• USD 28.1
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

Сергій Гайдайчук: Пошук екологічних способів виробництва стає частиною бізнесу

Президент CEO Club Ukraine про тренди після пандемії, збереження репутації під час кризи і глобальний "драйв" у бік відповідального споживання

Сергій Гайдайчук
Сергій Гайдайчук
Реклама на dsnews.ua

— «Світ більше ніколи не буде колишнім». Такі констатації ми чуємо під час кожного глобальної кризи. Хоча на практиці все змінюється не так кардинально. Зрозуміло, що цього разу, найімовірніше, йдеться про деглобалізацію (м'якше — слоубалізацію), яка почалася ще до пандемії, а також прискорену діджиталізацію. Які ще тренди поставила нинішня криза? І чи дійсно світ стане «іншим»?

— Це тільки здається, що світ не змінюється кардинально. Кожна невелика перемога в технологіях рухає нас вперед.

Особливість нинішньої кризи в тому, що вона вразила цілі галузі. Туризм, авіаперевезення, індустрія гостинності, шоу-бізнес в значно сильнішій рецесії в порівнянні з тим самим IT- або агробізнесом. Крім того, в першу хвилю ми спостерігали закриття на карантин цілих країн.

Ми будемо спостерігати «реактивні» тренди, пов'язані з цими змінами. Уже змінюються ланцюжки поставок — багато компаній намагаються перенести хоча б частину виробництва з Китаю.

Велику цінність для бізнесу набуває окреме домогосподарство. Виробник, який може доставити товар або послугу додому в умовах карантину, матиме значну перевагу. Уже має. Ті компанії, які будували власні онлайн-продажі і сервіси доставки, постраждали меншою мірою. Або, наприклад, відеоконтент — кінокомпанії змушені відкладати прем'єри і втрачати гроші, а відеосервіси, навпаки, процвітають.

Робочі місця вже змінюються. Світові техногіганти Facebook, Google, Amazon анонсували, що робота з дому тепер буде «новою нормальністю». Навіть виробники змушені адаптуватися, наприклад, Fujitsu вводить гнучкий дистанційний графік для співробітників.

— Утім, криза — це ще й можливість. Які ви бачите перспективи України і українських компаній у світі, що змінюється? На що нам варто зробити ставку — на сильні правові інституції, соціальний капітал чи, може, на локалізацію виробництв з високою доданою вартістю?

Реклама на dsnews.ua

— Не можна вибрати щось одне. Створення виробництва з високою доданою вартістю, безсумнівно, найбільш очевидний шлях у зв'язку з порушенням ланцюжків поставок. Але який інвестор захоче ризикувати грошима, якщо є ризик втручання чиновників в роботу підприємств або судове свавілля? Не кажучи вже про недавній досвід зміни правил гри у ході самої гри. Є політики, які вважають успішною історію з урізанням «зеленого» тарифу. Але це відлякує інвесторів і в інші галузі. Тому в Україні повинна бути створена правова база, яка захищає інтереси інвесторів. А щоб вона працювала, потрібні і чесні суди, і повноважні інституції, в тому числі антикорупційні. Крім того, потрібні продумані стратегії розвитку окремих галузей. Якщо влада буде гарантувати незмінність цих стратегій на 10–20 років, то інвестиції почнуть приходити.

— Не секрет, що одна з головних проблем на шляху зростання компаній і економіки України загалом — нестача довіри між інвесторами та бізнесом. Під час кризи, коли перериваються грошові потоки, це, напевно, особливо актуально. Можете дати пораду, як бізнесу, який опинився в скрутному становищі і не може вчасно розплатитися з контрагентами, зберегти репутацію і не втратити довіру партнерів?

— У подібній ситуації потрібна насамперед чесність. Ні в якому разі не давати свідомо нездійсненні обіцянки і не прикрашати дійсність. Якщо ваші партнери досвідчені бізнесмени, вони і самі попадали в складні ситуації. Тому вони, найімовірніше, увійдуть в положення. Вам потрібно говорити з ними і шукати вихід з ситуації разом. Ваша репутація — це не тільки ваші успіхи, а й те, як ви повелися у скрутний час.

