• USD 27.3
  • EUR 32.5
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

У парі з "Північним потоком". Європа капітулює перед російським газом

Європейський бізнес щільно задіяний у розвитку СПГ-проектів російської компанії "Новатек", що перебуває під санкціями США, ЄС і Канади

EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

У питанні посилення енергетичної залежності Європейського союзу від Росії левова частка уваги приділена будівництву "Північного потоку-2".

Однак, як то кажуть, не СП-2 єдиним. Поки всі зосереджені на обговоренні газпромівсько-німецького проекту, санкцій в його відношенні, позиції Берліна, європейські компанії тихо-мирно ось уже майже вісім років активно розширюють свою співпрацю з росіянами в галузі видобутку і поставок зрідженого природного газу (СПГ).

У Росії лідером в цій сфері є компанія "Новатек" олігарха Леоніда Міхельсона, в якій також 23% акцій належать близькому до Путіна олігархові Геннадію Тимченку.

У "Новатек" є цілий ряд СПГ-проектів на півночі Росії. Першим, флагманським, як його називає сам Міхельсон, став "Ямал СПГ", в рамках якого відбувається видобуток природного газу на базі Південно-Тамбейського газоконденсатного родовища і постачання отриманого СПГ за кордон. Перша партія, до речі, в грудні 2017 р. була поставлена в Великобританію.

ВАТ "Ямал СПГ" — це спільне підприємство "Новатек" (50,1%), французького нафтогіганта Total (20%), Китайської національної нафтогазової корпорації (20%) і Фонду Шовкового шляху (9,9%).

Однак крім французької та китайських структур у проекті з самого його запуску в 2011 р. брали участь і інші компанії.

Так, проектування заводу виконала Chicago Bridge & Iron Company. У 2012 р. німецький хімконцерн BASF погодився надати росіянам технологію очищення газу Oase. У 2013 р. "Ямал" підписав угоду з концерном "Ямгаз СНС", куди входять французька Technip і японська JGC Corp. На проектування і постачання устаткування, матеріалів, комплектуючих, а також на будівництво і введення в експлуатацію комплексу по, власне, зрідження газу.

Реклама на dsnews.ua

У тому ж 2013-му році німецька Siemens, що в 2017 р. вляпалася в скандал зі своїми турбінами в окупованому Росією Криму, підписалася на виготовлення, доставку, установку і запуск восьми газових турбін для підприємства Міхельсона; в той час як американська General Electric стала постачальником основного турбокомпресорного обладнання.

У березні 2014 р. стосовно акціонера "Новатек" Тимченка, а в липні — щодо самої компанії США, Євросоюз і Канада ввели санкції.

Незважаючи на це, європейські компанії продовжили співпрацю з "Новатек". Мало того, до ради директорів компанії Міхельсона входили, наприклад, представники французької Total.

Виходить, що санкції так і не стали на заваді для тісної кооперації європейського бізнесу з російським. "Новатек" вдається не тільки залишатися на плаву, а й розвивати свою діяльність в галузі СПГ.

Ну, наприклад, 25 вересня 2019 р., тобто при адміністрації Дональда Трампа, американське Управління з контролю за іноземними активами ввело санкції відносно найбільшої в світі шіпінгової компанії Cosco (Китай), яка разом з канадською Teekay володіє шістьма СПГ-танкерами Arc7. Це більше третини льодового флоту "Ямал СПГ".

Але вже через місяць "Новатек" святкував перемогу — Мінфін США зняв обмеження щодо китайської компанії.

Крутіше "Північного потоку"

Кон'юнктура складається вельми сприятлива для Міхельсона і для його СПГ-проектів. Крім "Ямалу", "Новатек" розвиває також проект "Арктик СПГ-1", "Арктик СПГ-2", "Арктик СПГ-3", а також величезний плавучий хаб на Камчатці вартістю 17 млрд євро, куди буде надходити газ з вищевказаних підприємств з наступною поставкою його судами в Азію.

Звідси, до речі, стільки інтересу у Москви до саміту Арктичної ради в Рейк'явіку, напередодні якого глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Арктика — це російська територія. Говорив він, очевидно, не тільки про ресурси, території і розміщення військових баз, а й про Північний морський шлях, по якому судна будуть поставляти СПГ на камчатські хаби.

Правда, проблеми з реалізацією проекту на Камчатці все ж виникли. І створила їх не Європа, а Міністерство оборони Росії. Міхельсон планував розмістити термінал в Авачинській бухті, недалеко від якої знаходяться військові полігони. Флотські виступили проти, проект опинився під загрозою зриву.

І ось восени 2020 р. Авачинская бухта потрапляє на перші шпальти світових ЗМІ в зв'язку з тим, що там сталася екологічна катастрофа — бентос практично весь загинув, вода була отруєна якимись речовинами, мабуть що, як раз з військових полігонів.

