Третій путінський сценарій. Навіщо окупанти сховали в донецькому СІЗО ключового фігуранта справи МН17

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу.

Підвал для Крота

Поки весь світ зайнятий боротьбою з коронавірусом та вирішенням пов'язаних з пандемією глобальних проблем, здавалося б, всі питання, пов'язані з нашим Донбасом, перестали бути у фокусі уваги провідних світових медіа. Але не тут-то було - західні журналісти продовжують жваво цікавитися і нинішніми перипетіями позиційної російсько-української війни, і навіть уповільненим у зв'язку з Covid-19 розглядом в Гаазькому окружному суді щодо знаходження винних у знищенні російським "Буком" в 2014-му над окупованою Росією частиною української Донеччини "Боїнга" сумно відомого рейсу МН17.

При цьому першу скрипку в цій справі зіграв хрестоматійний "ворожий голос" - Російська служба Бі-бі-сі, яка на цьому тижні представила на суд громадськості своє справді сенсаційне розслідування. Так, 14 травня російськомовна філія цього поважного британського ЗМІ, посилаючись на власні джерела в ОРДО, повідомила про арешт в окупованому Донецьку одного з чотирьох обвинувачуваних у справі про катастрофу малайзійського авіалайнера - Леоніда Харченка по кличці Кріт.

За словами його "колег" по "ГРУ ДНР", з якими вдалося зв'язатися журналістам Бі-бі-сі, Харченко до початку судового процесу в Нідерландах (він, нагадаємо, стартував в Окружному суді Гааги 9 березня) досить спокійно проживав у Донецьку і навіть не підозрював, що його як "героя ДНР" можуть взагалі коли-небудь відправити "на підвал". Але вже 11 березня він опинився в одному з донецьких СІЗО.

Третій путінський сценарій

Кроту донецькі поліцаї висунули два звинувачення, які можна пред'являти буквально всім окупантам і їх місцевим колаборантам, - участь у незаконному обшуку в 2014 р. і незаконне зберігання зброї. Друге звинувачення особливо цікаво тим, що в 2019-му "МГБ ДНР" спеціально вручило Харченко нагородний пістолет для забезпечення йому особистої безпеки саме у зв'язку зі справою МН17. Тепер, виявилося, він його зберігав незаконно, що, враховуючи реальну незаконність всіх "правоохоронних органів ДНР", загалом, так і є. Ну і 8 травня "підвал" для Крота був продовжений.

"Можливо, його таким жорстоким чином охороняють, але це дуже дивний метод убезпечити людину", - повідав його "товариш по службі", висунувши версію, що того спеціально взяли під варту, щоб виключити його викрадення спецслужбами України. Як це колись сталося з Цемахом - ще одним цінним для міжнародної Спільної слідчої групи (JIT) чи свідком, чи підозрюваним. До речі, Харченко - єдиний громадянин України, якому ще минулого літа JIT пред'явила у справі про збиття "Боїнга" офіційне звинувачення. Троє інших - і Гиркин (Стрільців), і Дубинський (Похмурий, між іншим, колишній безпосередній начальник Крота), і Пулатов (Гюрза) - всі громадяни РФ.

Гиркин і Дубинський, як відомо, нині перебувають на російських просторах і звідти час від часу голосно плюють в бік Гааги і шумлять з приводу "невизнання над собою нідерландської юрисдикції". Тобто їм Кремль дозволив публічно піти у відмову, зате Пулатову доручив-таки брати участь у гаазькому процесі, але не особисто, а через спеціально найнятих для цього нідерландських адвокатів. Так що у випадку з Кротом ми маємо справу з третім путінським сценарієм поведінки підсудних за катастрофу лайнера рейсу МН17 - спочатку заховати Харченко на абсолютно закритій для міжнародного правосуддя території окупованого Донбасу, а якщо знадобиться, там же його по-тихому ліквідувати.

Миротворче топтання на місці

Тим часом парламентер від Путіна, заступник голови його адміністрації і нинішній головний кремлівський куратор ОРДЛО Дмитро Козак, незважаючи на те, що ЄС наклав на нього персональні санкції, добувся-таки на минулому тижні в Берлін для "додаткових консультацій з врегулювання конфлікту на сході України". Таке формулювання він видав сам, спеціально виступивши з цього приводу на російському телебаченні 13 травня. "Це були двосторонні консультації, оцінка поточної ситуації та погляд на майбутнє. Ці консультації дадуть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів і в нормандському форматі, і в Тристоронньої контактної групи в Мінську. Будуть дані відповідні сигнали", - заінтригував Козак телеглядачів пропагандистського каналу "Росія 24".

Патріотична українська громадськість, само собою, одразу ж запідозрила недобре. Зазначивши, по-перше, закритість триваючих контактів Козака з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. По-друге, саму ситуацію рішення мирного врегулювання на Донбасі за спиною України, чого не бувало раніше. А по-третє, порушення Німеччиною своєї ж заборони на в'їзд російським чиновникам, включеним в санкційний список, до числа яких належить і Козак. Хоча якщо говорити про останній пункт, то раніше подібні винятки для участі у переговорах швидко поширювалися і на попереднього московського куратора ОРДЛО Владислава Суркова, наприклад, тією ж Францією. Але при цьому не дозволялася навіть звичайна прогулянка по Парижу - відправлення кремлівського візитера назад у Москву починалося відразу після закінчення чергового дипломатичного раунду консультацій.

Що ж стосується розмови за спиною, то за день до берлінського візиту путінського парламентера канцлер ФРН Ангела Меркель провела переговори в режимі відеоконференції зі своїм українським колегою Денисом Шмыгалем, під час яких обговорювалася в тому числі і тема Донбасу. Таким чином, Київ ймовірно міг бути в курсі всього, але абсолютно достеменно це вже ніхто не дізнається, що дійсно викликає справедливі нарікання на, як модно зараз говорити, проблеми з комунікацією.

Втім, ніякого миротворчого дива Козак в Берліні народити не зміг, і це наочно показало, що відбулося 14 травня видеозасідання Тристоронньої контактної групи, де мінський переговорний процес продовжив тупцювати на місці. Особливо коли українська сторона в черговий раз відкинула можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції і підкреслила, що вибори на окупованому Донбасі можуть статися у відповідності із законодавством України, на основі критеріїв ОБСЄ і після отримання Україною контролю над усім українсько-російським кордоном.

А на спробу російського представника в ТКГ Гризлова знову почати стару пісню про "прямих переговорах Києва з Донбасом" йому з Києва показали копію російського паспорта, який "глава МЗС ЛНР" і "представник ОРЛО в ТКГ" Дейнего отримав зовсім недавно - у грудні 2019-го. Після такого наочного сигналу все повернулося на круги своя, точніше, відновився банальна розмова ні про що.