• USD 39.7
  • EUR 42.5
  • GBP 49.6
Спецпроекты

Чому людство пропустило "першого вершника Апокаліпсису"

Комета Сайдінг Спрінг розминулась з Марсом лише на 140 тис. км. А увесь світ поводиться так, ніби направду вірить, що всіх врятує Брюс Вілліс
Фото: sdnnet.ru
Фото: sdnnet.ru
Реклама на dsnews.ua

Нам щастить. Тільки за останні дні пощастило принаймні двічі. По-перше, вчені пообіцяли, що пандемії Еболи поза Африкою не буде. По-друге, комета Сайдінг Спрінг цілила у Марс, а не у Землю.

Цікаво, чи багато тих, хто, читаючи подібні новини, відчуває на шкірі подих Страшного суду? У своїй стрічці я, особисто, цього не помітила. Все затьмарюють вибори і російський підводний човен, що розчинився у каналізації Стокгольма. Не дивлячись на те, що Третя світова війна як можлива причина загибелі людства, хоч і повернулася у рейтинги топ-10, але знаходиться у ньому не надто високо.

Втім, здається, головної причини можливої загибелі людства у цьому рейтингу немає взагалі - втрата здатності адекватно оцінювати загрози і реагувати на виклики. Симптоматично, що історія з кометою, яка була відкрита тільки у січні минулого року, а в жовтні вже просвистіла повз сусідню планету, як куля біля скроні, сховалася у тіні зниклого підводного човна.

Фахівці НАСА, судячи з усього, останнім часом досліджують головним чином питання, на чому б іще зекономити - адже американський платник податків геть зовсім не розуміє, чому його гроші мають викидатися на якісь космічні програми, коли є програми соціальні

Колись в інтерв'ю Рей Бредбері жалівся, що замість космосу, як сподівалися фантасти часів НТР, люди пішли у соціальні мережі. Саме туди вони каналізують свою креативність і бажання звершень, а не на досягнення якихось реальних, справжніх цілей. І сама НТР втонула не так у "розчаруванні атомною бомбою", як у добробуті. Навіщо давати асигнування на освоєння космосу чи на фундаментальні дослідження, якщо за рахунок цих коштів можна підвищити соціальні стандарти? В результаті соціальні стандарти у країнах "першого світу", які дотепер були законодавцями наукових і технологічних мод, дозволяють людям не перейматися хлібом насущним. І нічим взагалі.

Історія з Еболою виявила безпомічність і цинізм ситуації, в якій представники розвинених країн кинули хворих третього світу напризволяще. Просто тому, що фармацевтичним корпораціям виявилося свого часу невигідно працювати над вакциною - адже африканці не матимуть чим за неї заплатити. А на прихід Еболи до Європи чи США ніхто не розраховував - в попередні рази якось же обходилось.

Фахівці НАСА, судячи з усього, останнім часом досліджують головним чином питання, на чому б іще зекономити - адже американський платник податків геть зовсім не розуміє, чому його гроші мають викидатися на якісь космічні програми, коли є програми соціальні, тобто ці гроші можна все одно витратити на себе і тільки на себе. Соціальні програми - це прірва, бо всі соціальні запити не будуть задоволені ніколи, за визначенням, їх завжди будуть вимагати підвищити, і політики, які також хочуть тільки одного - бути обраним - завжди будуть надавати перевагу соціальним програмам перед будь-чим, що не дає негайного і яскравого ефекту. При тому чимало державних програм спостережень - зокрема програма НАСА - давним-давно скорочені.

Реклама на dsnews.ua

Всі ці скорочення, які на перший погляд не є небезпечними - як, наприклад, зі спостерігачами за зоряним небом, серед яких є достатньо ентузіастів, які вчасно попереджають про небезпеки - тягне за собою неприємні наслідки у майбутньому. Наприклад, скорочення наукових співробітників означатиме поступове скорочення кількості людей, які обиратимуть відповідний фах в університетах. Зниження кількості абітурієнтів відповідно знизить планку відбору. Відсутність перспектив у наукоємних напрямах кінець кінцем призведе до нестачі кадрів і занепаду цілих наукових галузей.

Хмара Оорта - можливе джерело великих проблем і навіть загибелі людства - є прекрасним стимулом не забувати про те, що ми маємо до справи не лише з агресивними сусідами, релігійними фанатиками, корумпованими державними структурами і занепалою демократією. Ми маємо дуже слабкі уявлення про світ, який нас оточує, і не маємо жодної стратегії виживання у випадку надзвичайних ситуацій планетарного масштабу. Комету, про яку ніхто не знав до січня минулого року можна трактувати, як дзвіночок, або, якщо хочете, як нагадування Бога про те, що час в нас обмежений, і ми не можемо його гаяти. Ми мусимо вивчати глобальні небезпеки і діяти відповідно, заздалегідь шукаючи розв'язки.

Втім, поки що людство поводиться так, ніби направду вірить, що всіх врятує Брюс Вілліс. А для нас головне - вчасно закупити мішки з поп-корном.

    Реклама на dsnews.ua