• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39
Спецпроєкти

Антипод Іводзіми. Як Японія звільняє Окінаву від американських окупантів

Токіо одним махом заспокоїв незадоволених присутністю американської військової бази і відповів на регіональні наміри Китаю
Військова база США на Окінаві. Фото: EPA/UPG
Військова база США на Окінаві. Фото: EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Уряд Японії знайшло спосіб одночасно засмутити Китай, порадувати своїх співгромадян і президента США Дональда Трампа, наполегливо підвищує орендну плату за користування американською парасолькою безпеки. Спосіб Токіо знайшов насправді ще вісім років тому, але тільки в поточному році вийшов на фінішну пряму його реалізації. Ідея сама по собі проста, але дуже ефективна і красиво розіграна - знайти необитаемое місце, куди б можна було перевезти частина американських військовослужбовців і де комфортно, нікому не заважаючи, вийде проводити військові навчання, скільки душі завгодно.

Таким місцем був обраний невеликий (площа 8,2 кв. км) острів Магесима. Він є частиною архіпелагу Осумі і розташований між Окинавой на півдні, де базуються військові США, Кагосімою на півночі і в 12 км на захід від острова Танегасіма. По ту сторону Східно-Китайського моря лежить один з найбільших міст Китаю - Шанхай.

Колонія, курорт, космодром

На завершальному етапі Другої світової війни Магесима використовувалася як оборонний рубіж, але після поразки острів слідом за евакуйованими раніше рибалками покинули і солдати. Правда, ненадовго. У Токіо був план реколонізації, який уряд почав здійснювати в 1951 р. І через сім років на острові проживали вже 528 осіб. Економіка острова була простою: рибалка, виробництво оцту, вирощування цукрового очерету і рису. Проте висока конкуренція, скорочення держпідтримки аграріїв і непридатна для сільського господарства земля призвели до того, що плани уряду пішли прахом - в 1960 р. велика частина жителів покинули Магесиму.

Наступна спроба вдихнути життя в острів була зроблена в 1974 р. банком Heiwa Sogo. Фінустанова мав намір створити тут курорт і нафтосховище. Проте зазнало невдачі, як і уряд - останній мешканець залишив острів у 1980 р. 15 років потому "дочка" компанії Tateishi - Taston Airport - задумала перетворити Магесиму в космодром для човника Hope-X і побудувати об'єкт для зберігання ядерних відходів. Будівництво так і не почалося - проект поховали в 2003-м.

Ще шість років острів нікого не цікавив, поки через 64 роки після Другої світової, пройшовши своєрідний історичний цикл, знову не став цікавий як елемент оборони Японії. У 2009 р. уряд розглядав плани створення на Магесиме аеродрому або хоча б бази для ВМС США. Їх реалізацію на два роки відклали податкові махінації компанії Tateishi. У 2011-му Токіо погодився пустити американських військових на острів, однак укладення угоди про покупку острова у фірми затягнулося ще на вісім років. У січні здавалося, що вони вже вийшли на фінішну пряму, але в травні на посаді президента Tateishi батька змінив син, Каору Татеиши, і запросив за острів майже в чотири рази більше - 16 млрд ієн проти 4,5 млрд, озвучених раніше, - пославшись на вартість робіт, проведених "дочкою" його компанії - токійській девелоперською фірмою Taston Airport, володіє 99% Магесимы.

Дійсно, якщо поглянути на острів в Google Maps, там є кілька невеликих сучасних будівель з причалом для невеликих суден, якась важка будівельна техніка (вантажівки, екскаватор), є злітно-посадкова смуга. Правда, з часів Другої світової війни її покриття явно прийшло в непридатність, хоча смугу, ймовірно, все ж використовували для галузі легкомоторної авіації. Але, очевидно, не часто, тому як до Танегасимы рукою подати - 12 км до міста Нисиномоте, у веденні якого знаходиться Магесима. Загалом, зроблено не так щоб дуже багато, але і не мало. Принаймні, територія розчищена.

Реклама на dsnews.ua

У будь-якому випадку уряд погодився виплатити цю суму, еквівалентну $146 млн. Угода завершена і незабаром на острові почнуть будувати навчальний полігон для військової авіації Японії і США. Що дуже порадувало місцеві влади міста Иводо, де досі проводилися військові авиаманевры, оскільки на материковій частині Японії такі проводити заборонено. Тому американським військовим літакам доводилося долати 1,4 тис. км від бази в Ивакуни до Иводо. Навчальна база на Магесиме скорочує цей шлях до 400 км. Мало того, японська влада також мають намір передислокувати на острів і частина американського контингенту, розміщеного нині на Окінаві.

Одним махом

Тепер пояснимо, чому це рішення Токіо вкрай вдале і вигідну для багатьох сторін.

По-перше, таким чином знизиться присутність американських військових на Окінаві, які, як відомо, для місцевого населення є надто сильним подразником. Зі зрозумілих причин - військові вже не раз ставали фігурантами гучних пригод: зґвалтувань, п'яних ДТП, в тому числі зі смертельними наслідками. І чи не щоразу такий інцидент приводив до акцій протесту і вимогам позбавити острів від окупантів.

Так, військовий трибунал США завжди виносив рішення, але японцям від цього не легше. То покарання, на їхню думку, було недостатньо суворим, то дратувало, що є причини для проведення таких судових процесів. Тепер же Токіо і Вашингтон отримали можливість знизити градус напруги - менше військових, а значить, і менше будуть муляти очі місцевому населенню. І ще один плюс в тому, що жителям Иводо більше не доведеться страждати від реву надзвукових літаків.

При цьому, по-друге, військова присутність Сполучених Штатів у регіоні не знизиться. Навпаки, завдяки цьому "антиподу Іводзіми" воно отримає розвиток в умовах торговельної війни США з Китаєм та протестів в Гонконзі, підтримку учасникам яких, нехай і під тиском Конгресу, висловив сам Дональд Трамп, коли підписав закони про заборону поставок боєприпасів поліції Гонконгу і про права людини і демократії, які передбачають постійний моніторинг адміністрацією Трампа ситуації в місті. Закон дає Вашингтону у разі порушень з боку Пекіна відносно жителів міста право позбавити Гонконг особливого статусу в торгівлі (незастосування санкцій і мит) і гарантії надання гонконгівцям американських віз.

Китай, звичайно, був у гніві і ввів санкції щодо правозахисної організації Human Rights Watch і закрив порт Гонконгу для американських судів і кораблів. Однак покупка Магесимы стане доброю втіхою для президента США. Токіо зробив буквально те, чого Трамп домагається від союзників - заплатив за свою безпеку. До того ж $146 млн отримає токійська компанія, так що, швидше за все, вони залишаться в японській економіці.

По-третє, Японія продовжила курс, розпочатий з дозволу парламентом участі збройних сил у військових операціях за кордоном - курс, спрямований на зміцнення обороноздатності. Причому з прицілом на десятки років, оскільки очевидно, що той же Китай від своїх амбіцій, від намірів стати гегемоном у регіоні, відмовлятися не буде. Магесима ж цілком може стати однією з ланок ланцюга - ланцюга островів, які японці за прикладом Китаю перетворять в свої кільця оборони. Приміром, з використанням у таких цілях дрібних островів і скель архіпелагу Сенкаку, на які, між іншим, заявляють свої права Китай і Тайвань.

    Реклама на dsnews.ua