• USD 28.2
  • EUR 34.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Суддів порахують по весні. Чому рішення конституційної кризи відкладено в довгий ящик

Зеленський остаточно відмовився від ідеї продавлювати через парламент свій законопроєкт №4288 про перезапуск КСУ

У залі Конституційного суду
У залі Конституційного суду / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Найближчого вівторка, 1 грудня, Верховна Рада знову збереться на пленарне засідання. До цього часу повинні бути підготовлені до розгляду узгоджені законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу і до законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний суд України». Ці законопроєкти покликані дати відповідь на скандальне рішення КСУ від 27 жовтня, яке створило діру в антикорупційному законодавстві та викликало конституційну кризу.

Однак швидке прийняття цих проєктів виглядає проблематичним. Цілий ряд ознак свідчить про те, що процес подолання конституційної кризи затягнеться на кілька місяців.

Сигнали з парламенту

Перш за все, це неспішна діяльність робочої групи з підготовки вищеперелічених проєктів. Ця група була створена 17 листопада розпорядженням віцеспікера Олени Кондратюк з відома і згоди спікера Дмитра Разумкова (він, як і його перший зам Руслан Стефанчук, заразився коронавірусом, тому Кондратюк стала в.о. спікера). Повна назва цього органу — Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності в сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. До складу робочої групи входять 11 нардепів, які представляють всі фракції і депутатські групи парламенту. Згідно з розпорядженням Кондратюк очолює робочу групу голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, а його заступником є представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря.

Вранці 26 листопада Разумков поділився інформацією про скромні успіхи робочої групи. «До сих пір невирішеною залишається ситуація фактичної зупинки антикорупційної реформи, яка склалася в результаті відомого всім рішення Конституційного суду. Робоча група з врегулювання цього питання, утворена парламентом, провела вже 5 засідань і погодила ряд ключових позицій. Головні з них — повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації. Упевнений, парламент пройде цей іспит гідно, в прийнятні терміни і в повній відповідності з законом і верховенства права», — повідомив спікер на своїй сторінці в Facebook.

Судячи з його слів, за п'ять засідань група більш-менш прийшла до згоди, як залатати дірку в антикорупційному законодавстві, але ще навіть не приступила до другого свого головного завдання — знайти вихід із конституційної кризи. Тобто група не тільки не придумала, але ще навіть не почала обговорювати, що робити з самим КСУ і які для цього потрібно внести зміни в закон про КСУ.

Про те ж свідчать і звіти Совгирі про хід роботи групи. На перших п'яти засіданнях обговорювалися тільки організаційні питання і питання законодавчого забезпечення ефективної діяльності в сфері запобігання корупції. Робота велася неспішно і грунтовно. На засіданнях були заслухані думки всіх членів групи, а також представників НАБУ, НАПК, Нацполіціі, Офісу генпрокурора, Верховного суду, Ради суддів, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації.

Реклама на dsnews.ua

Але ще залишаються неопрацьованими питання удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. А це, підкреслимо, найскладніші питання не тільки в юридичному, а й особливо в політичному плані.

Ключове з них — що ж все-таки робити з нинішнім складом КСУ? Розганяти його і проводити вибори нових конституційних суддів? Або ж обмежитися менш радикальними заходами, наприклад, підвищити кворум, необхідний для прийняття судом рішень? Або взагалі нічого не робити?

Інше дуже спірне питання — як треба змінити процедури обрання конституційних суддів? Уточнимо, що фактично мова йде про три різні процедури, бо КСУ складається з 18 суддів, з яких шість призначаються президентом, шість — парламентом і ще шість — з'їздом суддів України, і для кожної шістки необхідна своя процедура обрання. На даний момент є три вакансії — дві за квотою парламенту і одна за квотою з'їзду суддів. Тому питання про процедуру обрання не можна відкладати в довгий ящик.

Однак вкрай сумнівно, щоб робоча група встигла знайти рішення всіх цих питань за кілька днів і вже до ранку 1 грудня представила узгоджені законопроєкти. До того ж, перш ніж виносити ці проєкти на голосування в сесійний зал, необхідно ще провести їх через парламентські комітети. Тому більш реалістичним виглядає варіант голосування по проєктам в першому читанні не на початку грудня, а двома тижнями пізніше, в останній пленарний тиждень перед новорічними святами. В такому випадку друге читання стане можливим не раніше січня.

Сигнали від Зеленського

Втім, не можна виключати, що робоча група все-таки вхитриться виконати всю свою роботу до 1 грудня. Зрештою, серед 11 членів групи п'ятеро — «слуги народу». І якщо вони отримають з Банкової вказівку провести через робочу групу якийсь конкретний варіант вирішення конституційної кризи, то для цього їм буде достатньо домовитися з якимось одним членом групи, тобто з якоюсь однією політичною силою в парламенті.

