Отримають по заслугах. Яким внз МОН дасть гроші з бюджету (ІНФОГРАФІКА)

Міністерство освіти опублікувало список бюджетного фінансування вищих навчальних закладів в 2020 році. Всього на внз ІІІ-ІV рівня акредитації (інститути, університети та академії) планується витратити 16,3 млрд гривень. У списку держфінансування зазначено 148 навчальних закладів - це державні внз, які підпорядковані Міносвіти. У переліку немає комунальних і приватних вузів, а також таких, які перебувають в управлінні інших міністерств і відомств. Всього за даними Держстату в Україні без урахування анексованого Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей налічується 652 заклади вищої освіти, з них 282 інституту, університету та академії.

У МОН очікують, що новий принцип фінансування закладів вищої освіти буде стимулювати якість роботи. "Нам потрібно відмовитися від ситуації, коли ми даємо університетам кількість грошей щодо кількості студентів, і перейти до ситуації, коли ми їх фінансуємо за результатами діяльності. Це допоможе прибрати мотивацію, коли закладу треба набрати якомога більше студентів та їх утримати, щоб отримати державне фінансування", - заявила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Хто скільки отримає

За новими критеріями, в 2020 році гроші з бюджету отримають 136 вузів і 12 філіалів, які мають власні кошторису. 17 університетів отримали на 15 млн гривень більше держфінансування порівняно з 2019 роком. Лідером рейтингу став Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"- 1 200 691 857 грн, на другому місці-Національний університет "Львівська політехніка" - 746 705 212 грн, на третьому - Національний університет біоресурсів і природокористування України - 453 143 718 грн.

Як розраховували кошти

У МОН пояснили, що сума фінансування залежить від багатьох показників: масштабу вузу; контингенту; регіонального коефіцієнта; позиції в міжнародних рейтингах; обсягу коштів на дослідження; взаємодії з бізнесом; залучення міжнародних грантів. "З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, яке МОН буде відстежувати через онлайн-систему", - додали у відомстві. Мова йде про об'єднання електронних баз даних, в яких фіксується офіційне працевлаштування вчорашніх студентів.

Коефіцієнти - це узагальнені показники роботи і досягнень вузів. Вони забезпечують консолідоване дію, тому виділяти вплив окремих з них можна досить умовно", - розповів "ДС" генеральний директор директорату вищої освіти міністерства Олег Шаров. У МОН наголосили, що врахували позиції вишів в найбільших світових освітніх рейтингах QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings і Academic Ranking of World Universities. "Зараз п'ять вузів, які входять у міжнародні рейтинги, отримали додаткове фінансування за цим показником", - сказав Шаров.

Експерти відзначають, що рішення МОН щодо кожного вузу має ґрунтуватися на безапеляційних аргументів, щоб уникнути корупції. "Є ряд показників, які не можна фальсифікувати. Наприклад, присутність внз україни в міжнародних рейтингах не можна підробити, обсяг зароблених коштів на грантах теж фіксована сума, показник працевлаштування випускників завжди буде фискированным, всі дані і процедура прийняття рішення повинні бути відкриті", - заявив "ДС" національний експерт з реформування вищої освіти програми Еразмус+ Юрій Рашкевич.

А у соцмережах розкритикували перелік міністерських індикаторів. "Чому ми використовуємо міжнародні рейтинги, де не враховується точка зору місцевих ком'юніті - в Україні - освітніх округів? Чому не дати можливість платникам податків самим визначати, які індикатори у формулі є пріоритетними?", - пише користувач Юрій Чернявський.

Примітно, що міністерський рейтинг лише почасти перегукується з академічним рейтингом вищих навчальних закладів України "Топ-200 Україна 2019", який готує Центр міжнародних проектів "Євроосвіта". Перше місце в ньому займає Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" - друге.

На третьому місці - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, на четвертому - Національний університет "Львівська політехніка", п'ятим в рейтингу стоїть Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". Шосте місце зайняв Сумський державний університет. Сьоме, восьме і дев'яте місця зайняли Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" та Львівський національний університет імені Івана Франка відповідно. Замикає десятку лідерів вищої освіти України Національний аерокосмічний університет ім. М. Е. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".

Скорочення вузів

У Новосад закликали вузи об'єднуватися і ефективно використовувати ресурси. За новою формулою університети, в яких навчається менше 1000 студентів, будуть отримувати менше грошей з казни, а ті, де три, п'ять і десять тисяч студентів - більше. Міністр Ганна Новосад назвала оптимальної цифру у 80 державних університетів. "Мені здається, що якщо б у нас було б близько 80 університетів, в три рази менше, ніж зараз, то ми б трохи почистили систему", - сказала Новосад.

Експерти кажуть, що скорочення вузів з одного боку покращить якість освіти - буде менше дубльованих спеціальностей і вище якість підготовки, але з іншого боку призведе до скорочення викладацького складу та адміністративного персоналу.

Читайте також: Університети пустять під ніж. Як МОН влаштує революцію у внз

Індексація зарплат

Ніхто не заперечує, що новий механізм фінансування внз був вкрай необхідний сфері освіти. Очікується, що він посилить мотивацію і навіть наукову роботу університетів. Але є і підводні камені. Як заявив "ДС" колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань освіти, народний депутат 8-го скликання Олександр Співаковський, в новій формулі не врахована індексація зарплат на цей рік. "Формула прив'язана до показників 2019 року, а це значить, що заявлене збільшення фінансування на 108% і більше для деяких внз на практиці буде дорівнює нулю, а багато вузів вобще підуть у мінус", - говорить Співаковський. Нагадаємо, згідно ст. 8 закону про держбюджет на 2020 рік мінімальна зарплата складе 4723 гривень, в 2019 році - 4173 грн.

У міністерстві кажуть, що формула "передбачає загальний обсяг фінансування, у який входить індексація". "Штатні розписи установи формують самостійно з урахуванням законодавства, включаючи індексацію. Причому, крім прямих бюджетних асигнувань, заклади мають власні заробітки, які також використовуються для оплати праці", - сказав "ДС" Олег Шаров.