Прогноз-2017. Наскільки розбагатіють українці (ІНФОГРАФІКА)

Китай диктує моду

Для аналізу зовнішньоекономічної ситуації найзручніше дивитися на динаміку цін на залізну руду, просто тримаючи в розумі, що експортуємо ми ще й різноманітні вироби з неї. Проте їх вартість коливається разом з ціною на руду, з-за чого остання надає відчутний вплив і на коливання курсу нашої валюти.

Цього року ціна тонни залізної руди в третьому кварталі досяг $58,6, а в четвертому, якщо вірити прогнозу МВФ, добереться до позначки $66,6. Але на цьому позитив закінчується, так як в 2017-2018 роках економісти Фонду очікують зниження її вартості.

Одна з основних причин негативної динаміки — уповільнення попиту на чорні метали з боку Китаю, де добігає кінця спекулятивний будівельний бум. Варто зазначити, що влада Піднебесної дуже обережно здувають "міхур" і тому в 2016 році ціни на нерухомість відновлювали зростання, що природним чином відбилося й на світовому ринку чорних металів. За прогнозом аналітичної компанії Wood Mackenzie, яка займається дослідженням ринків корисних копалин, металів і енергетики, в довгостроковій перспективі ціни на залізну руду будуть прагнути до $70 за тонну, але цю планку не вдасться досягти в найближчі 10-15 років.

Згідно з листопадовим прогнозом МВФ, починаючи з останнього кварталу 2016-го ціни на пшеницю і кукурудзу, які знижувалися з 2013-го року, досягнуть дна і будуть рости як в 2017, так і в 2018 році.

Для України це чудова новина, яка, однак, затьмарюється останніми прогнозами міністерства сільського господарства США, яке в грудні повідомило, що в 2016/2017 сільськогосподарському сезоні урожай пшениці становитиме 751 млн тонн, а перехідні залишки досягнуть рекордного показника в 252 млн тонн. Якщо американці мають рацію, то розвороту тренда чекати не доводиться і ціни продовжать падати.

Що характерно, ціни на зернові також багато в чому залежать від Китаю, оскільки в цій країні зберігаються 44% всіх світових запасів пшениці. Це пов'язано з ціновою політикою цієї держави, штучно завышающего вартість зернових, що допомагає виробникам ставити рекорди врожайності, стримує споживання і призводить до накопичення резервів. Очевидно, що будь-які несподівані руху (а зараз китайський уряд вирішив поступово відмовлятися від завищених цін на зернові) можуть зробити сильний вплив на світовий ринок пшениці.

Приблизно така ж ситуація, на думку американського відомства, буде спостерігатися і з кукурудзою, світовий урожай якої виросте на 8%, а перехідні залишки — на 6% до 222 млн тонн.

Як бачимо, зовнішньоекономічна ситуація для України в наступному році залишиться несприятливою, багато в чому залежить від зміни попиту в Китаї. Саме тому важливо стежити за тим, що відбувається з економікою найбільшого світового споживача сировинних ресурсів.

Але це легше сказати, ніж зробити. Через закритість цієї країни з директивним стилем управління західні ЗМІ і експерти час від часу ставлять під сумнів офіційні дані КНР — від інфляції до зростання ВВП, а її економіку називають "чорним ящиком".

З різницею в пару тижнів в спеціальній рубриці, присвяченій "китайському уповільнення", Financial Times опублікувала дві статті. У першій написала про зростання економіки, мовляв, лідер Китаю Сі Цзіньпін впевнений у досягненні поставленої мети — зростання ВВП на 6,5% в цьому році. Оптимізм базується на даних про ріст виробництва електроенергії на 7% з початку року. Раніше скептики вказували на невідповідність офіційних показників ВВП і зростання виробництва електроенергії. Тепер ніби все сходиться. Проте в другій публікації FT розповіла про опитування менеджерів 2 тис. компаній промислового сектора, судячи з яким промисловість країни не зростає, а падає вже шість кварталів поспіль.

На прив'язі біля низького переділу

У 2016 р. компаніям гірничо-металургійного комплексу вдалося наростити обсяги виробництва основної продукції — чавуну і сталі. Хоча на початку року ситуація складалася не кращим чином, починаючи з другого кварталу завдяки пожвавленню попиту на світових ринках, справи у металургів стали налагоджуватися. За результатами дев'яти місяців продукція ГМК склала 28% валютної виручки від сукупного вітчизняного експорту — $7,3 млрд.