Але гумор якраз в тому, що Банкова зараз, схоже, сама схильна не поспішати. 25 листопада вона повідомила, що Зеленський звернувся до Венеціанської комісії з проханням провести оцінку конституційної ситуації, викликаної рішенням КСУ від 27 жовтня, і дати висновок про стан антикорупційного законодавства після його прийняття. Крім того, він просить Венеціанську комісію дати висновок щодо прийняття рішення конституційними суддями при наявності можливого конфлікту інтересів, а також щодо дотримання КСУ процедури розгляду справи та ухвалення рішення, зокрема, щодо його обґрунтованості та дотримання рамок конституційного подання.

У повідомленні говориться, що Зеленський закликав Венеціанську комісію дати висновок щодо процедури прискореного розгляду «з огляду на нагальну необхідність пошуку збалансованого рішення для виходу з конституційної кризи». Тобто він просить допомогти знайти збалансоване рішення. Тому поки не отримано відповіді на це прохання, Зеленський навряд чи буде підганяти парламент з ухваленням будь-яких законопроєктів, пов'язаних з рішенням КСУ від 27 жовтня.

Скільки доведеться чекати відповіді? Напевно, Венеціанська комісія не буде надто вже поспішати. Тим більше що попереду свята. Але навіть якщо відповідь надійде швидко, залишиться ще питання: а що з нею робити, як її імплементувати? Цілком можливо, що робочій групі парламенту доведеться всю свою роботу переробляти по-новому.

Сигнал від Ради суддів

Ще однією ознакою того, що подолання конституційної кризи відкладається до кращих часів, стало рішення Ради суддів України, прийняте 25 листопада, про перенесення XVIII з'їзду суддів України, який повинен був відбутися в Києві 8-10 грудня. «З огляду на ускладнення ситуації з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, а також відсутність законодавчо визначених механізмів проведення з'їзду суддів України дистанційно, — відкласти проведення XVIII чергового з'їзду суддів України на 23-25 лютого 2021 року», — йдеться в рішенні.

Формально воно було прийняте у відповідь на лист від Міністерства охорони здоров'я. Однак різні джерела стверджують, що Рада суддів дослухалася до наполегливих прохань з Офісу президента.

Банкову дуже лякала перспектива того, що майбутній з'їзд суддів України обере ще одного суддю КСУ за своєю квотою. Зараз в КСУ 15 суддів, для кворуму необхідна присутність 12 суддів. Останнім часом робота КСУ заблокована чотирма суддями, які голосували проти скандального рішення 27 жовтня. Без них інші 11 суддів нічого не можуть вирішити. Але якщо склад КСУ поповниться ще одним суддею, то кворум відновиться. І КСУ зможе знову штампувати рішення всупереч позиції Банкової. Тепер, після перенесення з'їзду суддів України на лютий, ця підстава для поспіху зникла.

З ким Зеленський поділиться владою

Нарешті, слід згадати ще одну підставу для поспіху. Багато говорилося про те, що скандальне рішення КСУ призвело до зриву отримання Україною грошей від МВФ. Саме цим аргументом Зеленський обгрунтовував свій законопроєкт №4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», який пропонує розпустити нинішній склад КСУ і обрати новий.

Але насправді рішення КСУ, яке створило діру в антикорупційному законодавстві, — це далеко не єдина претензія МВФ до Києва. І ось на даний момент Банковій вигідно, щоб вся ця ситуація навколо рішення КСУ залишалася підвішеною. Бо можна буде і далі говорити, що МВФ не дає грошей тільки лише через скандальне рішення КСУ, а не через невиконання нинішньою українською владою своїх зобов'язань.

У зв'язку з цим важливо відзначити ще деякі моменти. Своїм листом до Венеціанської комісії Зеленський фактично показав, що він остаточно відмовився від ідеї продавлювати через парламент свій законопроєкт №4288 про перезапуск КСУ. Звичайно, це поразка Банкової: не потрібно було замахуватися на те, що не під силу реалізувати. Сам Зеленський зараз намагається замовчати цей факт.

Але важливо й інше. Зараз Банкова хоче такий проєкт, який буде представлений як компромісний і знайде голоси в парламенті. Процесом пошуку голосів буде займатися Разумков. І ось ці голоси, цілком можливо, обійдуться Банковій дуже дорого. Не в сенсі грошей, а в тому сенсі, що Зеленському доведеться поділитися реальною владою з тими групами впливу, які погодяться організувати успішне подолання конституційної кризи.

    Реклама на dsnews.ua