Україна виставила "Газпрому" штраф у подвійному розмірі
Україна вимагає від "Газпрому" виплати ще $3,4 млрд. На цей раз мова йде про пені за прострочення виплати штрафу, накладеного в кінці січня на російську компанію українським антимонопольним комітетом (АМКУ). Причому січневий штраф, як і необхідні тепер пені за прострочення його виплати, однакові. Таким чином, Україна чекає від "Газпрому" виплати на $6,8 млрд.
"За прострочення на 140 днів насчитались пені в розмірі 180,5 млрд грн, - наводить РИА "Новости" слова представника антимонопольного комітету України. - Разом з тим у відповідності зі ст. 56 закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не повинен перевищувати розмір штрафу, тому Антимонопольний комітет подав позов про стягнення 85,9 млрд грн (майже $3,4 млрд.) штрафу і 85,9 млрд грн пені".
Партнер фірми "Кульків, Колотилов і партнери" Олег Колотілов пояснює, що суть пеню як види неустойки полягає в їх стягнення за певний період прострочення. "У зв'язку з цим розмір пені повинен співвідноситися не тільки і не стільки з розміром накладеного штрафу, але і з періодом прострочення його сплати, - говорить юрист. - У випадку тривалого прострочення розмір пені може у багато разів перевищувати розмір штрафу, якщо законом не встановлені будь-які обмеження, як, наприклад, у законодавстві України, яке не допускає, щоб пеня на штраф була більше самого штрафу".
За словами Колотилова, незгоду з самим штрафом (як у випадку "Газпрому". - ред.) не перешкоджає нарахування пені з нього, якщо рішення про його накладення набуло чинності і не було скасовано.
Партнер юридичного бюро "Замоскворіччя" Дмитро Шевченко вказує, що оскільки пені будуть стягуватися в судовому порядку, то й остаточна сума буде визначена судом. "Завжди, коли стягуються санкції за те чи інше правопорушення, оцінюється відповідність сум санкцій з наслідками таких правопорушень, - пояснює юрист. - При цьому до уваги приймаються всі суттєві обставини таких порушень, в тому числі строк, причина несплати, оспорювання вимог". За словами Шевченка, на цих загальних принципах будується практика стягнення будь-яких санкцій незалежно від країни.
Історія протистояння нинішньої влади і "Газпрому" почалася ще в 2015 році, коли обіймав на той момент посаду прем'єр-міністра України Арсеній Яценюк ініціював антимонопольне розслідування щодо російської компанії. Українські антимонопольники прийшли до висновку, що російський холдинг зловживав монопольним становищем на ринку транзиту газу України. Зокрема, "Газпром" в період з 2010 по 2014 рік значно знизив обсяг прокачування газу через українську територію в Європу. Розрахувавши недопрокачанные обсяги і зіставивши їх з вартістю послуг з транзиту, АМКУ і обчислив штраф.
"Газпром" у відповідь заявив, що не міг зловживати монопольним становищем, так як не веде комерційної діяльності на території України, і назвав штраф спробою тиску на компанію. До речі, в російсько-українському транзитному договорі не прописані штрафні санкції за зниження транзиту. А в договорі про постачання газу такі санкції є - принцип "бери або плати", згідно з яким клієнт повинен сплатити не менше визначеної частки законтрактованого газу, незалежно від того, скільки газу було відібрано в дійсності.
І якраз зараз в Стокгольмському арбітражі розбираються претензії "Газпрому" до України з низки питань на загальну суму $38,7 млрд. Більшу частину цієї суми становлять саме штрафи за "бери або плати".
"Газпром" намагався оскаржити штраф в українських судах, але суди нижчої інстанції встали на бік АМКУ, а Верховний суд України у розгляді оскарження відмовив. Український антимонопольний комітет у свою чергу зажадав стягнути штраф з "Газпрому" в примусовому порядку. Якраз у понеділок Господарський суд Києва приступив до розгляду цієї справи по суті.
"Газпром" не вважає претензії АМКУ обґрунтованими і продовжить захищати свої права і законні інтереси", - заявили "Газете.Ru" у компанії в понеділок.
Олег Колотілов говорить, що основне питання не тільки до розміру пені та порядку її нарахування, а до обґрунтованості самого штрафу, накладеного за законодавством України, та можливості його примусового стягнення.
"Примусове стягнення може бути здійснено за рахунок майна "Газпрому" на Україні, якщо воно там є, - зазначає юрист. - У Росії таке рішення з великою ймовірністю не буде виконано".
Що стосується третіх країн, то можливість виконання в них українського судового рішення, за словами Колотилова, регулюється їх міжнародними договорами з Україною і їх внутрішнім законодавством.
Раніше політологи висували версію, що Київ у дійсності і не розраховує на те, що "Газпром" виплатить штраф. Висуваючи претензії, українська сторона розраховує на проведення своєрідного взаємозаліку вимог - сума штрафу трохи відрізняється від тієї, що Росія вимагає від України в якості заборгованості за українськими облігаціями. Київ цей борг гасити не хоче. Ще в лютому російський Мінфін подав по цій заборгованості позов до високого суду Лондона. Слухання повинні початися в кінці січня 2017 року.
