• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Криголам "Джеймс Кларк Росс" уже в Одесі. Як Україна буде досліджувати Світовий океан

Україна купила у Великобританії криголам "Джеймс Кларк Росс", а 5 жовтня — він прибув до Одеси. У 1995 році британці фактично подарували Україні антарктичну станцію Вернадського і того ж року — висадили на ній першу українську експедицію. На цьому ж кораблі

Український криголам  "Джеймс Кларк Росс" входить в порт Одеси, 5 жовтня 2021 р.
Український криголам "Джеймс Кларк Росс" входить в порт Одеси, 5 жовтня 2021 р. / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Україна заплатила за "Джеймса" 5 мільйонів доларів, однак початкова пропозиція Британії складала 10 мільйонів. Ми придбали криголам 19 серпня, 30 серпня — відбулася офіційна передача. Корабель плив до України з Данії через три моря – Північне, Середземне та Чорне. Наступні тижні триватиме дооформлення необхідних документів та технічна інвентаризація, після чого — буде оголошено нову назву судна. У МОН підкреслюють, що власний океанографічний криголам відкриває цілу низку нових можливостей для української науки та науковців. Насамперед він дозволить: 

  • після тривалої перерви повернутись до досліджень Світового океану (насамперед — Південного); 
  • розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції "Академік Вернадський" та розширити можливості сезонних експедицій; 
  • створювати науково-дослідні та логістичні консорціуми з іншими країнами; 
  • проводити дослідження не лише в Антарктиді, а й в Арктиці, та, за потреби, в інших регіонах океану.

Україна потребувала власного антарктичного судна вже давно, але отримати його вдалося лише зараз. Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий розповів "ДС", як саме, чому Британія вирішила продати судно й які шанси має Україна на відродження самостійного кораблебудування.

Криголам "Джеймс Кларк Росс"

"Джеймс Кларк Росс" — у чудовому стані, 1990-го року побудови. Дикий каже, що на той час — це було одне з найкращих суден світу, останнє слово тодішнього суднобудування. "Зараз минуло 30 років, але за оцінкою технічних фахівців, зокрема за оцінкою Миколаївського наукового-технічного університету (а це в Україні найкращі кораблебудівельники) ще 20 років у нього точно є. А 20 років — ціле покоління науковців", — зауважує він.

У Міністерстві освіти розповіли, що "плавучий інститут" має 8 лабораторій, сучасне океанографічне обладнання, а на борту можуть працювати до 50 науковців. Також на судні зможуть практикувати студенти морських спеціальностей, а можливість його придбати — була унікальною, адже подібні криголами з’являються на ринку раз на 15-20 років. "Джеймс Кларк Росс" належить до криголамів одного з найвищих класів. Судно може рухатися крізь шар криги товщиною до 4 метрів за екстремальних умов, і працює в штатному режимі у крижаному шарі товщиною до півтора метра.

Британські науковці зазначили, що "Джеймс" — побудований суднобудівниками Swan Hunter у британському Волседні і спущений на воду королевою Єлизаветою у 1990 році. Корабель брав участь у багатьох дослідженнях, зокрема причин змін клімату в Арктиці, досліджень біомаси криля та відбору керна (гірської породи).

Реклама на dsnews.ua

Як домовлялися про покупку

Євген Дикий розповів, що перший поштовх до реальної купівлі судна, а не лише розмов про це, відбувся під час святкування 25-річчя станції Вернадського, коли на прямому зв’язку був президент Володимир Зеленський. "Це перший сеанс прямого зв’язку президента зі станцією, тому скажіть мені прямо зараз, що б значно покращило вашу наукову роботу і можливості?", — спитав він.

"Ну і керівник станції відразу, ані секунди не вагаючись, видав наш найбільший біль. Каже, що "набридло щороку фрахтувати іноземні судна, щоразу різні, щоразу на різних умовах, треба один раз купити своє і далі на ньому працювати", — розповів директор НАНЦ. За його словами, коли сеанс зв’язку завершився, президент поцікавився, наскільки реальним і можливим насправді є розв’язати це питання. "Тут я йому доповів, що якраз цьогоріч це можливо, адже британці продають науково-дослідне судно криголам "Джеймс" і за цікавим збігом обставин це саме те судно, яке доставило на станцію "Джеймс Фарадей" першу українську експедицію у 1996 році", — сказав Дикий.

