Вбивство Гандзюк: СБУ зобов'язали поділитися з Мангер даними за негласним слідству
"Шевченківський районний суд Києва вчора задовольнив нашу скаргу і зобов'язав слідчих надати Мангер інформацію про результати НСРД - це негласні слідчі (розшукові) дії відносно нього. Мова йде про прослуховування, зовнішнє спостереження - такі речі. Тобто, протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду чинності (рішення набирає чинності через 5 днів), слідчі СБУ повинні надати таку інформацію", - зазначив адвокат.
За його словами, ознайомлення з цими матеріалами дасть захист можливість чітко зрозуміти, на чому ґрунтується підозру. Тому що, на думку сторони захисту, матеріали справи, які надавали, доказів не містять, і якщо в "негласних розшукових діях нічого немає, то це буде означати, що немає ніяких доказів, і тоді у нас буде підстава подавати клопотання про закриття справи в частині, що стосується Мангера".
Нагадаємо, про смерть Катерини Гандзюк стало відомо вдень 4 листопада 2018 року. Інформацію про це оприлюднили в FB-співтоваристві "Хто замовив Катю Гандзюк?", яке створили і вели друзі активістки. Гандзюк, яка також працювала в Херсонській міськраді, облили концентрованої сірчаної кислотою 31 липня 2018 року в Херсоні. В результаті нападу вона отримала опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.
Активістка, що займалася в тому числі антикорупційними розслідуваннями, після нападу перенесла 11 операцій з видалення омертвілих тканин і пересадки шкіри. Гандзюк поховали в Херсоні 7 листопада, їй було 33 роки.
Правову кваліфікацію справи про смерть Гандзюк під тиском громадськості змінювали кілька разів: "хуліганство", потім "умисні тяжкі тілесні ушкодження", згодом "замах на вбивство" (ст. 15 КК України стосується замаху на злочин, стаття 115 - умисного вбивства). Після смерті активістки справу було переквалифицированно у умисне вбивство.
Поліцією було затримано п'ять осіб, які підозрюються наслідком в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство Гандзюк. Серед затриманих є і колишні учасники АТО.
Крім того, за підозрою в причетності до нападу в розшук був оголошений Олексій Левін (Москаленко), який, за даними ЗМІ і родичів Катерини Гандзюк, мав тісні контакти з владою, в тому числі "з головою Херсонської ОДА, партійцем "Блоку Петра Порошенко", Андрієм Гордєєвим і головою Херсонської обласної ради, партійцем партії "Батьківщина" Владиславом Мангер".
Останній раніше був затриманий підозрою в організації нападу на Гандзюк, однак за рішенням суду був відпущений з-під варти під заставу в розмірі 2,5 млн грн. 2 квітня суд постановив частково задовольнити клопотання сторони обвинувачення за Владиславу Мангеру, зобов'язавши його надіти електронний браслет.
