Багато красивих картинок. Чому новий генплан Києва більше схожий на передвиборчу агітку Кличка
Орієнтири плану
Мер Києва Віталій Кличко 16 грудня представив проект нового генерального плану столиці. Його творці вважають, що столиця буде розвиватися в київській агломерації, в яку увійдуть, крім Києва, ще 10 адміністративних районів, Ірпінська міськрада і вісім міст обласного значення. Загальна чисельність агломерації оцінюється в 5,2 млн чоловік. Київські власті сподіваються на співпрацю з владою цих міст для збалансованого розвитку.
Передбачається, що урбанізовані ядро агломерації буде в межах будується Великої кільцевої дороги Києва, а вся агломерація охопить територію в межах 40-хвилинної транспортної доступності до центру столиці.
При побіжному погляді на проект генплану відразу впадає в очі, що в ньому дуже мало цифр як для документа, який визначає подальший розвиток великого міста на два десятиліття, і багато гарних слів. Однак деякі цифрові орієнтири все ж є. Наприклад, київські власті вважають, що постійне населення столиці за 20 років зросте з нинішніх з 2,91 млн до 3,26 млн. Тому очікується, що кількість зайнятих в місті зросте з 1,73 млн до 2,45 млн в 2040 р.
Київська влада планує впроваджувати комплексний підхід до будівництва житла - разом з дитсадками, школами та іншою соціальною інфраструктурою. А розселення треба буде проводити за принципом "кожній сім'ї - окрему квартиру". Планується досягти забезпеченості житловою площею не менше 29 кв. м на людину і будувати "розумні будинки" з впровадженням енергозберігаючих технологій.
Для поліпшення екології планується технічно переоснастити шкідливі виробництва, реорганізувати кинуті промзони під підприємства з новими технологіями, створювати інноваційні індустріальні і технологічні парки.
Згідно з проектом генплану буде відданий пріоритет громадському транспорту, для якого будуть створювати окремі смуги, а пішоходам - перед автомобілями. Передбачається впровадити автоматизовані системи управління дорожнім рухом, розвивати велосипедну інфраструктуру і будувати багатоярусні паркінги.
Також планується розвивати транспорт за рахунок швидкісних внеуличных рейкових видів, продовжити існуючі лінії метрополітену та побудувати нові (збільшивши протяжність ліній в 1,5 рази), включити залізницю в єдину систему з метрополітеном і швидкісним трамваєм, а також створити пересадочні вузли.
З інших ініціатив - побудувати Велику кільцеву автодорогу навколо столиці, зарезервувати території для нового аеропорту, розвивати Київський залізничний транспортний вузол.
Купа проблем
По ідеї генплан повинен якось вирішувати нагальні проблеми міста. А проблем у місті вистачає. В самому документі перераховано понад півтора десятків з них, і практично всі - головні. Чого вартий, наприклад, хаотична сверхуплотненная забудова, застарілий житловий фонд, а також нова житлова забудова, яка чомусь розміщується в межах санітарно-захисних зон. Сюди ж можна додати невпорядковані паркування і нерозвинену велоінфраструктуру, дефіцит зелених насаджень і комфортних публічних просторів, а також недостатня кількість установ дитячої освіти та спорту.
І в транспортному питанні у столиці також повний швах: дорожня мережа перевантажена, Київ періодично впадає в ступор автомобільних пробок, в місті гостро не вистачає мостів через Дніпро, а вже наявні - застаріли (останній випадок - просідання покриття на мосту Патона). І при цьому на тлі критичного рівня наповненості вулиць автомобілями, спостерігається гостра недостатність в розвиток мережі швидкісного громадського транспорту.
Також серед проблем можна назвати зношену інженерну інфраструктуру, згадавши повторювані фонтани з проривів мереж водопостачання, невирішену проблему утилізації сміття, занедбані промислові зони (завод "Радикал" з його ртутними випарами чого тільки варта), незадовільний стан пам'яток культури.
Житло - нове, каналізація - стара
Для вирішення житлової проблеми в найближчі 20 років у столиці планується побудувати понад 28 млн кв. м житла. Ще один варіант рішення - реконструкція хрущовок, яких налічується 15 млн кв. м. Модернізувати спадщина Микити Хрущова планується до 2040 р., отселяя мешканців на період будівництва, а потім давати їм квартири в нових будинках. Правда, незрозуміло, куди будуть відселяти людей і будуть вони на це згодні? Швидше за все, немає.
Як варіант вирішення хрущовської проблеми, пропонується проводити реконструкцію будівель, надстраивая один-два поверхи. Сумнівна вигода, якщо чесно, тим більше незрозуміло - чи витримають будівлі-старички, якщо їм на голову посадять додаткові квадратні метри.
Загалом про проблему хрущовок говорять вже не перший десяток років, але вирішити її (хоча б частково) так і не вдалося. Тому абсолютно незрозумілий нічим не підкріплений оптимізм влади.
До того ж, говорячи про будівництво на місці хрущовок нових будинків, слід згадати про застарілою і вкрай зношеної інженерної інфраструктури - якщо на місці п'яти-поверхової будівлі з'явиться 25-поверхова, навантаження на старі водогони та каналізацію зросте багаторазово. Чи витримає? Сумнівно, адже, як заявили творці нового генплану, якщо чинний документ за темпами будівництва житла був перевиконаний, то з інженерної та транспортної інфраструктури - виконаний лише на 20-25%.
Куди поїдемо?
У транспортному відношенні влади Києва також обіцяють світле майбутнє. Мер Віталій Кличко вважає, що потрібно нарешті добудувати Подільський постової перехід і вже в кінці наступного року запустити по ньому рух автомобілів. А потім приступити до наступного етапу - будівництва метро на Троєщину. Однак незрозуміло, звідки міська влада збирається взяти $3 млрд, в які оцінюється проект метро на цей житловий масив.
Кличко також вважає, що біля транспортних розв'язок, станцій метро та на в'їздах у місто потрібно побудувати перехоплюючі паркінги, які знизять автомобільну навантаження на вулиці Києва. Однак поки в це слабо віриться, оскільки міська влада так і не вирішили проблему хаотичних парковок в самому Києві - хто де хоче, там і кидає свій транспортний засіб. До того ж звідки влади візьмуть великі ділянки під паркінги, якщо бажаючі втиснути там торговий центр заплатять за землю більше?
Гладко на папері
Віктор Гліба, експерт в галузі містобудування, дійсний член Української академії архітектури, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що термін дії нинішнього генплану закінчується в 2020 р. Ще президент Віктор Ющенко і мер Леонід Черновецький свого часу приймали рішення оновити його, однак це так і не було зроблено. Замість цього був розроблений новий генплан, але при цьому в ньому не враховані ті зауваження, які були зроблені до діючого плану. Віктор Гліба вважає, що з допомогою ухвалення нового документа влади намагаються легалізувати все те, що було спроектовано за останні 2,5 року всупереч чинному генплану.
Примітно, що в наступному році мають відбутися вибори мера Києва. Кличко, який повинен був вирішити питання з оновленням нинішнього генплану столиці або написати новий ще кілька років тому, сподівається зберегти посаду. Цим і можна пояснити появу проекту нового генплану з мінімумом розрахунків і масою барвистих картинок незадовго до закінчення каденції. Очевидно, документ стане важливою частиною агітаційної програми Кличко, мала б засвідчити киянам бажання нинішнього мера і надалі вести їх у світле майбутнє.
