Як відібрати кредити у своїх
Національний банк України покваплює підопічних зі зниженням обсягу інсайдерських кредитів (позик, виданих компаніям, пов'язаним з акціонерами банків). Як розповіли "ДС" в прес-службі відомства, на 1 березня 2016 р. на погодження правлінню НБУ будуть подані плани банків з групи топ-10. У них розписано, яким чином банки будуть знижувати рівень кредитування пов'язаних осіб та приводити норматив Н9 у відповідність з вимогою регулятора (Н9 — норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами повинна становити не більше 25% регулятивного капіталу банку). Банки з другої десятки зобов'язані подати НБУ аналогічні плани місяцем пізніше — до 1 квітня. До 1 травня ці документи будуть передані на погодження правлінню Нацбанку. Інші фінустанови повинні впоратися з цією роботою до 1 червня та до 1 липня відповідно. Повне узгодження планів банків планують завершити до грудня 2016 р. У всякому разі, такий термін встановлено у проекті Меморандуму про економічну і фінансову політику України і МВФ. На те, щоб знизити кредити інсайдерам до допустимого рівня, у банкірів майже три роки.
Банки ховають інсайдерів
За станом на кінець 2015 р. норматив Н9 в цілому по системі досягав 31,19% при визначених 25%. При цьому загальний регулятивний капітал банків становив 116,2 млрд грн. Нескладно підрахувати, що для зменшення обсягу інсайдерських кредитів з допомогою збільшення регулятивного капіталу банкам необхідно було б влити в систему близько 29 млрд грн.
За підсумками третього кварталу минулого року з групи банків топ-10 показник Н9 порушував тільки Приватбанк — у його звітності значення цього нормативу зазначено 45,23% (це понад 10 млрд грн.). Між тим Приватбанк входить до групи ощадних банків (понад 50% його пасивів — це вклади населення), тому умови кредитування пов'язаних осіб для нього набагато суворіше. Згідно з Постановою НБУ №368 для ощадних банків Н9 повинен бути не вище 10%. А це означає, що при поточному рівні інсайдерських кредитів розмір регулятивного капіталу банку повинен бути набагато більше заявленого (на кінець третього кварталу — 22,2 млрд). У своїй звітності Приватбанк вказує, що збільшення показника обумовлено рядом факторів, серед яких зростання курсу валют і робота з проблемними кредитами допомогою викупу застав на афілійовані з банком компанії.
Експерти вважають, що реальний обсяг інсайдерських кредитів у системі на сьогодні набагато більше, ніж показує офіційна статистика. За оцінками директора фінансового департаменту РА IBI-Rating Анни Апостоловой, не менше 60-70% виданих банківських кредитів — це фінансування пов'язаного бізнесу. У свою чергу, член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран каже, що точну цифру назвати неможливо. "Відстежити абсолютно всі инсайдерское кредитування не можна. Сховати пов'язана особа через багаторівневу систему власності досить просто, існує безліч схем, а фізично провести аудит кожної фірми неможливо. Тому якщо банк вирішить видати такий кредит на розумних умовах, то НБУ може і не дізнатися про це", — стверджує Шапран.
Однак після встановлення власників фінустанов регулятору стало простіше відстежити кредитування пов'язаних осіб, До того ж НБУ орієнтується на умови видачі кредиту: як правило, для своїх вони набагато м'якше ринкових. Якщо позика має ознаки афільованості, регулятор може затребувати у банку обґрунтування для видачі такого кредиту — перевірити всі документи про умови видачі позички і навіть направити куратора в банк.
Держбанки теж порушують
За оцінками аналітиків практично всі банки свідомо занижують показник Н9. "Якщо говорити про банки з українськими акціонерами, реальна частка аффилированого фінансування в них досягає 70-75%", — стверджує банкір, що побажав залишитися неназваним. Досить умовними є і показники держбанків.
Наприклад, за даними керівника аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександра Паращія, в Ощадбанку за підсумками двох кварталів минулого року частка кредитів держкомпаніям в загальному портфелі досягала 26%. А якщо говорити про загальній частці державних зобов'язань в активах банку (включаючи облігації, муніципальні облігації та цінні папери держкомпаній), то вона була під 45%. В Укрексімбанку аналогічні показники за той же період становили 20 і 49% відповідно. На думку Ганни Апостоловой, для держбанків повинні бути прописані окремі обмеження з кредитування пов'язаних осіб "Зараз ми бачимо, що із-за неефективної кредитної політики держбанків держава знову і знову змушене їх докапіталізувати. Це свідчення того, що система працює неправильно", — вважає Апостолова.
Планомірне збільшення кількості інсайдерських кредитів можна пояснити тим, що законодавство щодо захисту прав кредиторів повноцінно не працює. Тому банки воліють кредитувати не сторонніх позичальників, а родинні структури, які гарантують повернення коштів. "З точки зору ризик-менеджменту банку дійсно простіше дати кредит, навіть на ринкових умовах, афільованої компанії. Але надлишок такого кредитування збільшує ризики всієї бізнес-групи", — коментує Олександр Паращій. Саме зловживання інсайдерськими кредитами згубило такі великі банки, як "Фінанси і кредит" або Укрпромбанк, та й багато інші фінустанови. До того ж саме з допомогою кредитування пов'язаних осіб власники проблемних банків миттєво виводять активи. В результаті страждають пересічні вкладники-фізособи. "В банківській системі існує закономірний перекіс: не менше 60% залучених банками коштів — це вклади населення, тоді як близько 65% всіх виданих позик — це кредити юридичним особам. Ось і виходить, що за рахунок депозитів фізосіб у нас фінансуються підприємства", — пояснює Ганна Апостолова. Це створює додаткові ризики в системі і своєрідну діру в ліквідності банків.
Инсайдерское кредитування має право на життя, але в розумних межах і з жорсткими обмеженнями. "Можливо, розумно ввести чіткі критерії для таких банків, дозволити певні обсяги видачі інсайдерських кредитів, але обмежити їх у праві залучати депозити фізосіб, обслуговувати компанії держсектора і користуватися міжбанківським ринком", — говорить Олександр Паращій. Але для цього потрібна серйозна реформа в системі банківського нагляду. До того ж дрібними обмеженнями завжди легше маніпулювати. Тому НБУ ризикує потонути в судових розглядах з банками.
Як кредитори позбавляються від інсайдерських позик
Наростити капітал — не єдиний спосіб позбутися від інсайдерських кредитів. За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробковій, банки можуть скористатися кількома варіантами. Наприклад, фіксувати заборгованість на певну дату і зменшувати її за рахунок планових погашень кредиту пов'язаними особами. Або вимагати повернути кредити достроково. При цьому банк може продовжувати видавати кредити інсайдерам, але лише в межах нормативу Н9 і лише в тому разі, якщо це передбачено у програмі, підписаної регулятором.
Інший варіант зменшення заборгованості — заміна застави на грошове забезпечення, що враховується при розрахунку величини кредитного ризику. "Найбільш ефективним способом зменшення заборгованості є, звичайно, збільшення регулятивного капіталу або заміщення застави по кредиту грошовим забезпеченням. Але банки, швидше за все, будуть застосовувати комбінований підхід, який буде включати різні методи", — резюмує Олена Коробкова.
