Смішні квоти. Як ЄС створює "зону вільної торгівлі" з Україною (ІНФОГРАФІКА)

Днями Єврокомісія оприлюднила обнадійливу для України статистику зовнішньоторговельного обороту з ЄС. З вересня 2015-го по серпень 2016-го єврочиновники зафіксували зростання поставок наших товарів у Євросоюз на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2014-2015 рр. В даних вітчизняної статистики в очі відразу впадає інша інформація.

Імпорт, який приріс на 445%

За даними Держстату, за дев'ять місяців поточного року імпорт з невстановлених країн ЄС зріс до січня–вересня минулого року більш ніж на 445%. І хоча вартісний показник поки що невеликий (всього $156,5 тис.), дивними здаються дві обставини: по-перше, власне шалений приріст, по-друге, те, що його забезпечила всього одна група товарів — вироби з чорних металів.

"Швидше за все, мова йде про європейських офшорах, найімовірніше, з британською юрисдикцією. Через них фінансово-промислові групи Ахметова, Тарути, а здебільшого Нусенкіса проводять оборот підприємств, що знаходяться на непідконтрольних Україні територіях. Тобто безпосередньо в офіційній звітності це вказати неможливо, в той час як обороти є і їх потрібно враховувати", — вважає аналітик "Альпарі" Антон Козюра. У будь-якому випадку така динаміка свідчить про те, що схема вже збудована і виявилася робочою. І вже точно не має відношення до стану торговельних відносин з Європою.

Виїхали на олії

Статистика ЄС про збільшення поставок української продукції на місцеві ринки в першу чергу покликана зміцнити, що називається, наш бойовий дух. Дійсно, при загальному падінні українського експорту в нинішньому році (на $2,5 млрд) Європейський Союз (це підтверджують і дані Держстату) залишається одним з небагатьох регіонів, які вітчизняним компаніям вдалося наростити поставки (на $0,4 млрд). Питання в тому, наскільки стійкою виявиться ця тенденція.

Успіхами на європейському ринку Україна може похвалитися завдяки одному продукту — соняшниковій олії. Його поставки до ЄС у цьому році вдалося збільшити майже в 2,5 рази (до 1,1 млн т). "Це стало можливим завдяки високому врожаю насіння соняшнику в 2015 році, а також обнулення ввізного мита в Євросоюз у зв'язку з початком функціонування зони вільної торгівлі Україна–ЄС. Ціна на експортовану соняшникову олію в цьому році була більш-менш стабільною порівняно з 2015 р. (в середньому падіння склало всього 2%). Тобто зростання експорту відбулося виключно за рахунок збільшення фізичних обсягів поставок. У нинішньому році обсяг зібраного соняшнику виявився ще більше торішнього, що відкриває можливість для нарощування його експорту", — розповів головний економіст Альфа-Банку України Олексій Блінов.

До речі, саме ця обставина пояснює, чому єврочиновники оприлюднили дані не за окремий рік, а за вже закритий маркетинговий рік — період поставки агропродукції попереднього врожаю. Невеликий додатковий внесок у зростання експорту в ЄС (близько $150 млн) вніс машинобудівний сектор. Це відбулося в основному за рахунок комплектуючих електротехнічного і телекомунікаційного обладнання. "В цілому за 2016 р. зростання українського експорту в ЄС може виявитися більшим, ніж за дев'ять місяців. Додатковий резерв криється у підвищенні цін в четвертому кварталі на продукцію гірничодобувної та металургійної промисловості. Досі ці сектори демонстрували зниження обсягів виручки від експорту в ЄС — за дев'ять місяців на 10 і 3% відповідно", — відзначає керівник підрозділу по фінансовому аналізу корпорацій небанківського сектора групи ICU Олександр Мартиненко. Однак ця обставина зможе додати в експортній статистикою лише пару-трійку відсотків. А будь-яке коливання цін на сировинних ринках здатне вмить нівелювати ці досягнення в майбутньому.

Про що нам потрібно говорити з Європою

Чи Україна може забезпечити стабільне і відчутне розширення присутності своєї продукції на європейських ринках? Безумовно. Але для цього необхідно переглядати умови торговельної частини Угоди про асоціацію з ЄС. "Торговельна угода загнав український експорт в кон'юнктурні рамки — зростання поставок фіксується лише за тими товарними позиціями, на які немає квот, або вони досить великі. Наприклад, Європа відчуває традиційний дефіцит в соняшниковій олії та олійних культурах. Але якщо, скажімо, ціни на ці товари на світових ринках впадуть з-за гарного врожаю в Аргентині чи з інших об'єктивних причин, наш експорт може знову скоротитися", — розповідає головний фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.

В ідеалі нам потрібно говорити з європейцями про повне зняття квотування українських товарів, тобто про запровадження повноцінної безмитної торгівлі. На сьогоднішній день для поставок наших товарів у ЄС діють 36 квот, у межах яких встановлюється нульове мито. Україна встановила для ЄС лише три. Зрозуміло, що домогтися такого рішення від європейців, посилено захищали власних виробників, практично неможливо. Більш реально виторгувати істотне збільшення розміру квот для українських товарів. Адже зараз по більшості товарних позицій ми вибираємо квоти в перші два-три місяці року.

Наприклад, квоти на кукурудзу і курятину були повністю вичерпані вже в січні. А до початку літа наші експортери вибрали 85% всіх квот на поставки сільськогосподарських товарів у Європу. Обіцяне Брюсселем розширення квот на постачання деяких видів української продукції ситуації не врятує. Пропозиція в Європарламент і Рада ЄС про надання нашій країні додаткових торговельних преференцій Єврокомісія оприлюднила 29 вересня. Скажімо, квота на постачання меду може бути збільшена до 8 тис. т при можливості експортувати 40 тис. т, квоту на круп'яні вироби запропоновано розширити до 14 тис. т, що становить 5,6% від загального обсягу їх виробництва в Україні. А мізерні квоти на молочну та м'ясну продукцію зовсім залишилися поза зоною уваги єврочиновників. Досить високі мита на ці товари роблять вітчизняну продукцію неконкурентною на ринках ЄС.

Зрозуміло, що процес переговорів не обіцяє бути легким. Проти нас грає потужна протекціоністська політика Євросоюзу. На руку Україні значний торговий профіцит у ЄС. Але саме ініціювання перегляду положень торговельної частини Угоди про асоціацію буде цілком логічним. Адже обсяги квот визначалися майже 10 років тому за зовсім інших політичних і економічних обставин.