"Врятувати, кого можемо". Вб'є бюджет-2020 медреформу

У наступному році на охорону здоров'я мають намір виділити 113 млрд грн. Але цих грошей все одно мало
Фото: УНІАН

"Наше завдання - врятувати тих, кого держава може врятувати", - заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, представляючи 5 листопада проект бюджету 2020, підготовлений до другого читання у парламенті. У Кабміні відзначають, що здоров'я українців - головний пріоритет уряду на наступний рік. Прем'єр Гончарук особливо підкреслив той факт, що в країні буде проведена реформа екстреної медичної допомоги, розширена програма "Доступні ліки" і нарешті запрацює програма по ставлення до транспланталогії. А ось з приводу реформи надання медпослуг глава Кабміну не сказав нічого. Між тим, виходячи з доопрацьованого проекту бюджету, системі охорони здоров'я у наступному році доведеться несолодко.

Від первинної до вторинної

Міністерство охорони здоров'я гордо відрапортував, що в порівнянні з 2019-му витрати відомства у наступному році зростуть на 13% - всього на систему охорони здоров'я передбачено виділити 113,3 млрд грн.

Запустити реформу вторинної ланки з січня 2020-го, як це передбачено законом, не встигають - початок переходу на нову систему запланували на квітень. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Михайло Радуцький на одному з телеефірів нещодавно заявив, що датою старту реформи повинно було стати 1 квітня, але в підсумку запустять її другого - мовляв, надто вже неоднозначно може бути сприйнятий такий крок у День сміху. До цього часу медустанови будуть фінансувати за рахунок медсубвенций місцевій владі (на ці цілі заплановано витратити 14,5 млрд грн), після чого кошти почнуть розподіляти по системі "гроші йдуть за пацієнтом" через Національну службу здоров'я України.

На фінансування програми державних гарантій надання медичної допомоги в бюджеті-2020 закладено 72 млрд грн. У Моз зазначають, що вперше держава виділить гроші на реабілітацію (449 млн грн) та паліативну допомогу (347 млн грн). Всього ж в програму медгарантий увійдуть шість видів медичної допомоги: первинна, спеціалізована амбулаторна, госпітальна, екстрена, паліативна, а також реабілітація.

У Моз зазначають, що в наступному році на первинку витратять 19,1 млрд грн - на 3,9 млрд грн більше, ніж у 2019-м. Примітно, що старт реформи первинної ланки дали ще навесні 2018-го, однак за півтора року декларації з сімейними лікарями підписали лише 67% українців. Одна з головних причин - брак лікарів. У Нацслужбе здоров'я розводять руками: щоб домогтися розширення штату лікарів, українцям радять звертатися до місцевої влади. Зате нещодавно в країні почали інформаційну кампанію "Твій сімейний лікар". В її рамках українцям - через півтора року після початку реформи - розповідають, як вибрати сімейного лікаря і навіщо це взагалі потрібно. "Інтернет не відрізнить ангіну від грипу у твого Назарчика. Краще приходь. Твій сімейний лікар" - такими повідомленнями автори проекту мають намір підштовхнути українців до висновку декларацій з сімейними лікарями.

Але якщо реформа первинки все ж таки йде, і в деяких випадках досить успішно, то ось реформування вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги все ще овіяне таємницею. У Нацслужбе здоров'я відзначають, що в бюджеті на 2020-й не вистачає 8,6 млрд грн для того, щоб надати всі гарантовані державою медпослуги. Тому вирішили виділити пріоритети: інфаркти, інсульти, пологи і неонатальна допомога (лікування дітей). Так, наприклад, на пологи в бюджеті закладено 1,7 млрд грн. Раніше в Нацслужбе здоров'я заявляли, що держава має намір встановити на пологи тариф на 8,5 тис грн. За даними Держстату, в 2018-му в Україні народилося 336 тис. немовлят (статистика враховує тільки живонароджених, а також без урахування Криму та окупованих частин Донбасу). Якщо розділити цю кількість на суму 1,7 млрд грн, то на одні пологи приходиться близько 5 тис грн. Експерти ж і цифру в 8,5 тис грн називали заниженою. Сумніваються вони і в інших цифрах, озвучених Нацслужбой - 15,8 тис. грн за лікування інфаркту та 19,5 тис. грн за лікування інсульту.

Тарифи на інші медпослуги в НСЗУ обіцяли озвучити вже після прийняття бюджету, коли відомство точно буде знати, якими сумами оперує. Проте вже сьогодні можна стверджувати, що цих грошей недостатньо. Недарма голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Михайло Радуцький зазначив, що принцип сооплаты, за якою частина коштів за лікування повинен оплачувати пацієнт (зі своєї кишені або з інших джерел), знову планується винести на розгляд парламенту.

