування на території України громадян Білорусі. Під його дію підпадають підприємці та висококваліфіковані фахівці, включаючи фахівців в сфері інформаційних технологій і інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, а також члени їх сімей.

Крім цього, Кабміну запропоновано впровадити пілотний проєкт по спрощеному оформленню посвідки на проживання для цих категорій білорусів, що переїжджають в Україну. Терміни для отримання таких документів скорочуються до трьох днів без необхідності додаткового виїзду за межі української території.

Окреме завдання уряду — оптимізувати порядок отримання дозволів на працевлаштування громадян Білорусі — тих, які є висококваліфікованими ІТ-фахівцями. Для цього пропонується скоротити до пʼяти днів термін надання такого дозволу і передбачити можливість його отримання за принципом мовчазної згоди. Крім того, буде вдосконалена процедура реєстрації білоруських ІТ-фахівців як ФОПів — платників єдиного податку.

Указ вже опублікований і набув чинності. А це означає, що білоруські айтішники (яких після 9 серпня вже переїхало в Україну не менше півтори тисячі) незабаром зможуть скласти помітну конкуренцію українським.

Не дуже зрозуміло, правда, кого Кабмін повинен буде вважати «кваліфікованими IT-фахівцями». Особливо якщо врахувати специфіку компʼютерної галузі — в ній повнісінько дуже компетентних самоучок, зате диплом факультету прикладної математики — зовсім не запорука успішного працевлаштування. Єдине, що є з цього питання в указі, — туманний припис «визнати документи, видані компетентними органами Білорусі, які необхідні для здійснення трудової діяльності в Україні».

Реклама на dsnews.ua

З іншого боку, в IT-галузі є безліч професійних сертифікатів, та й Кабмін, напевно, приверне громадські організації (на зразок IT-асоціації України) і зацікавлені у фахівцях компанії для того, щоб відібрати гідних.

Робоча сила для великого проєкту

У Білорусі в 2005 р. Лукашенко створив Парк високих технологій (ПВТ) як державний «заповідник» і офшорну зону для IT-компаній. Придумав це, звичайно, не він, а Валерій Цепкало — той самий чиновник, який на минулих виборах теж спробував стати президентом, але був змушений тікати з країни.

Проєкт ПВТ виявився дуже вдалим і прибутковим для держави. У 2019 р. частка IТ-сектора забезпечила половину приросту ВВП Білорусі. Експорт IТ-послуг за 2017-2019 рр. зріс у 2,4 рази. Зростання обсягу виробництва в 2019-му становило 166%, загальний експорт послуг резидентів ПВТ за 2019 р. перевищив $2 млрд. Зараз в ПВТ зареєстровано 818 компаній з загальною кількістю співробітників понад 61 тис.

Але тепер ПВТ за фактом втрачає своє значення. У післявиборчій ситуації IT-фахівці масово їдуть (читай: біжать) з країни, інвестиції в білоруські IT-компанії згортаються, а самі фірми переносять офіси з Білорусі. У тому числі в Україну.

Сюди вже виїхали і деякі з творців нового законодавства про ПВТ, яке було прийняте в останніх числах 2017 р. і встигло довести свою спроможність (наприклад, юрист Денис Олейніков). Їх компетенції зараз хоче використовувати Міністерство цифрової трансформації України в рамках свого проєкту «Дія Сіті» (Diia City). Поки це модель вільної економічної зони для представників креативної економіки. Вона дозволить українським і зарубіжним IT-компаніям відкривати в Україні бізнеси і R&D-центри за спрощеними процедурами, працювати в зоні англійського права і платити невисокі податки.

За розрахунками ініціаторів проєкту, вже в 2021 р. завдяки запуску «Дія Сіті» в Україні відкриється 80 тис. нових робочих місць. А ринок креативної індустрії 2025 р. виросте до $11,8 млрд ($6,2 млрд в 2019 г.).

Якщо порівняти умови по податках для IT-спеціалістів у білоруському ПВТ і його українському аналогу Diia City, то виявиться, що в останньому податкове навантаження буде майже в два рази нижче. Плановане податкове навантаження для резидентів Diia City 29 вересня озвучив народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв. Він навів такі цифри:

  1. Податок на прибуток пропонується замінити податком на виведення капіталу в розмірі 10%.
  2. Податок на доходи фізичних осіб складе 5%.
  3. Єдиний соціальний внесок — 22% від мінімальної зарплати.
  4. Військовий збір — 1,5% від нарахованої зарплати.

Податкове навантаження на конкретних IT-фахівців в порівнянні виглядає так: прибутковий податок в ПВТ — 9%, в Diia City — 5%. Пенсійний у ПВТ — 35% від середньої зарплати в країні, в Diia City — 22% від мінімальної зарплати. Правда, в Україні ще 1,5% військовий збір.

