• USD 29.3
  • EUR 30.8
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Ми щось пропустили. "Газпром" спробує замінити українську трубу поставками СПГ

За словами одного з топ-менеджерів НАК "Нафтогаз України", Росія планує відмовитися від використання української ГТС після 2019 р. Як "Газпром" закриє нестачу транзитних потужностей між відключенням нашої ГТС і включенням "Північного потоку – 2"?
Реклама на dsnews.ua

"Газпром" змінює плани?

Виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко повідомив, що, за наявною інформацією, РФ планує припинити транзит газу через газотранспортну систему України до 2020 року, тобто після закінчення чинного контракту на транзит. За його словами, зараз російський "Газпром" збільшує обсяги прокачування газу в ЄС, розраховуючи заповнити газові сховища в Європі, щоб мати можливість виконувати свої зобов'язання перед європейськими споживачами у разі затримки запуску "Північного потоку-2". Тепер "Нафтогаз" розглядає припинення транзиту через Україну в якості базового сценарію.

Більш того, функціонер НАК навіть змалював приблизний сценарій того, як буде себе вести "Газпром". За його словами, газ, який Росія планує постачати по "Північному потоку - 2", не надійде споживачам у Західній Європі, як запевняють в РФ. Натомість "Газпром" направить його на ринок Чехії та Австрії для того, щоб забезпечити своє монопольне становище в цих країнах.

Нагадаємо, що більшість експертів досі дотримувалися думки, що Росія не зможе повністю відмовитись від українського транзиту. Як мінімум тому, що споживання газу в Європі росте, і "Газпром" вже уклав контракти з європейськими споживачами на 2020-25 рр. А "Північний потік - 2" постійно стикається з труднощами, і далеко не факт, що почне працювати в 2020 р. "Турецький потік" також ще далекий від завершення, а збільшити транзит через Білорусь технічно неможливо.

Побічно слова Вітренко підтверджуються тим, що дійсно поставки російського газу через територію України за два місяці цього року зросли на 14,7% порівняно з аналогічним періодом 2018 р. до 13,8 млрд куб. м. За даними держкомпанії "Укртрансгаз", за лютий транзит газу з РФ територією України склав 6,2 млрд куб. м, що на 3,3% більше, ніж за лютий минулого року.

Але чи зможе "Газпром" насправді запаси в країнах Європи достатньо газу, щоб він компенсував припинення транзиту через Україну? В ЄС російський газовий монополіст на правах співінвестора має доступ до наступних ПСГ:

- Німеччина - Rehden - активний об'єм понад 4 млрд куб. м (найбільша в Європі).
- Австрія (федеральна земля Зальцбург) - Haidach - активний об'єм понад 2,4 млрд куб. м.
- Англія - Saltfleetby - активний об'єм близько 0,7 млрд куб. м.
- Німеччина - Jemgum - активний об'єм порівняно малий.

Реклама на dsnews.ua

Крім цього "Газпром" орендує 75% газосховища Humbley Grove на півдні Великобританії, у Німеччині орендує потужності в ПСГ фірми VNG, а в Австрії - потужності компанії OMV. Також (вже за межами ЄС) "Газпром" може використовувати ПСГ "Банатський двір" у Сербії - найпотужніше в Південно-Східній Європі.

Однак треба розуміти, що жодне з перерахованих ПСГ "Газпром" не використовує поодинці, тобто йому доступна тільки якась частина обсягу. За оцінками самої компанії, в 2017 р. власні потужності "Газпрому" по зберіганню газу в Європі склали 5,03 млрд куб. м.

Для порівняння - транзит російського газу через Україну до 2017 р. склав 93 млрд куб. м - це рекордний показник з часу запуску "Північного потоку" в 2011 р. В 2018-го Україна скоротила його на 7,1% - до 86 млрд 779,2 млн куб. м. Тобто всіх разом узятих запасів "Газпрому" в ЄС не вистачить навіть на місяць компенсації в разі відключення української ГТС.

Хід газових танкером

Цілком ймовірно, що РФ дійсно захоче обійтися без української ГТС, ось тільки європейські сховища газу стануть для "Газпрому" лише підмогою. А основний обсяг втраченого українського транзиту буде компенсований поставками скрапленого газу (СПГ). Поки що Київ і Брюссель обговорювали анбандлинг і лаялися з Москвою за "Північного потоку-2", росіяни зробили "хід конем": перекинули в Європу СПГ з Ямалу, раніше призначався для споживачів в Азії.

У лютому РФ посіла перше місце за обсягами поставок зрідженого природного газу на ринок Європи. За даними інформаційної системи Refinitiv Eikon, з проекту "Ямал СПГ" споживачам в Євросоюзі було відвантажено 19 партій, або 1,41 млн т ЗПГ (це еквівалентно 1,95 млрд куб. м газу, або 23,4 млрд куб. м у річному обчисленні). Тільки на другому місці тепер опинився Катар, поставив в лютому 18 партій, або 1,33 млн т ЗПГ. Далі в рейтингу постачальників слідують Алжир (18 партій) та Нігерія (16). США, які ще в січні були другим постачальником СПГ в ЄС після Катару, в лютому доставили в Старий Світ всього 9 партій на 0,64 млн т.

