• USD 28.1
  • EUR 33.2
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Розкол у таборі Меркель. Чому це вигідно Україні

Багаторічна кар'єра Ангели Меркель може завершитися скандалом

Ангела Меркель
Ангела Меркель / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

У неділю соратниця канцлера Ангели Меркель, міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер, дала журналістам Reuters інтерв'ю, яке підтвердило припущення про грандіозний струс як всередині уряду ФРН, так і в рядах партії Меркель — Християнсько-Демократичного Союзу (ХДС).

Струсонуло ж їх отруєння лідера російської опозиції Олексія Навального. Інцидент для багатьох в Німеччині поставив руба питання про співпрацю з Росією, в першу чергу в завершенні будівництва "Північного потоку-2".

І якщо до недавнього часу уряд Меркель і сама канцлер прагнули (і закликали до цього) розділяти ці два питання — отруєння і газопровід, то останнім часом деякі чільні представники німецького істеблішменту, так і самого уряду, схоже, зважилися на відкриту непокору пані Меркель.

По-перше, нагадаємо, після складання Меркель з себе повноважень лідера ХДС ці функції виконує Крамп-Карренбауер. І 6 вересня вона висловила готовність обговорювати санкції щодо Москви, включаючи і ті, що зачіпають "СП-2".

"Я завжди говорила, що" Північний потік-2 "- далеко не самий улюблений мій проект. Для мене завжди було зрозуміло, що тут потрібно враховувати обґрунтовані інтереси безпеки країн Центральної Європи і України", — цитує її Reuters.

У той же час Крамп-Карренбауер залишила Москві нехай і вузький, але простір для маневрів, одночасно унебезпечивши Берлін і підкресливши, що м'яч зараз на полі росіян. Подальші дії ФРН, за її словами, будуть залежати від того, які відповіді дадуть в Москві. Якщо взагалі дадуть.

По-друге, схожу за смисловим навантаженням заяву не так давно в інтерв'ю Bild am Sonntag зробив і міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас.

Реклама на dsnews.ua

Він, зокрема, висловив сподівання, що "Росія не змусить ФРН змінити свою позицію щодо "Північного потоку-2 ", якої би шкоди ані принесла німецьким фірмам зупинка проекту.

По-третє, згадаємо ще про одне інтерв'ю видного "голоса" Берліна — глави Мюнхенській конференції з безпеки Вольфганга Ішингера.

Спілкуючись з журналістами Der Spiegel, він своїм коментарем про ситуацію з Навальним якщо не поховав співпрацю з Кремлем, то як мінімум підніс лопати, щоб викопати цю могилу.

По-четверте, знову-таки 6 вересня представники як меркелевского ХДС, так і "Зелених" (наростили м'язи на останніх виборах) звернулися до одного з основних адептів кремлівської економічної експансії — колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера, який є головою правління Nord Stream 2 AG.

Заступник голови фракції ХДС\ХСС в Бундестазі Йоганн Вадефул і лідер "Зелених" Катрін Герінг-Еккардт закликали Шредера в зв'язку з отруєнням Навального відмовитися від своєї посади в газпромівському проекті.

Сумно, безумовно, те, що ні анексія Криму та вторгнення росіян на Донбас, ні навіть кібератаки на уряд ФРН німецький політикум і членів федерального уряду не змусили консолідовано виступити проти російської "труби".

Однак, напевно, краще пізно, ніж ніколи. Тим більше що всі перераховані вище заяви німецьких чиновників і політиків пророкують серйозний розворот вектора політики Берліна щодо Росії.

І разом з тим вони дають підстави вважати, що внутрішня опозиція Меркель знову активізувалася. Тільки на відміну від міграційного кризи тепер каменем спотикання є співпраця Німеччини з Росією.

Гіпотезу про примару розколу в таборі Меркель підтверджує і опублікована на сайті Atlantic Council 3 вересня стаття заступника голови стратегічного відділу уряду землі Баден-Вюртемберг Родеріка Кефферпютца. І це по-п'яте.

У ній автор він критикує китайську політику Меркель, закликає її (політику) повністю перебудувати, не обмежуючись просуванням суто економічних інтересів Німеччини, але поєднуючи його з геополітикою.

За словами Кефферпютца, Берлін довго жив під парасолькою США, що давало йому можливість займатися однією лише комерцією. Однак міжнародні конфлікти продемонстрували вразливість економіки ФРН і залежність від Китаю (або Росії).

Тому, вважає автор, Берліну пора б зарити сокиру війни з Вашингтоном. І рух до цієї мети вже почався.

На перший погляд, яке значення мають думки якогось там аналітика, причому ще й не з "Центру", а з уряду однієї землі?

Але. Для початку, думка його опублікована на головній платформі трансатлантичного об'єднання і кооперації — Atlantic Council.

