Непатріотичні трамваї. Чому ProZorro перемагає корупцію, але не ідіотизм
Транспортну сферу столиці стрясає черговий скандал - польська компанія PESA виграла тендер, оголошений комунальної компанією "Київпастранс" на постачання 40 низькопольних трамваїв.
Інтриги у скандал додає те, що польська компанія перемогла, запросивши за 40 трамваїв всього на одну тисячу гривень менше, ніж її конкурент - львівська компанія "Електротранс". Грубо кажучи, перевага польської компанії - всього один долар на кожному вагоні. При загальній ціні постачання трамваїв в 1,8 млрд гривень це навіть не крихти.
На тендер також подавав документи компанія "Татра-Південь", але її заявку відхилили через порушення умов тендерної документації.
Тепер же львівська компанія "Електротранс", так прикро програла в тендері, намагається оскаржити його результати - вона подала скаргу в Антимонопольний комітет. У скарзі вказується, що трамваї мають поставлятися на умовах DAP згідно Incoterms-2010, а це означає, що іноземний постачальник буде звільнений від сплати 5% імпортного мита. Виходить, що тягар зі сплати цього мита покладаються на замовника, і у підсумку заплатить "Київпастранс" понад 75,5 млн гривень. "Електротранс" зазначив, що пропозиція польської PESA не включало всі податки, збори і обов'язкові платежі, тоді як якщо їх врахувати, то цінова перевага на боці "Електротрансу". "Ми вважаємо, що діями замовника створено перешкоди для правильного визначення ціни та встановлені нерівні умови для пропозицій резидентів і нерезидентів", - зазначає "Електротранс" у своїй скарзі.
Антимонопольний комітет пообіцяв розглянути скаргу, але тільки в тій частині, яка стосується невідповідності цінової пропозиції переможця умов проведеного аукціону. Таке формулювання залишає широке поле для фантазії - чи буде врахований той факт, що сплата імпортного мита перекладається на покупця, тобто, на нашу з вами кишеню, не відомо.
Цей тендер викликає багато запитань - не стільки в частині справедливості визначення переможця, скільки в доцільності визначати його виключно за ціновими параметрами. Адже виходить, що в результаті перемоги польської компанії валюта з України піде в Польщу, давши хоч крихітний, але все ж стимул саме польській економіці: більше податків у бюджет сусідньої держави, більше зарплат польським робітникам, ще більше зростання суміжних галузей у поляків, але не в Україні. "У випадку з трамваями, Польща на одному контракті отримала майже 70 млн доларів експорту. Для нас це імпорт. Для них це плюс у ВВП, для нас - мінус", - пояснює експерт Інституту Олександра Поля Павло Вернивский. За його підрахунками, тільки за рахунок одного контракту з Польщею на постачання 40 трамваїв Україна нівелює всю користь, отриману від нещодавнього підписання Зони вільної торгівлі з Канадою. "Нас згубить не корупція. Немає. Нас погубить ідіотизм", - уточнює експерт.
Тендер проводився на майданчику Prozorro. Згідно з процедурою, в ході торгів претенденти не можуть бачити, які пропозиції за ціною подає конкурент, і, відповідно, не можуть відреагувати на це, також знизивши ціну. Це можна було б назвати недоліком системи, який дав можливість виграти тендер польської компанії, якщо б не одне "але". Процедура закупівель через Prozorro дозволяє організатору тендера (в даному випадку - "Київпастрансу") вводити і нецінові критерії для визначення переможця. Це можуть бути як терміни постачання товару, так і терміни гарантійного обслуговування, експлуатаційні витрати або щось ще, що допоможе віддати перевагу українській компанії. І такі критерії в сумі можуть досягати 30%.
Однак "Київпастранс" вирішив, що критерій відбору переможця буде тільки один - ціна. Жодних нецінових критеріїв, які б допомогли залишити гроші в країні, не прописувалося.
Саме час поставити запитання керівникам комунального "Київпастрансу" - чому для них підтримка українських компаній і української економіки - порожній звук. Адже в підсумку "Електротранс" не тільки програв великий тендер, він також втратив можливість розвивати своє виробництво і надалі конкурувати з іноземними виробниками на інших ринках.
Розумно підтримувати саме свого виробника, як це робить той же Європейський Союз, США чи Китай. Павло Вернивский пояснив, що в Китаї іноземна компанія при участі в державному тендері в конкуренції з національним виробником може виграти тільки за умови, якщо його пропозиція буде на 20% нижче, ніж у китайської компанії. Є також обмеження для іноземних компаній, які збирають або виробляють товари в Китаї - їм дозволено брати участь у держзакупівлях за умови, що за межами Китаю створюється не більше 50% доданої вартості продукції. При цьому китайці не соромляться застосовувати і не зовсім чесні прийоми конкурентної боротьби, якщо це піде їм на користь. Наприклад, навіть підписавши Угоду про держзакупівлі СОТ, за яким Китай повинен забезпечити вільний доступ всім гравцям на свій ринок держзакупівель, китайці постійно її ігнорує, а всі терміни переговорів з цього питання - постійно пересуває.
В Україні ж люди, що витрачають зароблені нами гроші, поки не навчилися мислити раціонально і надавати протекцію "своїм". Навіть якщо ця протекція - в рамках закону і здорового глузду.