Найбільше СПГ з Росії було поставлено на регазифікаційні термінали на північно-заході Європи. Причому захоплення цього ринку Росією почався ще в листопаді минулого року: тоді РФ стала другим за обсягом після Катару постачальником СПГ в ЄС, зайнявши 17% цього ринку (дані міжнародного консалтингового агентства ICIS). За інформацією Центру енергетики Московської школи управління Сколково, сьогодні понад 90% партій із заводу "Ямал СПГ" відправляються в Європу, і тільки разові партії - Північним морським шляхом в Азії.

Довідка
Проект "Ямал СПГ" з виробництва зрідженого природного газу на базі Південно-Тамбейского родовища реалізується на однойменному півострові спільним підприємством російської "Новатек", французького концерну Total, Китайської національної нафтогазової корпорації та Фонду Шовкового шляху. Перший танкер з ямальського заводу вийшов у кінці 2017 р. Передбачається, що з запуском всіх ліній заводу "Ямал СПГ" частка Росії на світовому ринку СПГ збільшиться в 2,5 рази і досягне близько 10%. За оцінками, при наявних планах розвитку на найближчі п'ять років російський СПГ цілком може продаватися в ЄС в паритеті з катарським газом.

За словами російських експертів, ямальський СПГ виглядає для європейських покупців більш комерційно привабливим, ніж американський. Вартість видобутку газу на Ямалі у багато разів нижче, ніж у США, і вона компенсує дещо вищу вартість зрідження на російському проекті. Вашингтон багато разів обіцяв розвивати експорт свого СПГ саме на європейський ринок. Однак поки при загальному зростанні відвантажень СПГ із США більша частина цього газу іде не в Європу, а в Індію, Японію, Південну Корею, Мексику, Аргентину, Бразилію.

Економіка поставок американського СПГ сильно залежить від вартості транспортування. Ще в жовтні-листопаді 2018 р. витрати на перевезення СПГ від порту Arthur в Мексиканській затоці до Великобританії становили 1,5 $/МБТЕ (мільйон британських теплових одиниць) в обидві сторони, а в січні-лютому 2019 р. вони знизилися більш ніж удвічі - до 0,66 $/МБТЕ. Відповідно, вартість американського СПГ на ринку Великобританії на початку 2019 р. була 6,8 $/МБТЕ. Для порівняння: ямальський завод, продаючи свій газ в Європу за поточними цінами, одержує значно більший прибуток, так як його питомі витрати разом з транспортом становлять 4,6 $/МБТЕ.

Зрозуміло, що Росії доведеться наростити поставки зрідженого газу в 3,7 рази проти нинішнього обсягу, щоб компенсувати припинення транзиту через Україну. Неясно, чи може "Газпром" насправді це зробити, але така загроза цілком реальна.

Ще в січні міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що російський "Газпром" готовий продовжити існуючі домовленості з Україною після закінчення поточного року.

Якщо інформація, якою поділився Юрій Вітренко, достовірна, то можна з достатньою часткою впевненості припустити, що в Кремлі запанувала інша точка зору: краще на початку 2020-го напружитися і понервувати, але не пов'язувати себе з Україною новим довгостроковим газотранспортним контрактом. З одного боку, тоді у РФ виявляться більш вільні руки у відносинах з ЄС: менше зобов'язань - менше претензій. З іншого, Україна позбудеться кількох мільярдів доларів валютних надходжень - що теж Москві в радість.

У цій ситуації залишається незрозумілим, як Євросоюз планує виконувати свої гарантії щодо наповнення ГТС України. І мають тоді взагалі сенс спроби залучити "під трубу" стратегічного інвестора. Можливо, відповіддю на обидва ці питання може стати згода Росії допустити в українську трубу газ із Середньої Азії (читай: Туркменистану). Але це в сфері дуже великий дипломатичної невизначеності.

Залишається відкритим одне питання: як довго протримається ГТС України, якщо російський газ з 1 січня перестане в неї вступати? Адже трубу треба чимось наповнювати, так і компресорні станції не можуть працювати вхолосту.

"Не можна сказати однозначно, скільки "протримається" ГТС, адже це непередбачена ситуація. Зараз це було б складно; влітку, коли споживання газу падає, то нічого страшного б не сталося. У нас є власний видобуток газу - 20 млрд куб. м, так що труба в будь-якому випадку порожньою не залишиться, - пояснив "ДС" експерт з газового ринку, директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль. - Але для цього треба буде "Укртрансгазу" дуже ретельно перерозподіляти цей невеликий ресурс газу, щоб система функціонувала. Проблема в тому, що під 20 млрд кубів доведеться вдвічі скоротити задіяні ресурси ГТС, щоб вона не працювала в збиток. І, звичайно, все буде залежати від пори року, коли це станеться".

Коротше кажучи, буде складно, але ми впораємося.

    Реклама на dsnews.ua