• USD 27.2
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Гній замість свердловин. Коли біометан позбавить Україну від газової залежності

Природний газ можна видобувати з-під землі, можна закуповувати за кордоном. А можна робити з органічних відходів, яких в Україні в надлишку

З тонни гною великої рогатої худоби виходить 50–65 куб. м біогазу з вмістом метану 60%
З тонни гною великої рогатої худоби виходить 50–65 куб. м біогазу з вмістом метану 60% / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

21 жовтня Верховна Рада 285 голосами прийняла у другому читанні законопроєкт №5464 "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо розвитку виробництва біометану". Новий закон регламентує саме поняття "біометан", передбачає створення реєстру його виробників для обліку в системі і встановлює порядок формування гарантій походження біометану.

Якщо вже "Укргазвидобування" все ніяк не може наростити видобуток природного газу, можливо, від газового імпорту вийде позбутися через розвиток виробництва біогазу? Благо переробка органічних відходів може дати до чверті обсягу газу, споживаного в країні, і навіть більше. Нагадаємо, що в Україні щорічно видобувається з землі близько 20 млрд куб. м природного газу, а імпортується — близько 10 млрд куб. м. Населення за підсумками 2020 р. спожило 8,15 млрд куб. м газу.

"Ухвалений закон — робочий і задовольняє вимоги індустрії. Він писався з нашою участю. Він нас повністю влаштовує. І там прописаний реєстр виробників, що було обов'язково, — сказав "ДС" голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління Global 100 RE Ukraine Георгій Гелетуха. — Виписка з цього реєстру називатиметься "гарантія походження", вона і робить біометан юридично біометаном. Тобто коли ви закачали його в трубу, споживач навіть не знатиме, що він споживає — біометан чи природний газ. Але якщо споживач захоче саме біометан, то він повинен буде ще купити ось цю гарантію походження".

Чим біометан відрізняється від біогазу

Виробництво біогазу (метану з домішкою водню) — технологія, давно відома і зовсім нескладна. Практично повний аналог природного газу можна одержувати, як і самогон, з будь-якої органіки — від гною до дерев'яної табуретки. При цьому в Україні багато джерел органічної сировини, придатної для переробки в біогаз. Це сільське господарство, відходи будь-яких підприємств з переробки сільгосппродукції та виробництва продуктів харчування, каналізаційні стоки міст, харчові рештки, відходи деревообробки тощо.

Вихід газу в середньому становить 300 куб. м з однієї тонни сировини, але дуже залежить від його виду (вмісту сухої речовини). Так, з тонни гною великої рогатої худоби виходить 50–65 куб. м біогазу з вмістом метану 60%; з різних видів рослин — 150–500 куб. м з вмістом метану 70%. Найбільше біогазу — 1300 куб. м з вмістом метану до 87% — можна отримати з жиру.

Найефективніше використовувати біогаз прямо на місці його виробництва, відразу забезпечуючи місцевих споживачів теплом і електрикою. Така світова практика, яка отримала найбільше поширення в Німеччині, Нідерландах і Скандинавських країнах. Тобто проста суміш води з гноєм плюс інша органіка, яка в достатку гниє на будь-якому подвір'ї, здатні забезпечити електрикою і теплом місцевих жителів і саме агропідприємство. А переброджена маса (шлам), що залишається після виробництва газу, — чудове органічне добриво.

Реклама на dsnews.ua

Однак для того щоб продавати такий газ, треба закачувати його в газотранспортну систему, але для цього в Україні раніше не було законодавчого механізму.

Прийнятий закон про розвиток виробництва біометану чітко визначає, що це "біогаз, який за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі в газотранспортну і газорозподільну системи або для використання в якості моторного палива". Простіше кажучи, біометан — це додатково очищений біогаз (в оригінальному біогазі досить багато сполук сірки). Поки біометан в середньому виходить дорожче природного газу, видобутого з-під землі. Але в міру розвитку біогазової інфраструктури його вартість знижується, і до того ж він не підпадає під вуглецеві квоти, тому що не є викопним паливом.

Прийнятий закон дозволить створити в Україні ринок біометану, збільшити обсяги його виробництва для заміщення природного газу при виробленні теплової та електричної енергії, скоротити імпорт природного газу. Інші плюси — можливість експортувати біометан в країни Європи, зростання економічної привабливості біоенергетичних проєктів для інвесторів, у тому числі іноземних, зменшення викидів парникових газів. Останній пункт сприятиме досягненню цілей Енергетичної стратегії України до 2035 р. і виконанню нашою країною зобов'язань щодо зниження викидів парникових газів в рамках Паризької угоди.

Окремо варто зупинитися на можливості експорту. Так, Україна зараз залежна від імпорту природного газу. Але теоретично нам буде вигідно експортувати біометан, імпортуючи звичайний природний газ. Європейці готові платити за біометан на 300–400 євро за 1000 куб. м більше. А їм це вигідно, тому що виробництва, які використовують біометан замість природного газу, не платять екологічне мито за СО2, що викидається в повітря.

За теперішньої ціни на природний газ виробляти біометан уже вигідно і на внутрішній ринок.