Основна проблема металургів залишається незмінною — це низький рівень переробки і, як наслідок, порівняно невелика частка доданої вартості продукції, що відправляється на експорт. Вироби з металу в загальній вартості експорту не перевищують 7%, а решта виручка сформована за рахунок продажу чорних металів, окатишів і просто руди. При такій структурі експорту наші металурги фактично забезпечують своїх потенційних конкурентів дешевими напівфабрикатами, власними руками закриваючи для себе ліквідні ринки. У таких умовах Україна втратила в жовтні місце у топ-10 провідних металургійних країн, пропустивши вперед Італію.

У свою чергу самі металурги нарікають на вузькі місця в транспортуванні готової продукції за кордон. Президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що експорт заважає "Укрзалізниця", яка відчуває дефіцит вагонів для постачання залізорудної сировини до вітчизняних портів та кордонів країн Євросоюзу. Це може позначитися на роботі і в наступному році. "У Кривому Розі розпочали випускати продукт з високим вмістом заліза. Даний продукт затребуваний у Східній і Центральній Європі. Це новий для нас ринок. Вже були укладені контракти. На жаль, ми не можемо доставити сировину з-за "Укрзалізниці". Втрати, за нашими оцінками, близько $70 млн на рік", — сказав Каленков.

Експерт також зазначив, що ситуація в портах задовільна — потужностей для перевалки ЗРС достатньо. З іншого боку, високі портові збори стримують захід додаткових суден в українські гавані, і на швидке поліпшення ситуації розраховувати не доводиться.

Разом з тим якраз внутрішній ринок споживання сталевої продукції у 2016 р. суттєво збільшився і тим самим допоміг зростанню виробництва в ГМК. За даними холдингу "Метінвест", за підсумками року приріст споживання металопродукції складе 26% порівняно з 2015 р. і всього буде використано приблизно 4,2 млн т. Як повідомили аналітики, в нинішньому році найбільше металу знадобилося будівельним компаніям. При цьому є непогані шанси на те, що в майбутньому році тенденція закріпиться.

Хоча навіть після приросту обсяги українського ринку споживання сталі не вражають. Так, Туреччина щорічно справляється з 36 млн т сталі, Італії необхідно 24,4 млн т, а Польщі — майже 13 млн т.

За даними ДП "Укрпромзовнішекспертиза", найбільш перспективною з точки зору використання металу в наступному році повинна стати саме "Укрзалізниця", керівництво якої анонсувало значне збільшення замовлень на вантажні вагони. У випадку глобальної модернізації рухомого складу і шляхів сполучення для покриття потреб українських залізничників знадобиться до 4,4 млн т стали в рік.

У прогнозі, який підготовлений "Метінвестом", зазначається, що в 2017 р. більше всього зросте попит на металургійну продукцію високого переділу, наприклад фасонний прокат. Всього ж, як зазначено у звіті міжнародної асоціації World Steel, в наступному році очікується приріст споживання сталі в Україні на 10%, до 4,6 млн т.

Що ж стосується ризиків, то найбільш значущим вважається можливий дефіцит коксу. Його Причинами можуть стати військові дії в зоні АТО, так як, по-перше, там розташований найбільший український Авдіївський коксовий комбінат. По-друге, найбільше вуглевидобувне об'єднання, яке спеціалізується на коксових вугіллі, — "Краснодонвугілля" — знаходиться в ОРЛО, тому видобуток і постачання його продукції залежать від планів ватажків терористів, а не від виробничих програм і коливань попиту на металопродукцію.

Логістичний затор агроекспорту

Аграрний сектор в останні роки залишається локомотивом економічного зростання в Україні. Експерти припускають, що в поточному маркетинговому році, з 1 липня 2016 року по 30 червня 2017 року, Україна отримає рекордний урожай 64 млн т зерна: експорт близько 40 млн тонн, внутрішнє споживання — 23-24 млн.

Звичайно, не на одному зерні варто український АПК, а саме зернові — фундамент для розвитку бізнесу з високою доданою вартістю. За даними Мінагропроду, з початку 2016/17 МГ Україна вже експортувала 18,79 млн т зернових, що на 1 млн тонн більше показника за аналогічний період минулого року. За останні десять років Україна подвоїла виробництво зерна до більш ніж 60 млн т в рік. Є всі передумови для того, щоб протягом наступного і ще декількох років Україна і надалі нарощувала виробництво та експорт зерна. Причина проста — зростання глобального попиту.

