Общество

Невже в священиків УПЦ інша батьківщина?

Рівненський Меморандум про церковну єдність „не протягнув" і тижня

Фото: УНИАН

Митрополит рівненський Варфоломій відкликав свій підпис. Невдовзі стало відомо, що так само вчинив митрополит Сарненський Анатолій. Після чого документ втратив сенс.

На це варто було чекати після того, як стало відомо, що владик-"підписантів" терміново викликали до Київської митрополії, а офіційний речник УПЦ МП вибухнув гнівною філіппікою на адресу і владик УПЦ, що підписали меморандум, і, особливо, УПЦ КП, яку звинуватив ледь не у зраді Батьківщини. Згідно з коментарем, єпископи не мали нічого підписувати з власної ініціативи, без відома начальства. Бо від імені "багатомільйонної пастви" хтось може говорити, а хтось - ні. Рівненським владикам нагадали, що вони належать до другої групи. Тобто від імені всіх вірних УПЦ, треба розуміти, говорити може тільки Київська митрополія. Але, як і слід було чекати, головною мішенню владики Климента стала УПЦ КП, яка, "за допомогою адмінресурсу" робить "дивіденди" на "народному горі". Владика нагадує своїм рівненським колегам, що Єдина українська помісна церква існує, і це - УПЦ МП.

Єдиний пункт, який дійсно погано узгоджується з позицією офіційного Києва - це визнання і засудження російської агресії проти України. Ця очевидна річ до цього часу залишається табуйованою темою для Київської митрополії

Не питайте у владики Климента, де було його красномовство, де було його вміння блискавично реагувати на події, коли владики УПЦ МП проклинали київську владу, закликали не брати участі в АТО чи благословляли ЛНР-івського "президента". Де було його піклування про "свободу віросповідання", коли "православна армія" вбивала протестантських лідерів, виганяла з молитовних будинків громади, викрадала священиків, чинила напади на громади УПЦ КП та УГКЦ в Криму? Де були опубліковані пояснення прес-служби УПЦ МП щодо церковних нагород, які глава УПЦ митрополит Онуфрій вручив відвертим українофобам типу о. Тихона Шевкунова?

Не питайте. Бо дарма. УПЦ митрополита Онуфрія буде до останнього триматися за Москву. Той, хто вигадав назву "партія монахів і молитвеників", зробив велику піар-послугу цій партії - бо інакше її називали би "промосковською". Що ж, принаймні, партію, яка їй протистоїть, чесна називають "проукраїнською". А тепер найцікавіше: "проукраїнська" партія в церкві, яка бере на себе так багато, що називає себе "єдиною помісною православною церквою в Україні", є у меншості і в "опозиції". І, до речі, не треба про "церкву поза політикою", про те, що церква "ані московська, ані українська - вона Христова". Не треба. Бо церква наша по самі вуха у політиці, а апеляції до Христа задля виправдання власного дворушництва виглядають просто блюзнірством.

Підписання Рівненського меморандуму. Фото: golosno.com.uaЗагалом хвороблива реакція офіційного Києва на меморандум видається дивною. А що, власне, в ньому такого сенсаційного? Нічого. Щодо міжконфесійного діалогу - в який "офіційно" вчепилися у Києві, - то він, начебто, офіційно розпочатий багато років тому, діє Комісія з питань діалогу, глави церков регулярно видають спільні відозви в межах Всеукраїнської ради церков - тобто офіційні контакти існують. Отже звинувачення у тому, що рівненські владики "забагато на себе взяли", розпочавши цей діалог, відпадають - вони лише підтвердили на своєму місцевому рівні те, що відбувається давно на рівні київському. Те, що в такий спосіб владики УПЦ намагаються захистити власні парафії від переходів до УПЦ КП - і це є головною ціллю цього меморандуму - також очевидно. В РПЦ - і УПЦ відповідно - люблять поговорити про "розгромлені парафії". Але в більшості випадків - принаймні зараз - це цілком добровільні переходи, які здійснюють за згодою більшості парафіян. На хвилі відрази до усього московського - і не в останню чергу до промосковської позиції священноначалля УПЦ - люди просто "голосують ногами". І Меморандум був покликаний зменшити напругу навколо парафій, найперше, УПЦ МП.

Єдиний пункт, який дійсно погано узгоджується з позицією офіційного Києва - це визнання і засудження російської агресії проти України. Ця очевидна річ до цього часу залишається табуйованою темою для Київської митрополії. Тут про Москву, як про мертвих - або добре, або нічого. Тому, швидше за все, владики отримали в Києві прочухана саме за це, а не за "небезпечні зв'язки" з УПЦ КП. "Провокація", до якої начебто підштовхнули владик УПЦ "розкольники", полягає саме у цьому пункті - звинувачення Росії у розв'язуванні війни. Це і є та "зрада Батьківщини", в якій парадоксальним чином прес-служба УПЦ МП звинувачує "розкольників".

А може, в них просто якась інша Батьківщина?