Крім того, Баден-Вюртемберг — регіон, далеко не останній в плані важливості для ХДС. Ця земля традиційно "консервативна". Місцевий виборець здебільшого голосує за партію Меркель. І зараз в Баден-Вюртемберзі коаліція сформована з представників ХДС і знову-таки "Зелених".

Так що в канцелярії Меркель будуть зважати на позицію соратників з Баден-Вюртемберга.

Особливо в такий непростий період для уряду Меркель і майбутньої її наступниці/наступника.

Справа тут не тільки в отруєнні лідера російської опозиції, але і в контактах Меркель з Москвою в цілому. Її положення, як бачимо, вже досить хитке.

Погіршує ситуацію і набирає обертів скандал з ігноруванням її канцелярією ризиків від лобіювання інтересів Фінтех-платформи Wirecard, один з топ-менеджерів якої — Ян Марсалек — працював в інтересах Росії.

2 вересня в фінансовому комітеті Бундестагу відбулися слухання, присвячені просуванню позицій Wirecard офісом Меркель і особисто канцлером в Китаї.

Як висловилася після слухань член фінкомітету від «Зелених» Ліза ПАУСІ, канцелярія Меркель «була насправді лякючи наївною», коли співпрацювала з цією компанією.

Вина, на думку ПАУСІ, лежить і на міністерстві фінансів, оскільки відомство проігнорувало як всі повідомлення в пресі, так і висновки експертів про шахрайські схеми Wirecard.

А Федеральне управління фінансового нагляду ФРН (BaFin), сказала депутат в інтерв'ю Bloomberg, і зовсім потрібно кардинально реформувати.

При цьому учасники слухань зійшлися на думці, що дії канцелярії Меркель та інших відомств заслуговують повноцінного парламентського розслідування.

Куди поверне новий лідер

Меркель вже зіткнулася з багатостороннім і багаторівневим тиском — через підтримку проекту СП-2, через отруєння Навального, через допомогу компанії, від якої тягнеться нитка в Кремль.

Як уже писала «ДС», її кар'єра в якості глави уряду, лідера Німеччини, може завершитися безславно.

Вихід Меркель на політичну пенсію, намічений на 2021 р., може супроводжуватися неабияким скандалом, який, з урахуванням формування сьогодні внутрішньої опозиції, передбачає відразу кілька сценаріїв. Причому навіть не взаємовиключних.

Головне питання нині: а хто стане все ж новим канцлером? Кого в наступники вибере Меркель або кого виберуть їй (або нею) замість самої канцлера.

У поточних реаліях очолити ХДС може більш компромісна фігура — політик як більш гнучкий, так і слабший. Його/її слабкість буде прямо обумовлена фундаментом умовного компромісу.

Не виключено, що згадана вище Крамп-Карренбауер, що вийшла в лютому з гонки за пост канцлера, в 2021 р. знову повернеться в ряди. Якщо проаналізувати її висловлювання по СП-2 і по іншим гострим для Берліна і Європи питанням, то нинішня лідер ХДС цілком підходить на роль компромісного лідера.

Другий сценарій передбачає посилення розколу всередині ХДС і команди Меркель. Якщо її наступник/наступниця не зможе об'єднати однопартійців, знайти потрібні слова, щоб їх переконати; то осколки ХДС можуть віддрейфувати до інших політичних проектів, в залежності від ідеологічної, політико-прагматичної позиції людей, що входять в ці відколоті групи.

Хтось оформить союз з «Зеленими» (а він уже де-факто утворився); хтось із крила ультраконсервативних представників консервативного ХДС може піти на зближення з ультраправою "Альтернативою для Німеччини" (АДГ); а хтось і спробує щастя в альянсі з есдеками — Соціал-демократичною партією Німеччини, членом якої є Шредер.

Для режиму Путіна цей розбрат в німецькій політиці і зростаючий тиск на Ангелу Меркель загрожує втратою одного з ключових адвокатів в Європі.

Так, ще є президент Франції Еммануель Макрон. Але той після скандалу з імовірно шпигуном на Кремль французьким підполковником взяв паузу в підтримці ідеї діалогу з Москвою. І ще тривалий час він буде обережний.

Позиції Меркель же серйозно просіли. Незважаючи на те, що вона публічно критикувала Росію за агресію проти України, підтримувала режим санкцій, вона також паралельно ратувала за економічне і енергетичне співробітництво з Москвою.

І хоча те, що Меркель йде на пенсію, є давно відомим фактом, куди важливіше, в першу чергу для РФ, в яких умовах відбудеться передача влади.

Якби Ангелі Меркель вдалося зберегти поточний статус-кво і гарантувати "слухняність" наступниці/наступника, то Москві було б все одно, хто займає цю посаду.

Але розкол, що намітився у правлячій партії Німеччини, створює певні завихрення невизначеності для Москви. Адже існує як вірогідність того, що новий глава ФРН продовжить лінію Меркель, так і того, що він або вона зроблять розворот на 180 градусів.

    Реклама на dsnews.ua