Государство

Ляшко стане гарантом безпеки Ахметова, Льовочкіна та Пінчука

Успіх «радикалів» на майбутніх виборах задовольнить політичні апетити трьох олігархів, а Президенту спростить формування нової парламентської коаліції

Друга позиція в передвиборчому рейтингу партій, яку впевнено утримує проект Олега Ляшка, перетворює "радикалів" на найбільш вигідний об"єкт для політичних інвестицій. І, судячи з ефірного часу, який депутату, окрім "Інтера", дедалі частіше виділяють телеканали – "Україна" та ICTV, до його основного спонсора Сергія Льовочкіна вже долучилися Рінат Ахметов та Віктор Пінчук. Інтерес в співпраці з Ляшком для цих фігур очевидний: у передвиборчий список партії, де відомий тільки лідер, можна без зайвого шуму записати своїх людей.

А вже в новому складі Ради використовувати їх голоси для торгів з Банковою за те чи інше потрібне рішення. Високий поточний рейтинг Ляшка гарантує, що витрачені зараз гроші гарантовано окупляться. Тим більше, що в новому складі Ради Президенту також буде вигідніше співпрацювати з фракцією "радикалів", а не, наприклад, більш претензійною "Батьківщиною".

Сам Олег Ляшко не втомлюється запевняти своїх прихильників, що він є борцем з олігархами і саме заради того, щоб "зламати хребет" олігархам, він і йде на вибори. Але при цьому лідер "радикалів" так жодного разу і не відповів на запитання про те, звідки в нього гроші на оплату дорогих телеефірів, утримання цілих підрозділів озброєних людей, які періодично виїжджають в зону АТО для зйомок чергового сафарі на сепаратистів та на чартерні перельоти по Україні. Відповідь до банальності проста: Ляшко, вочевидь, сам є продуктом олігархів. Але, якщо спочатку в нього інвестував лише Сергій Льовочкін, про що свідчила і медіа-підтримка "Інтера", то зараз до підтримки проекту, за даними "ДС", долучилися Рінат Ахметов та Віктор Пінчук.

Власне, така практика вже давно стала традицією у вітчизняній політиці. Адже всі олігархи завжди намагалися пропхати своїх людей у виборчі списки різних партій. Наприклад, той же Льовочкін зараз має лояльних депутатів і в "УДАРі", і у фракції Партії регіонів, і в "Батьківщині". Швидше за все, він збереже окремі підконтрольні депутатські мандати в партії Кличка та Юлії Тимошенко і за підсумками майбутніх виборів. А от "регіональні" голоси йому доведеться компенсувати за рахунок проекту Ляшка.

Ті ж клопоти, а саме – пошук нових проектів, які могли б компенсувати неминучу втрату мандатів у фракції "регіоналів" - турбують і Рінат Ахметов з Віктором Пінчуком. І Радикальна партія для цього підходить ідеально. По-перше, тому що її рейтинг продовжує рости. По-друге, виборцям достатньо знати, що її передвиборчий список очолить Ляшко, і тільки за це вони готові голосувати. Така селяві в період перемін. Відтак, в список партії можна запхати кого завгодно. Основне, щоб кандидат не мав в пасиві серйозного компромату. Звичайно, що ні сам Льовочкін, ні Ахметов, ні Пінчук не підуть на вибори з "радикалами". Але їм цілком достатньо мати у Раді своїх людей. На фоні цього класичного прийому омани виборців обіцянка Олега Ляшка, що він обрубає собі пальці, як проведе в парламент хоч одного олігарха, виглядає просто смішно. Ну як же тицять на кнопки пульту для голосування, якщо пальців немає…

Відтак, три українські олігархи можуть спати спокійно, адже їх інвестиції в Радикальну партію з великою ймовірністю окупляться без особливих проблем. Крім того, можливий успіх проекту Олега Ляшка цілком вигідний і Президенту Петру Порошенку. Адже не слід забувати, що діючий глава держави теж олігарх і теж не гребував "розкладанням яєць в різні корзини". І його люди зараз також є і в "УДАРі", і в "Батьківщині". Відтак, не виключено, що він спробує протиснути своїх і в список Ляшка. А вже після виборів саме з "радикалами" йому буде найпростіше створювати нову коаліцію. Тим більше, що з партією, де більшість депутатів представлятимуть інтереси олігархів і не матимуть політичних зобов"язань перед виборцями, завжди простіше домовитись, ніж з "ідейними" політиками.

Підтвердженням перспектив співпраці Ляшка та Порошенка є діючий нині негласний договір про ненапад між таборами двох політиків. Адже попри критику олігархів та уряду, головний "радикал" дуже вміло оминає Президента. Тим самим даючи сигнал, що у новому парламенті він готовий створювати "ширку" з пропрезидентською "Солідарністю".