Український АПК пов'язаний з глобальним ринком і повинен реагувати на його потреби. За прогнозами аналітиків, чисельність населення Землі в 2025 році перевищить 8 млрд осіб, а до 2050 р. досягне 9 млрд (нинішнє населення Землі — 7,4 млрд). Нинішній обсяг світового виробництва зернових у 2,6 млрд т буде недостатній.

Останні десять років нашими традиційними ринками збуту зерна були ЄС, Північна Африка, Близький Схід, Східна Азія. Однак нова тенденція на ринку — гнучкість споживання — ставить перед українськими виробниками нові виклики. Споживач все менше пов'язаний з одним виробником і перестраховує себе від ризиків неврожаю в тому чи іншому регіоні. Наприклад, нарощування поставок українського зерна в Східну Азію пов'язано з неврожаєм у США. Найбільші компанії Японії і Китаю навіть придбали світових зернових трейдерів (Nidera, Noble Group, Gavilon) саме для того, щоб підвищити гнучкість джерел постачання та продовольчу безпеку своїх країн.

Логістика є одним з найважливіших факторів, що забезпечують успішну світову торгівлю. Українські аграрії в цьому році опинилися на межі експортної катастрофи. Масове невиконання планів перевезення, простої вагонів, елеватори переповнені, незбиране зерно на полях — такі реалії галузі. За даними керівництва "Української зернової асоціації", в цьому МГ залізничний транспорт перевезе не більше 30 млн т, по воді буде транспортовано близько 1,5 млн т агропродукції. Все інше, 13-14 млн (у структурі враховуються не тільки зернові, але й олійні культури, тому загальні перевезення оцінюються в 45 млн т), повинні вивезти автотранспортом, але існуючі обмеження по тоннажу роблять це завдання надскладне, щоб не сказати нездійсненним.

З 1993 року "Укрзалізниця" не проводила оновлення парку зерновозів. Проблема перевезень по Дніпру — необхідність днопоглиблення, це дозволило б баржам не працювати напівпорожніми. Схожа проблема і у автотранспорту — обмеження в тоннажі (40 т максимум).

Всі ці проблеми в комплексі призводять до зривів графіків поставок, додаткових витрат для трейдерів. Якщо в наступному році буде нарощування виробництва та експорту зерна при збереженні нинішньої ситуації із транспортом, потрібно чекати зривів поставок. У кінцевому рахунку, це буде означати втрату не тільки часу і грошей, але і довіри — немислима розкіш в гнучкої глобальній економіці.

Машинобудування: чужі тут не будують

У нинішньому і наступному році машинобудування утримується на плаву за рахунок трьох основних державних замовників — армії, "Укрзалізниці" і Києва, зайнятого оновлення муніципального транспорту.

У 2016 році бюджетне фінансування оборонного замовлення на підприємствах вітчизняного ВПК визнано рекордним. З-за того, що точна сума, що спрямовується на виробництво і закупівлю продукції військового машинобудування засекречена, доводиться задовольнятися оцінками експертів, які говорять про річний бюджет пределах15-20 млрд грн. Близько двох третин цих коштів проходить через держкорпорацію "Укроборонпром". Як зазначено в звіті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, "Укроборонпром" 95% закупівель проводить у закритому режимі, "без конкурентних процедур". Третина припадає на підприємства, що знаходяться в прямому підпорядкуванні МВС і Міноброни.

Очікується, що в держбюджеті на 2017 рік витрати на ВПК зростуть на 30% порівняно з нинішнім роком, а на приріст валютної виручки вплине контракт з Пакистаном на модернізацію танків на загальну суму $600 млн. Мова йде ремонт і вдосконалення не тільки українських танків Т-80УД з відомого "пакистанського" контракту кінця 1990-х. Контракт передбачає також обслуговування танків "Al-Khalid", які розроблені в рамках китайсько-пакистанського проекту і використовують харківські дизельні двигуни і трансмісію.

Поки ж самі райдужні перспективи у вітчизняному машинобудуванні відкриваються для вагонобудівників. У листопаді голова правління "Укрзалізниці" Войцех Балчун ошелешив усіх повідомленням про те, що п'ятирічний інвестиційний план компанії передбачає купівлю і ремонт 96 тис. вагонів — як вантажних, так і пасажирських. "Витратимо на це 108 млрд грн", — пообіцяв Балчун.

