• USD 39.6
  • EUR 42.4
  • GBP 49.3
Спецпроєкти

Порошенка звинувачують у держзраді, а українки стануть на військовий облік. Головні події країни 20-26 грудня

Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"

Міноборони розширило список, представниці якого мають стати на військовий облік
Міноборони розширило список, представниці якого мають стати на військовий облік / Міністерство оборони України
Реклама на dsnews.ua

Порошенка оголосили про підозру у держзраді, суд дозволив його заарештувати

20 грудня п'ятому президенту Петру Порошенку оголосили про підозру в організації незаконної схеми купівлі вугілля за держгроші на тимчасово окупованих територіях Донбасу. За версією слідства, Порошенко діяв за змовою з групою осіб, зокрема, з вищим керівництвом РФ, та сприяв діяльності терористичних організацій "ЛНР" та "ДНР".

Слідство вважає, що дії Порошенка підірвали енергобезпеку України у 2014-15 роках, поставили енергетичну сферу залежно від РФ, позбавили можливостей диверсифікації джерел постачання енергоресурсів та надали РФ ширші можливості для підривної діяльності проти України. Підозра оголошена за статтями про держзраду та сприяння діяльності терористичних організацій. Окрім Порошенка, підозрюваними у справі є нардеп із ОПЗЖ Віктор Медведчук, колишній міністр енергетики Володимир Демчишин та бізнесмен Сергій Кузяра.

Порошенко не отримав підозри особисто, оскільки був за кордоном, але запевнив, що повернеться до України на початку січня. Адвокат Порошенко, Ілля Новіков, заявив, що в 2014-15 роках "мова йшла про легальне і єдине на той момент можливе постачання вугілля з держшахт з окупованих територій".

24 грудня Печерський райсуд Києва дав згоду на затримання Порошенка для приводу до суду та розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, повідомили кілька українських ЗМІ з посиланнями на джерела у правоохоронних органах. При цьому Ілля Новіков повідомив, що РНБО найближчим часом може запровадити санкції проти Порошенка та заарештувати його активи.

Зеленський розповів послам про терміни вступу до НАТО

Реклама на dsnews.ua

21 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на участь у саміті НАТО в Мадриді у 2022 році, і що там будуть озвучені конкретні терміни набуття повноправного членства в Альянсі.

"Щодо членства в Альянсі… Ми вважаємо, принаймні, ми ставимо таке завдання і промовляли це – ще раз повторю – з генеральним секретарем та за лаштунками, скажімо так, враховуючи окремі відносини, з деякими лідерами обговорюємо участь України на саміті у Мадриді, на саміті НАТО у 2022 році", — сказав Зеленський журналістам на конференції послів України в держрезиденції "Синегора" у селі Гута Івано-Франківської області.

"Усі ми не можемо сьогодні прийняти тезу, яка сьогодні теж дуже популярна, про ЄС через 30 років, а НАТО колись, через років 50. Це демотивує всіх і сповільнює. Для швидкого руху ми не повинні витрачати час на якісь другорядні. речі", — заявив глава держави, закликавши українських дипломатів змінити стиль діалогу із західними партнерами з цих найважливіших для країни питань.

Чотирьом росіянам світить довічне за збитий над Донбасом "Боїнг"

22 грудня у прокуратурі Нідерландів заявили, що Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та Леонід Харченко несуть повну відповідальність за катастрофу MH17, незважаючи на те, що фізично не були присутніми при запуску ракети "Бук".

Прокуратура вимагає довічного позбавлення волі для всіх чотирьох людей, яких судять за причетність до збиття пасажирського рейсу MH17 у небі над Донбасом у 2014 році.

При цьому сторона звинувачення заявила, що підозрювані, посідаючи провідні позиції серед бойовиків, застосували "невиборче, сплановане та байдуже насильство", що призвело до загибелі безневинних людей та трагедії для сотень сімей. Також сторона звинувачення зазначила, що те, що четверо обвинувачених планували збити український військовий літак, а не міжнародний рейс, не змінює суті звинувачень, підозрювані мали враховувати, що повітряний простір не був закритий для цивільної авіації.

Рішення суду у справі очікується не раніше осені 2022 року.

ВАКС заочно заарештував Дубілета

22 грудня Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував колишнього голову правління Приватбанку Олександра Дубілета.

