У пошуках потужності. Чи Україні вдасться налагодити серійний випуск власного бронеавтомобіля
Не так давно на фото і відео засвітили оновлені "Козак-2", які нібито будуть надходити на озброєння десантно-штурмових військ. І ось буквально днями - чергова новина.
На цей раз з'явилися новини про технічно досконалому легкому бронеавтомобиле, розробленому спеціально для потреб армії - "Дозор-2". Причому з самого несподіваного напрямку - від НВК "ВК Система". Фірма з Василькова до цього відома виключно одним проектом - модернізацією легкого броньованого тягача до рівня медичної машини МТ-ЛБ-С.
Порівняно з МТ-ЛБ внутрішній об'єм корпусу машини істотно збільшений за рахунок збільшення висоти десантного відділення. Також бронемашина оснащена обладнанням для надання першої медичної допомоги, лебідкою з електроприводом і довжиною троса 50 м (для витягування поранених через обстрілом ділянки місцевості) і п'ятьма носилками.
У 2015 р. ця машина була прийнята на озброєння ЗСУ, а до початку 2019 р. був реалізований контракт на 45 одиниць. І ось тепер "Дозор-Б" - вірніше, навіть варто сказати, що за зовнішніми ознаками (кількістю бійниць для стрілецької зброї і дрібним елементів комплектації навісного інструменту) це вдосконалений польський варіант - "Онцилла".
Варто сказати, що, власне, сам "Дозор-Б" спеціально під потреби армії був розроблений 15 років тому - ще в 2004 р. При цьому використовувалося оригінальне шасі, а не пристосоване комерційне. За задумом конструкторів, бронеавтомобіль повинен витримувати попадання бронебійного куль з відстані в 30 м і уламків 152-мм осколково-фугасного снаряда. "Дозор-Б" розвиває максимальну швидкість до 100 км/год по шосе і оснащений бойовим модулем, що включає 12,7-мм кулемет з телевізійною і тепловізійної камерою, а також лазерний далекомір.
Але в Україні він тоді нікому не був потрібен і через офшорну фірму креслення в 2011 р. були продані полякам. Компанії Mista знадобилося два роки, щоб підготувати виробничу лінію для серійного виробництва, при цьому перший примірник для поляків був взагалі зібраний на Київському бронетанковому заводі. У той же самий час була допрацьована система підвіски, внесені й інші досить серйозні зміни. Однак польське військове відомство відмовилося від закупівель і за весь час відома лише одна поставка - декількох машин для армії Сенегалу.
З початком війни на Донбасі української армії терміново знадобилося величезна кількість броньовиків класу 4х4 - як для заміни морально і фізично застарілого БРДМ-2, так і для озброєння знову формованих частин і підрозділів.
Вже в червні 2014 р. військові заявили про готовність укласти контракт на випуск відразу 200 примірників. Знайшовся і підрядник - Львівський бронетанковий завод, де пообіцяли почати серійне виробництво вже в вересні.
Як виявилося, це були лише благі побажання - можливостей для запуску виробництва не було. Крім того, виявилися серйозні проблеми з бронею для них. Власне, бронекорпуса спробували варити на Харківському конструкторському бюро машинобудування. При цьому спочатку планувалося використовувати вітчизняну сталь марки "71", але, як виявилося, виробництво сталі необхідних товщин ускладнено, тому вибрали польську марку Armstal 500.
Поки суть та діло, "Укроборонпром" заявив, що армії до 2015 р. будуть поставлені 50 "Дозорів". Однак до листопада з горем навпіл вдалося зробити і передати на державні випробування тільки пару машин. На одній з них навіть прокотився особисто міністр оборони України Степан Полторак.
А далі почалися проблеми. Державні випробування виявили майже півсотні недоліків. Результатом компромісу стало спільне угоду рішення між Міноборони та "Укробонпромом", в якому значилося, що машина буде прийнята на озброєння, але лише після усунення виявлених проблем і підготовки необхідної документації для виготовлення установочної партії з 10 машин.
До кінця березня вона була готова для передачі військовим. Проте практично відразу на днищах двох машин виявилися наскрізні тріщини довжиною близько 40-50 см в зоні розташування двигуна, при цьому машини, на яких були виявлені тріщини, пройшли трохи більше 400 і 100 км. Передумови до утворення тріщин були і на третій машині.
Зрозуміло, що ні про яку приймання мови не йшло - фактично за станом на весну 2018 р. залишилися машини все ще перебували у складі 95-ї аеромобільної бригади ДШВ в статусі "піддослідні випробування" (зате їх прогнали на параді на День незалежності 2018 р.). Фактично можна припустити, що питання з броневыми сталями не зважився, так як більше машин на озброєнні ЗСУ не помічено.
Зате влітку 2017 р. з'явилися фотографії однієї закупленої ДК "Укроборонпром" польської машини. По всій видимості, наші фахівці намагалися зрозуміти, як вирішити виниклі проблеми на "Дозорах". Тоді результатів таких робіт у відкриту пресу не потрапило.
І ось у березні 2019 р. з'являється таке несподіване заяву. Поки абсолютно незрозуміло на єдиній фотці від НВК "ВК Система" та чи куплена два роки тому або нова машина.
І ще - є потужності для повноцінного розгортання серійного виробництва машини? Адже на сьогодні реально величезні проблеми з броневыми корпусами - з великими проблемами вдається розгортати серійне виробництво для бронетранспортерів БТР-4. І тепер ось і "Дозор-Б"- "Онцилла".
Вистачить потужностей, підготовлених спеціалістів, а найголовніше - державного фінансування, адже державне замовлення на 2019 р. вже давно зверстаний і, як я розумію, цього проекту там немає.
З іншого боку, розгортання серійного виробництва і насичення армійських частин подібним бронеавтомобилем буде великим кроком вперед. Таким могло б бути створення декількох модифікацій (в тому числі, наприклад, командно-штабної машини і самохідного міномета) і в кінці кінців стандартизація всього парку броньовиків класу 4х4, чого зараз нашій армії явно не вистачає.
