Чим корисна олія з льону? Чому їжа наших пращурів переживає "друге народження"

Льон — одна з найбільш таємничих рослин, які здавна супроводжують людину. Адже, хоча його батьківщиною вважається регіон від Східного Середземномор'я до Ірану та Іраку, найстаріші свідчення використання виявлено під час дослідження знаменитих пальових споруд у Швейцарії. А це означає, що вже в кам'яному віці льон почувався в Європі як удома.

Не дивно тому, що на час утворення давньоукраїнської держави Київська Русь це джерело текстильних волокон та поживного насіння було відоме і на нашій території. При цьому перша текстова згадка про вітчизняне виробництво лляної олії належить перу найлегендарнішого ченця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця (1056 – 1114). У праці "Житіє Феодосія Печерського" він на правах свідка повідомляє, що, коли під час святкування Успіння Богородиці в монастирі закінчилося оливкова ("дерев'яна") олія для лампад, ченці "в семени льнянемъ избити масла и то вълиявъше в кандила".

З цього короткого тексту випливає, що якщо отримання лляної олії для заповнення церковних лампадок вдалося організувати так швидко, то наприкінці XI століття на київських землях існувало цілком налагоджене виробництво цього продукту.

Лляна олія: користь ненасичених жирних кислот омега-3

Користь льняної олії описана ще у працях Гіппократа. Давньогрецький "батько медицини" використав її для усунення болю при лікуванні хвороб шлунка, опіків та ран. Для загоєння та знеболювання різних пошкоджень та травм застосовували цей продукт і мешканці наших земель.

Однак по-справжньому любили його не за якісь особливі властивості, а за дуже приємний смак з легкою солодкавістю і ніжний, трохи солом'яний запах, завдяки якому олія із лляного насіння відмінно поєднується з овочами, кашами, сиром і т.д. Хоча, безумовно, не відзначити, що збагачення повсякденного раціону цією субстанцією покращує загальне самопочуття та зовнішній вигляд, наші спостережливі предки також не могли.

Сьогодні вчені вже розуміють, що більшістю своїх позитивних властивостей лляна олія завдячує ненасиченим жирним кислотам, які містяться у справді рекордній кількості – близько 90%. Причому 44 — 61% з них припадає на альфа-лінолеву, що відноситься до всім відомої цілющої групи Омега -3.

Таким чином, за загальним вмістом Омега-3 натуральна лляна олія холодного віджиму перевершує навіть риб'ячий жир, де цих корисних сполук не більше 30%.

Щоправда, через те, що "омеги" в тому й іншому різні, риб'ячий жир ефективніший як профілактика атеросклерозу, а лляна олія – як фактор підтримки загального здоров'я та життєздатності тканин.

Що лікує лляна олія

Додатково користь лляної олії визначають поліненасичені жирні кислоти Омега-6 (15-30%) та Омега-9 (13-29%) та поліфенольні сполуки лігнани, що мають властивості антиоксидантів, онко-, нейро- та гепапротекторів, а також речовини з естрагеноподібною дією. А ще вона дуже багата на вітаміни Е і К, що беруть участь у найважливіших процесах клітинного метаболізму, формуванні імунітету і кровоносної системи, роботі м'язів і суглобів, продовженні роду і т.д.

Завдяки цим речовинам, олія з насіння льону допомагає впоратися з хворобами серця та судин, м'язів і кісток, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції, нервової та травної систем, імунними порушеннями, анемією, тромбозами та багатьма іншими недугами.

Крім того, лляна олія вважається однією з найкращих для жіночого здоров'я. Речовини, що містяться в ній, сприяють зачаттю, виношуванню і вирощуванню немовляти, зменшують вираженість розладів, властивих вагітності і клімаксу, і, нарешті, сприяють красі, допомагаючи контролювати вагу і покращуючи стан шкіри, нігтів і волосся.

Як зберігати лляну олію

Єдине, що потрібно мати на увазі — всі перераховані цінні властивості лляної олії стосуються продукту, який, як найкориснішу оливкову олію, отримують методом холодного віджиму.

На жаль, за всіх безумовних плюсів, у цього "еліксиру здоров'я" є і великий мінус: через високий вміст ненасичених жирних кислот та інших біологічно активних сполук він погано зберігається. При кімнатній температурі поза герметично закупореним посудом буквально протягом двох тижнів починає гірчити, після чого вживати олію в їжу стає не тільки неприємно, а й не надто корисно.

Втім, за більш низьких температур процес окислення помітно сповільнюється, тому в холодильнику відкрита пляшка лляної олії може зберігатися до двох місяців.

Збільшити термін збереження цього продукту також може надійна ізоляція від зіткнення з повітрям, тому для медичних цілей лляна олія (як, до речі, і риб'ячий жир) зазвичай випускається в капсулах.

Ті ж "ніжні" речовини роблять олію льону абсолютно непридатною для смаження, тому що при високих температурах вони активно руйнуються з утворенням диму та шкідливих субстанцій.

З цієї причини, незважаючи на відмінний смак і високу корисність свіжої лляної олії холодного віджиму, організація великих підприємств з її виробництва не має сенсу. Набагато цінніша можливість отримувати цей рослинний жир у потрібний час у необхідній кількості на маленьких олійницях.

До речі, саме через труднощі із зберіганням, у дієтах здоров'я та краси значно частіше за лляну олію фігурує сире лляне насіння. Адже воно на 35-45% складається з олійної частини з усіма її корисностями, але при цьому спокійно лежить як мінімум до нового врожаю.

Як вживати лляну олію

Щоб навіть свіжа лляна олія, як будь-який незвичний продукт, не викликала небажаних розладів травлення, починати її вживання фахівці рекомендують з мінімальних доз — буквально по півчайної ложки (близько 1 г) двічі на день.

Якщо цей режим добре переноситься, вживання олії поступово доводиться до 1 чайної ложки до сніданку, обіду та вечері. При цьому її можна додавати до будь-якої готової страви, включаючи дієтичні зелені салати та мюслі.

З іншого боку, навіть у тому випадку, якщо лляна олія не тільки чудово сприймається організмом, але й здається дуже смачною, зловживати не варто. З поправкою на високу біологічну активність та калорійність (898 кКал/100 г), максимальна корисна порція цієї цінної речовини не перевищує 2 столові ложки на добу.