Названа неочікувана причина потягу до солодкого

Про це йдеться у дослідженні Північно-Західного університету, пише pravdatutnews.com.

Дослідження показали: після короткої ночі мозок реагує на запахи інакше, а харчова поведінка зміщується у бік солодкого та жирного.

Учасників експерименту порівнювали після 4 годин та після повноцінних 8 годин сну. Уже наступного вечора після "короткої" ночі в крові зростав рівень 2-олеоїлгліцерину — молекули, що активують ендоканабіноїдні рецептори, подібні до тих, що реагують на канабіс. При цьому відчуття голоду не змінювалося — змінювався саме вибір їжі: учасники стабільно обирали більш калорійні варіанти.

МРТ показало, що після недосипу грушоподібна кора — зона, яка відповідає за обробку запахів — реагує сильніше. Але цього було недостатньо, щоб пояснити зміну поведінки. Ключ з’явився тоді, коли науковці оцінили зв’язок між грушоподібною корою та острівцевою часткою — центром ухвалення харчових рішень. У людей із підвищеним рівнем 2-олеоїлгліцерину цей зв’язок слабшав, і мозок частіше "обирав" високу калорійність.

Недосип не робить нас голоднішими — він робить їжу привабливішою. Це пояснює, чому рука тягнеться до тістечка, а не до яблука. Нейробіолог Крістіан Бенедикт зазначає: у таких експериментах важливо враховувати не лише тривалість сну, а й час пробудження, адже раннє пробудження може додатково зміщувати біоритми.

Пілотне дослідження 2017 року показало, що після ночей із 4 годинами сну середній рівень глюкози не підвищувався, але її мінливість зростала — показники "скакали" сильніше. Це означає, що організм гірше контролює вуглеводний обмін і стає більш вразливим до харчових зривів.

У дослідженні люди частіше прагнули калорійних продуктів і мали більше негативних емоцій після короткого сну — навіть без діабету чи хронічних розладів настрою. Науковці наголошують: вибірка мала, але тренд вказує на важливу закономірність — навіть одна ніч недосипу здатна змінити апетит і стабільність настрою.