Междут часом у Моз зазначають: деяким медустановам будуть платити навіть за підвищеними тарифами, якщо у них є все необхідне обладнання для надання таких послуг. Наприклад, пацієнт з інсультом повинен потрапити в інсультний центр, де є обладнання для нейровізуалізації і постановки діагнозу. Враховуючи рівень оснащеності районних лікарень і те, що при інсульті дорога кожна секунда, оплату за підвищеними тарифами будуть отримувати одиничні установи. Обладнання ж лікарням доведеться купувати за свій рахунок - у Нацслужбе здоров'я зазначають, що це головний біль керівників медустанов і місцевої влади. В бюджеті є цільова програма на закупівлю медобладнання, але вона стосується лише покупки, ангіографів (апарат для дослідження кровоносних судин) - на ці цілі в бюджеті передбачено виділити 80 млн грн. В 2019-му финасирование за цією статтею держбюджету становило 150 млн грн. Ось уже кілька років за цією програмою закуповують обладнання для кардіологічних центрів, причому держава надає не більше половини суми, необхідної для придбання ангіографа - інші кошти виділяють місцеві влади. За 2017-2018 рр .. в країні завдяки цій програмі з'явилося 26 ангіографів, в наступному році суму на цю програму запропоновано зменшити вдвічі. Ймовірно, більше ангіографів країні не потрібно.

Кому дістануться нові швидкі

Уряд також заявив, що в наступному році має намір кардинально реформувати систему екстреної допомоги. На ці цілі в бюджеті передбачено майже мільярд грн. Між тим, на сьогоднішній день ще не цілком зрозуміло, як саме буде проходити ця реформа. Після вступу на посаду міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька зазначила, що в питанні екстреної допомоги багато недоробок: "Ми повинні вирішити питання диспансеризації, маршрутизації, наявності відділень інтенсивного лікування".

Представляючи проект бюджету прем'єр Гончарук заявив, що держава має намір закупити 470 карет швидкої допомоги і обладнати 25 відділень швидкої допомоги. Ось тільки чи вистачить цього на всю країну? Особливо з урахуванням того, що закладена в бюджеті сума на закупівлю автомобілів і навчання співробітників екстреної медичної допомоги аналогічна тій, яку уряд Гройсмана виділив на 2019-й для проведення пілотного проекту реформи в п'яти областях країни (922 млн грн). Хоча і тут у Моз напирають на те, що для хорошої роботи швидкої доведеться напружитися і самим українцям - наприклад, вимагати у місцевої влади відремонтувати дороги. Примітно, що кошти на переоснащення приймальних відділень - а це 1 млрд грн передбачено виділити зі спеціального фонду бюджету, наповнюваність якого - велике питання.

Щеплення, ВІЛ і "Доступні ліки"

Моз також зазначає, що має намір звернути увагу на громадське здоров'я. Так, 189,5 млн передбачено виділити на послуги з епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями, послуги з імунопрофілактики, промоції здоров'я та комунікаційних кампаній. Про те, що ситуація в цій області досить сумна, свідчать спалахи кору, смерчі, що пронеслися в країні в цьому році, і поява випадків дифтерії. Між тим Міністерство поки не ділиться з громадськістю інформацією, як саме він має намір протистояти хворобам. Навіть більше: свого радника, лікаря-інфекціоніста Ольгу Голубовську, міністр Скалецька нещодавно звільнила з-за того, що доктор засумнівалася в якості закуповуваної державою індійської вакцини для профілактики дифтерії. Судячи про проектом бюджету, займатися промоцією і профілактикою спеціальні центри громадського здоров'я. При цьому раніше у відомстві зазначили, що мають намір підвищувати катастрофічно низький рівень вакцинації українців завдяки сімейним лікарям - саме вони повинні були переконувати пацієнтів робити щеплення. У Моз також обіцяють розповідати українцям про шкідливість куріння та алкоголю, пропагувати здоровий образ життя.

Окрема стаття бюджету - супровід та профілактика ВІЛ. У МОЗ гордо зазначають, що Україна - перша країна серед країн Східної Європи і Центральної Азії, яка фінансує профілактику та супровід ВІЛ з держбюджету, а не виключно за кошти міжнародних донорів. При цьому визнають: в країні епідемія ВІЛ/Сніду. Якщо в цьому році держава охоплювало 252 тис українців, то в наступному має намір довести цю цифру до 356 тис.

Майже вдвічі збільшено фінансування програми "Доступні ліки" - у Кабміні кажуть, що тепер основний акцент робитимуть на розширення мережі, де можна буде придбати такі ліки. З квітня 2019-го, коли запрацював електронний рецепт, програмою вже скористалися понад 7 млн українців. При цьому в МОЗ поки нічого не говорять про розширення списку ліків за програмою, а також про зниження цін на медпрепарати в цілому - сьогодні багато ліків за кордоном дешевше, ніж в Україні. За даними Економічного дискусійного клубу, за минулий рік "лікарська кошик" з 20 препаратів, перелік яких визначений Кабміном, подорожчала на 11%.
Між тим у бюджеті-2020 істотно збільшили розмір коштів, передбачених для закупівлі ліків і медичних виробів, - на ці цілі витратять 9,8 млрд грн, що на 3,2 млрд більше, ніж в 2019-м. При цьому закупівлі продовжать здійснювати міжнародні організації, коли ці питання повністю перейдуть у відання створеного в 2018-му ДП "Медичні закупівлі України", поки невідомо.

Прем'єр Гончарук пообіцяв врятувати тих, кого може врятувати державу. У МОЗ висловлюється обережніше: "Наше головне завдання - врятувати якомога більше життів". Адже, судячи з бюджетними показниками, грошей на всіх, як завжди, не вистачить.