Заповітні куби

За оцінками експертів Міненерго, потенціал виробництва біометану в Україні — 7,8 млрд куб. м на рік. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження і Біоенергетичної асоціації України трохи більше — 8 млрд куб. м на рік, що відповідає 25% внутрішнього споживання газу.

Потенціал включає біометан з відходів та побічної продукції рослинництва (3,8 млрд куб. м), відходів і побічної продукції тваринництва та переробної промисловості (1,3 млрд куб. м) і силосу кукурудзи агропромислового комплексу (2,7 млрд куб. м).

Також у серпні 2020-го заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Юрій Шафаренко заявив: "Використовуючи лише тільки близько 37% відходів агросектору, можна замістити в еквіваленті до 10 млрд куб. м газу щорічно. Також можна вирощувати енергокультури на 4 млн га малородючих земель і заміщати в еквіваленті до 20 млрд куб. м газу на рік. Таким чином, можна повністю відмовитися від імпорту газу".

Оптимістично на потенціал біоенергетичної галузі дивляться українські бізнеси, які вже успішно реалізують біогазові проєкти. В основному це агрохолдинги — вони першими оцінили можливість відмовитися від закупівель електрики, налагодивши власну генерацію через переробку відходів своїх же виробництв.

Так, на думку президента компанії "МХП Еко Енерджі" (володіє двома потужними біогазовими комплексами) Олександра Домбровського, за рахунок внутрішніх біоресурсів Україна може позбутися енергетичної залежності від зовнішніх постачальників.

"Україна як аграрна країна має величезний біоенергетичний потенціал. Ми можемо замінити близько 20 млрд куб. м газу внутрішніми біоресурсами. І йдеться про поновлювальний ресурс, який забирає CO2 з повітря і дає позитивний мультиплікативний ефект економіці", — зазначає Домбровський.

І, на думку глави НАК "Нафтогаз" Юрія Вітренка, при нарощування газовидобутку на 5 млрд куб. м на рік і скороченні неефективного споживання можна буде взагалі відмовитися від імпорту. Виходить, біометан якраз і міг би стати тією самою "свердловиною", яка дасть Україні повну газову незалежність.

Потенційний ефект від нового закону відзначив також глава Оператора ГТС Сергій Макогон: "Що це означає для української ГТС? Що є потенціал наповнення мережі поновлюваним газом. Транспортування біометану не вимагає додаткових витрат на реконструкцію або будівництво нових об'єктів. Використання біометану збігається зі стратегією поступового заміщення природного газу, стратегією Оператора ГТС України щодо поступового переходу до транспортування поновлюваних газів, стратегії Зеленого переходу".

В Україні сьогодні працюють 53 установки, що виробляють енергію з біогазу і постачають її по "зеленому" тарифу. Їх сукупна потужність — 103,4 МВт. Але Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. передбачав, що біогазові потужності до кінця 2020-го становитимуть 290 МВт. Тобто план був виконаний лише на 36%. Закон, який легалізував біогаз у форматі біометану, напевно підштовхне процес створення нових потужностей.

Вузьке місце: не все так швидко

Біогазовий потенціал України дуже великий, але нарощувати виробництво біометану будуть повільно. За оцінками Біоенергетичної асоціації України, у кращому разі до 2030–2035 рр. у нас зможуть виробляти до 1,7 млрд куб. м, а до 3 млрд куб. м — тільки до 2050 р.

Але чому так повільно? "Зараз важко прогнозувати високі темпи, тому що ми тільки на самому початку процесу. Після прийняття закону Кабмін ще півроку розроблятиме нормативку, у тому числі Положення про реєстр. Фактично тільки в середині 2022 року у нас буде готова нормативна база під біометан, — пояснив Георгій Гелетуха. — Але одна справа виробити біометан, інша — подати його в мережу. У багатьох випадках потужність газорозподільної мережі дуже низька, і ви туди просто фізично не зможете подати ту кількість біометану, який може бути вироблений на вашому підприємстві. Ми вже з цим зіткнулися, особливо влітку. Хоча, можливо, темпи будуть вищими".

Також, за словами експерта, прості види сировини для біогазу — це гній і силос. Але якщо брати тільки їх, це не дасть 7–8 млрд куб. м біометану, а буде значно менше, від сили кілька мільярдів. А щоб отримати більше, потрібно розвивати технологію, навчитися працювати з такими залишками, як солома, стебло кукурудзи, стебло соняшнику. Їх багато, але це не дуже типова сировина для біогазу. Тому виробництво буде поступово зростати в міру вдосконалення технологій.

"Так, потенційно у нас 7–8 млрд куб. м можна виробляти. А якщо додати органічну фракцію побутових відходів і відходи харчової промисловості, то взагалі отримаємо 9,5 млрд куб. м біометану на рік. Тому точно необхідно цим займатися. Але зараз, в найближчому майбутньому, — це 1,7 млрд куб. м на рік", — резюмував Георгій Гелетуха.

Утім, вигода біометану не тільки в позбавленні від залежності від газу, що купується або добувається з землі. Це ще й відповідність європейським екологічним стандартам, децентралізація і диверсифікація вироблення енергії. А як окремий бізнес — попутне виробництво великої кількості органічних добрив.

    Реклама на dsnews.ua