— Цього року CEO Club запустив інвестфонд на 10 млн, щоб надавати альтернативне фінансування компаніям. Кого і за якими критеріями ви відбираєте?

— Так, запустили фонд з розрахунком на три роки. Його інвестори — члени клубу. Керують фондом також вони. Це кризовий фонд, який переважно працює з бізнесами, які мають кредитні заборгованості перед банками і не здатні сьогодні їх обслуговувати. За погодженням з клієнтами ми ведемо переговори з банками на предмет викупу цих кредитних зобов'язань і проводимо їх подальшу реструктуризацію на більш вигідних і оптимальних для клієнта умовах.

— Людство поставило собі за мету стале економічне зростання, що призводить до виснаження ресурсів планети. Є думка, що проблеми використання природних ресурсів, зміни клімату, захисту біорізноманіття можуть вирішити тільки сильні держави (зокрема, шляхом друкування грошей на ці цілі або підвищення податків на «шкідливі» види діяльності). Чи можлива найближчим часом радикальна зміна політики в цьому напрямку?

— Зміна політики щодо навколишнього середовища і клімату неминуча. Що стосується того, хто повинен відігравати в цьому головну роль, то я б не робив ставку на одні держави. Вони часто повільні в прийнятті рішень, а прихід до влади популістів може ще більше затягнути процеси, як це сталося у випадку відмови США від підписання Паризької кліматичної угоди.

Потрібні об'єднані зусилля урядів, бізнесу та громадянського суспільства. У випадку з Паризькою угодою саме корпорації заявили про незгоду з політикою президента (США. — «ВД») і про прихильність цілям скоротити вуглецевий слід.

— А що можуть зробити бізнес і активні громадяни? Що, якщо об'єднати небайдужих людей навколо вирішення зазначених проблем? Ви багато подорожували світом, спілкувалися з підприємцями і лідерами думок. Які недержавні «зелені» ініціативи вас вразили, а українці могли б їх перейняти?

— Мене найбільше вражає те, що пошук більш екологічних способів виробництва і переробки стає невід'ємним елементом бізнесу. Компанії йдуть в напрямку 100%-ного забезпечення себе енергією з поновлюваних джерел. Деякі вже цього досягли, наприклад Apple. Компанії намагаються мінімізувати використання природних ресурсів у виробництві, переробляти використану продукцію та упаковку. З відомих брендів Nike найактивніше працює в цьому напрямку, на мою думку. Багато компаній на додаток до своїх ініціатив видають гранти на екопроєкти. Patagonia, виробник одягу, виділяє на такі цілі 1% своїх доходів.

Українцям потрібно переймати не якийсь окремий напрям, а весь цей «драйв» у бік скорочення використання енергії, води та природних ресурсів.

— СEO Club разом з фондом «Озеленення України» 17 жовтня організував висадку понад мільйон дерев. Останній дуб в столичному Голосієво висадили міністр охорони навколишнього середовища Роман Абрамовський та віцепрем'єр Ольга Стефанишина. У яких ще містах пройшла акція і скільки людей її підтримали?

— Проєкт «Озеленення України» стартував на початку 2020 року і повинен був бути реалізований в березні. Але через пандемію ми з співініціатором проєкту Ганною Крисюк, гендиректором Книги рекордів України, перенесли його на жовтень. І завдяки підтримці Держлісагентства, Міністерства охорони навколишнього середовища України та партнерів ми 17 жовтня успішно реалізували одну з головних акцій проєкту — «Один мільйон дерев за 24 години».

Участь в акції взяли понад 50 тис. чоловік. Приємно, що проєкт підтримали і прийняли в ньому участь особисто третій президент України Віктор Ющенко, міністри, віцепрем'єр, народні депутати, посли, бізнесмени, журналісти і пересічні українці.

Я вважаю, що це дійсно перша колективна історія успіху українців, яка об'єднала людей з усіх міст і областей України, а також з ще 10 країн. Нам вдалося висадити навіть більше дерев — понад 2 млн. Ми встановили рекорд України.

    Реклама на dsnews.ua