Ось як будуть виглядати податки при зарплаті в $1000: в ПВТ прибутковий податок $90, в Diia City — $50. У ПВТ пенсійний збір $180, в Diia City — $40. Ще в Україні $15 військового збору. Разом з айтішника в Білорусі в ПВТ візьмуть $270 всіх податків, а в Україні в Diia City — $105.

А ось податки при зарплаті в $4000: в ПВТ прибутковий податок — $360, в Diia City — $200. У ПВТ пенсійний збір — $180, в Diia City — $ 40. Ще в Україні буде $60 військового збору. Разом з айтішника в Білорусі в ПВТ в цьому випадку візьмуть $540 всіх податків, а в Україні в Diia City — $300.

Крім того, що Diia City може виявитися в два рази вигіднішим по податках, ніж ПВТ, сюди додається безліч опцій, які роблять Україну привабливою в очах саме білорусів. Це реальна свобода особистості і бізнесу, міжнародний аеропорт з широким сполученням (в Білорусь, наприклад, не допускаються компанії-лоукостери) і безвіз для громадян і іноземців.

Дві країни — дві економічні моделі

Той факт, що в Diia City податкове навантаження вдвічі нижче, ніж в ПВТ, відображає принципово різне розуміння економічних процесів в двох країнах. Для Олександра Лукашенка на першому місці — надходження в бюджет і обсяги експорту (в даному випадку — послуг з програмування). Тому особливі преференції для ПВТ приймалися саме з метою, щоб «ці яйцеголові айтішники» (цитата з виступу Лукашенка) залишилися в країні, не емігрували.

Але економічний інтерес для білоруської влади представляли саме IT-компанії — звідси і дуже щільний державний контроль за їх роботою, включаючи затвердження бізнес-планів адміністрацією ПВТ (її призначав особисто Лукашенко). Звідси ж і регулярні вимоги «брати участь в розвитку народного господарства» в формі то виходу програмістів на суботники з прибирання міста, то в наказовій інформатизації старих держпідприємств.

Український уряд можна критикувати багато за що, але воно, закладаючи особливо пільгові умови для Diia City, виходить з інших посилів. А саме: ставка робиться не стільки на податкові надходження від IT-компаній, скільки на співробітників. IT-фахівці — молоді і активні люди — мають не тільки високий рівень доходу, а й високий рівень споживання.

В даному випадку — товарів і послуг, вироблених в Україні. Що, в свою чергу, дає гроші українському бізнесу. При такому підході українські IT-компанії, що стали резидентами Diia City або інших технопарків, — це перш за все хороший інструмент з перекачування валюти від іноземних замовників в Україні.

Втім, Кабмін не відмовляється і від своїх планів змусити айтішників платити більш високі податки напряму. Ще на початку минулого року розглядалася можливість ввести з цією метою нову — пʼяту — групу платників єдиного податку. У цю групу передбачалося включати фізосіб-підприємців, що працюють в IT-галузі України.

Восени 2019-го вже нове керівництво країни зустрілося з представниками ІТ-галузі та запропонувало ввести спеціальну опцію оподаткування (квазіподаток) для ФОП в IT-галузі. Тобто додатково до 5% єдиного збору, 1,5% військового збору та ЄСВ з двох мінімальних зарплат ввести «збір на розвиток людського капіталу», який буде йти в фонд, колективно керований IT-галуззю.

Ідея була дивною, розвитку не отримала. Однак бажання брати з IT-фахівців податків більше, ніж зі «середніх» ФОПів, в уряду залишилося. І поки це питання не буде якось (наприклад, відповідним законом) врегульоване, Diia City не стане якимось проривом.

«Ідея створити технопарк (в 2000-х це називалося ВЕЗ) в Україні не нова. Однак до сьогодні дієвої моделі так і не було створено. Невисокі податки, звичайно, є конкурентною перевагою для Diia City. Але сьогодні більшість українських IТ-компаній використовують ФОПів, і ця система оподаткування (а точніше, можливе її скасування для IТ-бізнесу в Україні) є болючою темою, — сказав «ДС» доктор економічних наук, співробітник IT-компанії Viaduct Software Development Олексій Журавльов. — На мій погляд, слід остаточно визначитися з системою ФОПів — або держава вводить єдині правила гри для всіх, або і далі дозволяє спрощену систему оподаткування. Саме в таких інституційних рамках версія ПВТ в Україні може бути уcпішною».

Звичайно, для створення Diia City буде мало постанови Кабміну, знадобиться розробити і прийняти відповідний законопроєкт. І не факт, що в ньому за підсумком будуть ті ж податкові преференції, які перерахував Єгор Чернєв. Однак інтерес з боку українського бізнесу до проєкту є, так що не можна називати ідею створення «українського ПВТ» мертвонародженою. Якщо цей проєкт вдасться зробити стійким в довгостроковій перспективі, то на тлі білоруської кризи це серйозна заявка на регіональне лідерство в IT-індустрії.

Фото: Depositphotos

    Реклама на dsnews.ua