Він підкреслив, що президент дійсно зацікавився, і з цього моменту "закрутилися коліщатка". МОН і Мінфін активно домовлялися з британською стороною, під'єднали обидва посольства — українське у Лондоні і британське в Україні. "Президент казав, що це буде красива історія: на 30 років Незалежності ми повертаємося в океан", — повідомив Дикий. Так і вийшло: контракт на купівлю судна був підписаний 19 серпня — якраз напередодні Дня Незалежності.

Чому Британія продала судно

За словами Дикого, "Джеймс" став доступний для продажу через те, що британці побудували новий науковий криголам, вартість якого становила 180 мільйонів фунтів (понад 244 мільйони доларів США).

"Він космічний. Нам таке навіть не треба, ми б таке не потягнули в обслуговуванні. Але через це вони продають старенький Джеймс, а не тому, що він вже не придатний для використання. Як мені казали мої колеги з британської антарктичної служби, вони б ще теж і його із задоволенням використовували, але було їхнє Міністерство фінансів, яке їм сказало, що їм запустили нову дорогезну іграшку, тому "вибачте, але старі активи продавайте". Має бути економія бюджету", — розповів Дикий.

Британці схвально відгукнулися про судно й на офіційному сайті антарктичного центру країни. "Джеймс Кларк Росс" викликає захоплення у всіх, хто плавав на ньому. Він дозволив вченим з Великобританії та з-за кордону зробити відкриття, які допоможуть розібратися в нашому мінливому світі. Нам буде його дуже не вистачати, але я рада, що наші колеги-дослідники будуть використовувати його для проведення важливих наукових досліджень. Ми бажаємо їм всього найкращого", — сказала директорка Британської антарктичної служби професор Джейн Френсіс.

А як же українське кораблебудування?

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначав, що останні два десятиліття можливості України були обмежені відсутністю в України науково-дослідних суден, придатних для роботи в океані, зокрема льодового класу. Цей факт підтвердив і директор НАНЦ. "Так, Україна зараз сама нездатна побудувати свій криголам. Такі можливості наразі втрачені, може ще відновляться", — сказав Євген Дикий.

Науковець розповів, що китайська експедиція (а це чотири станції) обслуговується одним великим криголамом з назвою "Крижаний дракон". "Так от, цей "Крижаний дракон" був побудований у Херсоні і у 1993 році його за ціною металу викупили в України. Тож насправді колись ми вміли", — повідомив він. Водночас Дикий зазначив, що сучасна українська суднобудівна промисловість була б нездатна це зробити, навіть якби були гроші.

"Частина заводів просто "розпиляні", а українські суднобудівельники найвищого рівня працюють в Еміратах та Саудівській Аравії. На жаль, майже всі поїхали. Це можна відновити, але на це потрібні роки", — каже вчений. Дикий припустив, що відновлення розпочинатиметься із військових замовлень, адже британці кажуть, що перші чотири катери для України будують у себе, а далі ще чотири — за ліцензією у нас. "От з цього це починатиметься. Але, бачите, починаємо з катерів. Все ж до великих океанських суден ще рости й рости. Але якби дали зараз гроші, ми б й зараз не побудували", — додав науковець.

Дикий підсумував, що крім іншого, будівництво океанських суден — ще й дуже великі гроші, адже побудувати новий криголам — може коштувати десятки мільйонів доларів, хоча кожен окремий проєкт й оцінюється по-різному. Тим часом Зеленський налаштований оптимістично. "Я розумію, що ми не можемо чекати 20 років, доки в нас з’явиться інфраструктура для повноцінного суднобудування, тому ми почнемо будувати флот – зокрема й в інших державах. Паралельно ми будуємо в Україні інфраструктуру, щоб підхопити цей процес. Будуть і корвети, будуть і військові катери, будуть малі підводні човни – все це обов’язково буде. Те ж стосується і військових баз, будівництво першої вже скоро розпочнеться в Бердянську", — казав Зеленський журналістам у серпні. Він наголошував, що завдання влади — побудувати професійний потужний флот.

Справдяться президентські амбіції чи ні, купівля британського криголама — дійсно потужний крок, який нарешті дозволить Україні по-справжньому конкурувати з іншими науковими антарктичними станціями світу. Залишається сподіватися, що через кілька десятиліть Україна знайде, чим його замінити, і це буде якісний корабель вже вітчизняного виробництва.

    Реклама на dsnews.ua