"Суддя ВАКС повністю задовольнив клопотання НАБУ і САП і 22 грудня 2021 року обрав колишньому голові Приватбанку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Рішення про його арешт винесено без участі підозрюваного, оскільки вже понад півроку ця особа знаходиться в міжнародному розшуку" .

Олександр Дубілет підозрюється в розтраті коштів банку напередодні його націоналізації та в завданні банку збитків у сумі $314,9 млн.

Компанії із списку санкцій РНБО масово змінюють назви

Компанії із підсанкційного списку почали змінювати назви своїх юридичних осіб, щоб уникнути обмежень. Йдеться про 40 із 333 компаній, на які наклали санкції через загрозу національним інтересам та національній безпеці та сприяння терористичній діяльності.

Про це повідомляє сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній "Опендатабот".

Фахівці зазначають, що зміна назви не знімає санкції, оскільки незмінною залишається реєстраційний код юридичної особи.

"Зате контрагентів, які натрапили на "перевертнів", контракт з такою компанією може призвести до матеріальних та репутаційних збитків", — зазначають в "Опендатабот", рекомендуючи бізнесу перевіряти код ЄДРПОУ контрагентів, щоб не заплямувати свою репутацію співпрацею з підсанкційною організацією.

СБУ заочно оголосила про підозру ватажку "вагнерівців" Уткіну

23 грудня у рамках досудового розслідування слідчі української спецслужби заочно повідомили про підозру ватажку ПВК "Вагнер" Дмитру Уткіну.

Наслідком встановлено, що в період з липня 2014 року по березень 2015 року він знаходився на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Чоловік командував підрозділами "вагнерівців", які спільно з регулярними військами РФ та бойовиками "ЛДНР" вели бойові дії проти ЗСУ.

На підставі отриманих доказів протиправної діяльності Уткіна підозрюють у скоєнні злочинів за статтями про посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, а також у пособництві у веденні агресивної війни. Вирішується питання про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

У США розчаровані провалом конкурсу на голову САП

23 грудня посольство США в Україні висловило розчарування невдачею із призначенням голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За словами спікера посольства США в Україні Деніела Лангенкемпа, "переможця вже визначено — залишилося лише затвердити результати конкурсу".

Він також уточнив, що п'ять із шести депутатів, які входять до комісії з відбору голови САП та призначені Радою, відмовилися завершити процедуру без вагомих причин. При цьому дипломат висловив упевненість, що ті, хто підтримує прозорий результат виборів, зрештою виграють цю боротьбу.

Міноборони має намір поставити українок на військовий облік

Міноборони суттєво розширило список спеціальностей та професій, що передбачає постановку жінок на військовий облік військовозобов'язаних. Про це йдеться у наказі міністерства №313 від 11.10.2021.

Стати на військовий облік — це обов'язок, а не право українських жінок, якщо їхня професія входить до розширеного переліку, а також якщо жінка придатна до проходження військової служби за станом здоров'я та віком (від 18 до 60 років).

Також директори підприємств повинні проконтролювати, щоб на військовий облік стали всі жінки, які працюють у компанії, та перевіряти наявність підтверджуючих документів у нових працівників. За прийом на роботу жінок без документів загрожує штаф від Держпраці та територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Переважна більшість українців на референдумі — "за" НАТО та ЄС

Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 13-16 грудня, свідчать, що у разі проведення референдуму переважна більшість опитаних українців підтримала б вступ України до Європейського Союзу та НАТО.

Вступ до ЄС підтримують 67,1%, проти 21,6%. Інші респонденти не голосували б або не визначилися з вибором. Соціологи наголошують, що зазвичай обидві ці категорії в результаті не беруть участь у референдумах. Таким чином, серед тих, хто б узяв участь у референдумі, 75,7% підтримали б вступ до ЄС.

У разі референдуму про вступ до НАТО 59,2% серед усіх опитаних проголосували б, 28,1% — проти. Серед тих, хто прийшов би голосувати, 67,8% підтримали вступ до НАТО.

Серед мешканців західної та центральної частини України більшість підтримують і вступ до ЄС та вступ до НАТО. На півдні та Сході підтримка євроатлантичної інтеграції є нижчою.

    Реклама на dsnews.ua