20 років у пітьмі: Жителі селища в Бурятії просять у Діда Мороза повернути світло
Як повідомляє "ДС" з посиланням на "Московський комсомолець", ще в 1996 році вогонь знищив ЛЕП, що з'єднувала віддалений селище з цивілізацією, а потім і мисливці за цветметом зрізали частину проводів. З тих пір населений пункт поринув у безпросвітний морок.
Селище Тайговий розташований в 100 кілометрах від міста Гусиноозерска - адміністративного центру Селенгінського району. Взимку туди можна доїхати лише на позашляховику, інакше легко застрягти і, не дочекавшись підмоги, замерзнути на смерть. Інша небезпека - вовки, які господарюють в тайгових лісах. Селище складається приблизно з 20 дворів, оточуючих руїни сільського клубу і об'єкт, від якого як ні від чого залежить життя в Тайговому, - дизель-генераторну установку.
Вона була придбана за 1,8 млн рублів з резервного фонду уряду Бурятії і замінила старий дизель-генератор. Той був куплений адміністрацією Селенгінського району в 2002 році і постійно ламався, з-за чого практично кожен день траплялися перебої електропостачання. Від ідеї побудови нової ЛЕП влади відмовилися: на це потрібно знайти 40 млн рублів, а таких грошей немає ні в муніципальному, ні в регіональному бюджеті.
Генератор, що витрачає 8 літрів солярки на годину, працює по годинах: з 9 до 10 годин ранку та з 6 години вечора до півночі. "За цей час встигаємо робити дещо по господарству", - кажуть місцеві жителі.
Дозволити собі цілодобову роботу установки вони не можуть із-за дорожнечі ПММ і транспортних витрат. Крім того, не буде чим платити відразу двом додатковим робочим, обслуговуючим генератор: зараз зарплату єдиного механіку жителі Тайгового частково виплачують із своєї кишені.
Їду в селищі готують на печах, від яких і гріються. Вечорами кожен розважається як може: якщо є електрика - дивляться телевізор, приймаючи сигнал з домашніх "тарілок", а якщо немає - при свічках читають книги і пресу. Одна з дівчаток, що живуть в Тайговому, зізналася: готуючись до Нового року, вона попросила у Діда Мороза надати селищу світло. Без нього не загориться гірлянда на прикрашеній в хаті ялинці.
Відсутність постійного електропостачання - не єдина біда цього селища, неначе й не живе зі всією країною в XXI столітті. Тайговий не має регулярного транспортного сполучення з "великою землею", а щоб скористатися стільниковим зв'язком, його жителі змушені долати шлях на 1,5-кілометрову гору, крокуючи три години по тайзі. На "переговори" (досі живий термін з радянського минулого) одні ходять раз на тиждень, інші - раз на місяць, але ніколи поодинці і без зброї з-за ризику зустріти вовків.
В Тайговому завжди зі страхом чекають пожежонебезпечного періоду. Якщо загориться тайга, допомога вдасться викликати не відразу, а коли вона все-таки приїде, все вже згорить. Дійшло до того, що чиновники разом з православним священиком окропляли околиці святою водою. До загального здивування трапився-таки пожежа обійшов селище стороною.
Є шанс, що в 2017 році відрізаний від цивілізації селище все-таки повернеться в третє тисячоліття. Республіканські влади розробили проект забезпечення селища електрикою за рахунок сонячних батарей, про що мають намір розповісти жителям Тайгового на сільському зборі.
