Без Донбасу і корупції. Опозиція озвучила три пункти плану нового "Шатуна"
У четвер група патріотів-опозиціонерів в особі фракцій "Батьківщини" і "Самопомочі", а також неофіційних груп "Свободи" та "Народного контролю" висунула влади в особі спікера Верховної Ради Андрія Парубія свій ультиматум, у разі невиконання якого погрожуючи акціями прямої дії, тобто майданами і "шатунами".
Суть ультиматуму, озвученого позафракційним народним депутатом Віктором Чумаком, досить проста - Парубій повинен внести до порядку денного (а коаліція - проголосувати) п'ять законопроектів, які забезпечать країні те, що опозиціонери вважають "політреформою".
Перші два документи - це законопроекти про вибори за пропорційною системою з відкритими списками, ще один - про імпічмент президента, на додачу якому йде безпосередньо пов'язаний з процедурою імпічменту законопроект про тимчасові слідчі комісії. І наостанок опозиціонери вимагають внесення змін до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності.
"Ми вимагаємо включити до порядку денного ці законопроекти не пізніше наступного пленарного тижня. В іншому випадку ми вдамося до акцій прямої дії", - заявив наостанок Чумак, щоб у влади не було жодних сумнівів у серйозності "реформаторських" намірів опозиції.
Схоже на те, що ці три пункти - новий закон про вибори, імпічмент президента та скасування недоторканності - стануть головним порядком денним на найближчий політичний сезон. Навколо них опозиція та буде хитати ситуацію в країні. Примітно, що дві найулюбленіші теми опозиціонерів - війна на Донбасі і все з нею пов'язане, а також боротьба з корупцією, пункти опозиційного ультиматуму не потрапили як малоперспективні. Тема блокади Донбасу вже себе відпрацювала, з тих пір як стала державною політикою, освяченої указом президента і рішення РНБО. А боротьба з корупцією - заняття для української політики перманентне, правда, при будь-якій владі не надто ефективний. До того ж в електронних деклараціях опозиційних антикорупціонерів виявилося нітрохи не менше матеріальних благ, ніж у "корумпованої влади".
А що стосується нового закону про вибори, то ця тема зараз як ніколи зручна. Не потрібно забувати, що головна мрія опозиції - це правдами чи неправдами домогтися дострокових парламентських виборів, щоб самим стати владою. Ось тільки у багатьох виникають цілком слушні сумніви в корисності таких виборів (все одно доведеться вибирати між тими ж) при їх очевидну шкоду, як мінімум у якості дестабілізуючого фактора. І аргумент про те, що нові чесні правила дозволять повністю перезавантажити політичну систему, має вимогам дострокових виборів додати ваги.
Що стосується імпічменту, то палкі розмови на цю тему українська опозиція заводить із завидною регулярністю і з не менш завидною безперспективністю. Справа в тому, що процедура імпічменту досить детально прописана в Конституції України, а тому будь-які закони на цю тему в принципі не здатні скасувати той факт, що український імпічмент (як мінімум за нинішньої Конституції) - річ суто декоративна, а не працюючий політичний механізм. Тим не менш, його можна використовувати як привід для антипрезидентської риторики, ніж опозиція періодично успішно користується.
Ну і, нарешті, скасування депутатської недоторканності. Ця тема ще більш давня, ніж тема імпічменту, і являє собою ідеальну основу для всіляких політичних спекуляцій. Пам'ятається, скасувати недоторканність клятвено обіцяв ще блок НУНС на далеких парламентських виборах 2006 р. і з тих пір на кожних нових виборах завжди знаходиться хтось, хто знову це обіцяє. Коли ж справа доходить до конкретики, виявляється, що далеко не всі парламентарії таку ідею підтримують, і в першу чергу це стосується опозиції. Та завжди згадує, що скасування недоторканності - це ще й розв'язання влади рук для політичних переслідувань і репресій.
Крім того, за ліквідацію недоторканності народних депутатів повинні проголосувати самі народні депутати, тобто позбавити самих себе привілеї, що трохи протиприродно. Так що голосів для такого рішення в парламенті ніколи не було і найближчим часом, швидше за все, не знайдеться.
Як бачимо, нічого принципово нового в "порядку денному" опозиції знайти не вдалося. Все запропоноване український політикум і виборці пережовували вже неодноразово. Інша справа, що нагнати якусь істерію навколо цих тем за допомогою ЗМІ все ж можна, ніж опозиція і буде займатися найближчим часом. Може, навіть який-небудь черговий мітинг збере, щоб полякати владу черговим, третім майданом". Та тільки ні справжнього Майдану, ні політичної перезавантаження ця повістка забезпечити не здатна за визначенням.