Вже в 2017 році 3 тис. піввагонів "Укрзалізниця" побудує на своїх вагоноремонтних підприємствах (в першу чергу це торкнеться київського ДВРЗ) і ще 5,6 тис. будуть замовлені за рахунок кредиту ЄБРР, швидше за все, замовлення отримає ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (КВБЗ), який днями відвідав прем'єр-міністр Володимир Гройсман. За замовлення бореться також і ПАТ "Дніпровагонмаш" Сергія Тігіпка і перебуває в оренді у компаній, близьких до Рінату Ахметову, Попаснянський ВРЗ.

Вже наприкінці осені плани "Укрзалізниці" розворушили навіть суміжні з вагонобудівними заводами підприємства. В листопаді після майже дворічного простою запустив виробництво ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", який виробляє лиття для вагонних візків — на роботу намір взяти близько 1тис людина. Київська влада прийняла програму розвитку міста до 2019 року, в якій тільки на розвиток транспорту передбачені інвестиції в розмірі 29 млрд грн. З них більше 20% спрямують на закупівлю 215 тролейбусів і 235 автобусів. З 2015 року всі тендери на закупівлю транспорту в Києві вигравав луцький автозавод корпорації "Богдан".

Неабияка сума передбачена і для розвитку у столиці трамвайного сполучення — близько 2,5 млрд грн. У якості претендентів на роль постачальників рухомого складу названі польська компанія Pesa, а також львівський "Електронмаш" та одеський "Татра-Південь".

Багато чого вирішиться в Стокгольмі

Наступний рік може стати вирішальним для енергетичного сектора нашої країни. Найбільш очікуваною подією (з непередбачуваними наслідками) буде рішення Стокгольмського арбітражу за взаємними позовами НАК "Нафтогаз України" і російського "Газпрому". "Нафтогаз" подав у суд позов на суму $28 млрд, а "Газпром" — на $38 млрд. Суми позовів настільки значні, що в залежності від рішення арбітражу будуть мати вирішальне рішення для бізнесу компаній.

Великі очікування є в секторі видобутку газу і нафти. Після зниження податкового навантаження в 2016 р. (ренту на газ знизили вдвічі) заплановано зменшення податків. Зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект №5444 щодо зниження ренти на видобуток нафти з 45% до 29% і законопроект №5132, що стосується запровадження стимулюючої ренти для нових свердловин на рівні 12%. Ці заходи повинні істотно поліпшити фінансову ситуацію в галузі, забезпечити інвестиції і приріст видобутку газу і нафти.

У Кабміні не приховують, що розраховують на приріст видобутку як державних, так і приватних компаній. Однак у випадку приватників вирішальну роль будуть грати не плани Кабміну, а реальна ситуація на ринку газу.

На 2017 р. заплановано найбільші за останні 10 років обсяги бурових робіт. "Укргазвидобування" планує пробурити 345 тис. м — це 100 нових свердловин — і при цьому збільшити видобуток на 0,5, до 15,1 млрд куб. м. При цьому інвестиції складуть 30 млрд грн.

Наступний рік стане вирішальним і для "Укрнафти". Враховуючи 12 млрд грн заборгованості перед Державною фіскальною службою, без проведення санації компанію чекає банкрутство.

Наступний рік стане вирішальним з точки зору реформи НАК "Нафтогаз України". Відповідно до вимог Третього енергопакету буде проведено поділ видобувних, транспортних і збутових підрозділів "Нафтогазу". Своїм рішенням Кабмін вже створив окрему компанію — ПАЇ "Магістральні газопроводи України", яка буде оператором ГТС. Очікується, що нова компанія почне працювати в третьому кварталі наступного року. Також буде створена окрема компанія оператора підземних сховищ газу.

Найважливішою інтригою на газовому ринку в наступному році стане сутичка за газорозподільні мережі. У "Нафтогазі" підготувалися до того, щоб взяти на баланс пов'язаної компанії державну частина мереж і ввести плату за їх обслуговування. У Кабміні також схиляються до введення такої плати, але контроль над цим грошовим потоком мають намір залишити за собою. Поки з остаточним варіантом визначеності немає, але при будь-якому розкладі слід розуміти, що оплата, швидше за все, буде включена в ціну газу для населення.

У 2017 р. вперше іноземні газові трейдери отримають доступ до зберігання газу в українських газових сховищах. Вже кілька потенційних кандидатів підписали відповідні угоди з "Укртрансгазом". Однак необхідно внести зміни в наше законодавство, дозволити не розмитнювати газ на території України, якщо він не буде продаватися на українському ринку, а буде поставлятися для країн ЄС.

