Розірваний "Фронт". З ким підуть на вибори соратники Яценюка
На партійному з'їзді 2 лютого екс-прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що не братиме участі в президентських виборах, так як реально оцінив свої шанси, але одночасно переконав однопартійців, що НФ візьме участь у осінньої парламентської кампанії.
Три місяці потому партія вийшла з коаліції, щоб не допустити дострокових парламентських виборів, які ініціював своїм указом про розпуск парламенту президент Зеленський. "Фронтовики" навіть зібрали 62 підписи під зверненням до Конституційного суду з вимогою визнати незаконним розпуск Верховної Ради. Втім, розгляд такого позову - справа не швидка, а рішення суду після виборів на результати не вплине ніяк, і більшість нардепів від НФ вже змирилися зі стартом гонки.
Відбувся тандем
До останнього часу "Народний фронт" пробував домовитися про спільний похід на вибори з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, ЗМІ стверджували, що була досягнута домовленість про формування списку в пропорції 50 на 50, але проти цього нібито виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У кулуарах обговорюють ще одну перешкоду на шляху відбулася "партії прем'єрів" - соціологія показала, що своїм "мінусовим рейтингом Яценюк тягне Гройсмана вниз, тому останній вирішив йти в самостійне плавання.
З-за вкрай стислі терміни підготовки до виборів "Народний фронт" явно не встигне підготуватися до виборчої кампанії належним чином, але остаточне рішення про те, чи піде партія на вибори списком, прийме з'їзд, який пройде в найближчий тиждень.
Хто куди
У партії до останнього розраховували на осінні вибори, нібито вже були розроблені ребрендинг і агітаційна кампанія, але після видання указу про розпуск керівництво партії вирішило, що списком йти на липневі вибори безглуздо, відпустивши партійців "на всі чотири сторони" і кинувшись влаштовувати власну долю.
Першим зі своїм майбутнім визначилася група Андрій Парубія, пішла в пряму опозицію до нового президента і підтримавши Петра Порошенка. Вони приєднаються до перелицованному в "Європейську Солідарність" БПП, яка може взяти по багатомандатному округу мінімум близько 40 місць. За інформацією ЗМІ, у першій півсотні списку партії Порошенко розраховують опинитися близько півтора десятків нардепів, які орієнтуються на спікера.
Інший впливовий керівник партії, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і один зі спонсорів "Фронту" Микола Мартиненко вже давно проводять переговори з лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко. Втім, міністру внутрішніх справ особливо турбуватися про свою долю не варто, адже він знайшов потужного союзника в особі Ігоря Коломойського, якого цілком влаштовує на своєму посту. Більш того, олігарх недвозначно натякнув Зеленському, що Авакова чіпати не варто, адже "це не його (президента. - "ДС") сфера відповідальності".
Афілійований з міністром "Нацкорпус", швидше за все, не буде представлений у Раді своїм беззмінним керівником Андрієм Билецким, але це зараз не потрібно ні йому, ні його пану Авакову. Під час виборів "Нацкорпус" і "Нацдружины" проявили лояльність до майбутнього президента Зеленському, і якщо Він залишиться на своїй посаді, то його цивільним "помічникам" робота завжди знайдеться.
Екс-секретар РНБО Олександр Турчинов ще в 2018 р. став координатором християнського руху "Всеукраїнський собор", і, як писали ЗМІ, оточення політика не виключало можливості створити партію на базі цієї організації. Тим не менш, на даний момент Турчинов намірів балотуватися в наступне скликання Верховної Ради так і не виявив.
Досить велика група "фронтовиків", які підуть на вибори, - це мажоритарники в кількості близько 30 осіб. Подейкують, до них можуть приєднатися й деякі списочники - Сергій Пашинський в Коростені, Андрій Іванчук в Коломиї. Ще думає про похід по мажоритарці і сам голова партії Арсеній Яценюк - на рідній Буковині проблем з обранням у нього не повинно виникнути.
Через п'ять років після тріумфальних 22,14% голосів виборців "Народний фронт", по суті, вичерпав себе як політпроект, показуючи рейтинги близько 1%, але його основні "акціонери", так само як і непотоплювані депутати-мажоритарники, ще не готові поступатися іншим свої місця в парламенті і в політиці загалом.