Через кілька місяців конфлікт між Михельсоном і військовими був завершений. Вони досягли компромісу, який полягав в тому, що термінал перенесуть на 100 км від початкового планованого місця. Про що Міхельсон доповів 17 травня 2021 р. на особистій зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. В тому числі і про те, яких успіхів йому вдалося досягнути в плані завоювання ринку СПГ. Зокрема, відрапортував про те, що "Ямал" вже виробляє 5% від світового виробництва СПГ (в 2020 р. — 50 млн т). Також він похвалився тим, що СПГ-проекти реалізуються не тільки в Росії, але і в Європі. За словами Міхельсона, у "Новатеку" в Німеччині вже працює десяток їх СПГ-заправок.

Втім, мова йде не тільки про заправки. Це ще дрібниця в порівнянні з тим, що в проекті будівництва хаба на Камчатці, який, як пише німецька Süddeutsche Zeitung, перевершує за масштабами "Північний потік-2", бере участь ще більше європейських компанії, ніж, наприклад, в "Ямалі СПГ".

У проекті, знову-таки, бере участь Total. Крім того, восени французьке експортно-кредитне агентство BPI гарантувало проекту $700 млн. Висловила готовність поручитися за експортну виручку в розмірі $1 млрд і Італія. А для німецького страховика кредитів Euler Hermes було виділено $300 млн. Бере участь в проекті ще одна німецька корпорація — Linde, що свого часу надала компанії Міхельсона технологію лінії розрідження. У гру, по всій видимості, також вступає і уряд Німеччини, до якого і без того маса питань через підтримку "Північного потоку-2".

Допомога подсанкціонної "Новатек" з її проектами свідчить також про те, що європейський бізнес залучений в російські енергетичні проекти в куди більшій мірі, ніж здається.

Тим самим Європа продовжує демонструвати наявність подвійних стандартів у своїй зовнішній політиці.

І не тільки тому, що фактично "годує" агресора, а й тому, що порушує кліматичні угоди, які європейські лідери активно просувають де тільки можна, надягаючи маску турботи про майбутні покоління і загальне благо.

Зелена загроза

Втім, ці тенденції в Європі все ж не залишилися непоміченими.

20 травня, група депутатів від "зелених" партій з Франції, Німеччини та Італії оприлюднила лист до керівництва їх країн: Франції — президенту Еммануелю Макрону, міністру екології Барбарі Помпилі, міністру економіки і фінансів Бруно ле Меру; Німеччині — канцлеру Ангелі Меркель, міністру економіки Петеру Альтмаєру; Італії — прем'єр-міністру Маріо Драгі, міністру економіки і фінансів Даніелла Франко, міністру екології Роберто Чінголані.

У цьому листі члени Європейського парламенту закликають Францію, Німеччину та Італію відмовитися від участі в проектах "Новатек" з видобутку СПГ.

По-перше, відзначають вони, європейські компанії порушують Паризьку кліматичну угоду, Європейську зелену угоду і Закон про клімат.

Чому? А тому, що для будівництва СПГ-заводів на півночі Росії проводяться масштабні днопоглиблювальні роботи (видалені і будуть видалені десятки мільйонів тон ґрунту), які згодом загрожують зникненням кількох морських видів.

По-друге, на тлі заяв політичного керівництва ЄС про намір зменшити свою залежність від російського газу тільки "Арктик СПГ-2" буде поставляти в ЄС близько 20% своєї сировини.

Тобто замість зниження енергозалежності від Росії Європа, навпаки, її посилить як після можливого завершення будівництва "Північного потоку-2", так і завдяки підтримці проектів подсанкціонної "Новатек", паралельно допомагаючи афільованому з Кремлем бізнесу посилити свою присутність на ринку СПГ.

Хоча, з огляду на те, що "зелені" звернули увагу на цю ситуацію, є невелика ймовірність того, що співпраця європейського бізнесу з росіянами в цьому напрямку може згорнутися.

У Німеччині, нагадаємо, партія "Зелених" може прийти до влади вже цієї осені, коли відбудуться вибори до Бундестагу. Вона утримує стабільну першість в соцопитуваннях протягом, щонайменше, останнього року.

Можливо, офіційний Берлін в разі, якщо наступницею Меркель стане лідер "Зелених" Аннали Берборк, не тільки поховає "Північний потік-2", а й СПГ-проекти Міхельсона.

А може, й ні. Можливо, німецькі зелені, як і ХДС Меркель, будуть жити в рамках лицемірною парадигми business as usual, не забуваючи просто голосніше і частіше говорити про захист навколишнього середовища

    Реклама на dsnews.ua