Так буде долар по 30

Майбутній рік не обіцяє світовим фінансовим ринкам стабільності. Жорсткість грошово-кредитної політики ФРС США сприяє зміцненню долара, що не обіцяє нічого хорошого для країн, що розвиваються. Адже на них у загальній складності висить $3,2 трлн доларового боргу.

Свою лепту в розхитування ситуації може внести і прогнозоване втеча капіталу з ринків, що розвиваються. "Попит на долар і відтік капіталу з ринків, що розвиваються, можуть спровокувати заявлені Дональдом Трампом ще під час президентської гонки економічні кроки, особливо з перегляду зовнішньоторговельних договорів, репатріації активів і перенесення виробництв корпорацій США", — пояснює Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК FOREX CLUB. Найбільшою зоною ризику є Китай, для якого введення загороджувального мита з боку США може обернутися економічним шоком. Якщо це станеться, реакція послідує негайно — обвал сировинних ринків і рецесія в Азії, які можуть стати початком чергового світової кризи.

Тиск долара буде відчувати і європейська валюта, курс якої впливають і на майбутні політичні події в регіоні — вибори в Голландії, Франції, Німеччини, можливі дострокові вибори в Італії, брекзит в підвішеному стані. Зоною ризику виступає Туреччина, може нагадати про себе Греція. І самий важливий фактор — збереження стимулювання економіки з боку ЄЦБ.

Тому паритет євро і долара стає як ніколи реальним і може бути досягнуто в найближчі півроку. Однак Єврозона вже стоїть на шляху зростання (безробіття падає, інфляція зростає, так що вже в 2017-му ЄЦБ може припинити політику кількісного пом'якшення, а по досягненні інфляцією 2% підуть розмови про підвищення процентної ставки. Це може відбутися до початку 2018-го. Так що занурення євро нижче паритету долара стане відмінним моментом для довгострокових вкладень в євровалюту, яка через три, як мінімум, відіграє всі свої поступки "зеленим".

На динаміку курсу долара в Україні буде впливати безліч внутрішніх факторів. Серед ключових — співпраця із зовнішніми кредиторами, ціни на основні товари українського експорту, обсяги нового врожаю, ціни на енергоносії і монетарна політика НБУ. Якщо співпраця з кредиторами буде призупинено і виникне необхідність накопичення валюти в резервах для обслуговування та погашення зовнішнього боргу, курс долара може піти в діапазон 28-30,5 грн/$. Якщо не будуть вжиті заходи по стабілізації, курс може просісти і більше. Ризиками залишаються політична дестабілізація та зона АТО. Свій внесок в дестабілізацію фінансової ситуації може внести і прийдешня націоналізація Приватбанку. Якщо державі не вдасться погасити панічні настрої, 30 грн/$ може виявитися нездійсненною мрією. "При сприятливому сценарії співпраці з МВФ, зростання експорту при гальмуванні імпорту, зростання інвестицій і зваженій монетарній політиці є можливість утримувати курс на рівні 27-28,5 грн. за долар", — вважає Андрій Шевчишин.

З-за неясності з подальшою долею Приватбанку непросто спрогнозувати і можливі зміни ставок за депозитами: якщо довіра до банківської системи буде в черговий раз підірвана, ніякі підвищення ставок за вкладами не змусять громадян знову довірити свої заощадження банкам. Втім, експерти вважають за краще орієнтуватися на оптимістичні сценарії. "На початку 2017 р. ми не прогнозуємо значних змін у ставках як гривневих, так і доларових вкладів. Можливо, в якості різдвяних "фішок" банки будуть пропонувати бонусні процентні пункти до базової ставки по вкладах, але це — ситуативно. Якщо не буде глобальних змін у політичному та економічному житті країни, ми не прогнозуємо істотної зміни ставок за депозитами: у гривні це може бути 1-2 п. п., у доларі — 0,5 п. п. або того менше", — прогнозує Олексій Пузняк, віце-президент, в. о. директора з розвитку роздрібного бізнесу Альфа-Банку Україна.

І вже точно глобальних поліпшень не очікується в сегменті кредитування. Останні рішення НБУ ще більше звужують можливості і бажання банків кредитувати реальний сектор. Живим залишиться хіба що карткове споживче кредитування, зростання якого був зафіксований у третьому кварталі.