"Підозрілі" платежі. Як банки будуть блокувати гроші українців

Дивні інструкції

19 травня Правління НБУ постановою №65 затвердило Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, в якому прописані "індикатори підозрілості фінансових операцій". Їх виявилося несподівано багато: майже дві сотні. Всі розділені самим Нацбанком на три основні групи ознак: по діяльності або поведінці клієнта; щодо фінансових операцій клієнта; за різними видами продуктів (послуг).

Просте знайомство з переліком показує, що навряд чи людина, навіть спеціально підготовлена, здатна утримувати всі ці критерії в голові і раціонально їх застосовувати. Швидше цей список вимог - орієнтир для комп'ютерної програми, яка повинна подати сигнал у тому випадку, якщо проведена фінансова операція виглядає підозрілою.

Хоча багато пунктів виглядають швидше як поліцейська інструкція для виявлення обману при допиті: "Клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку", "Клієнт демонструє незвичайну зацікавленість вимогами законодавства у сфері ПВГ/ФТ [запобігання та протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму] ... і внутрішньої системи ПВГ/ФТ банку", "Клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи і/або роз'яснення".

Загалом, навіть якщо ви повідомили про себе одну інформацію, а в газеті про вас написано інше - це буде чинником тривоги. Для цього є п. 11.: "Інформація, надана клієнтом (представник клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах".

"Я знаю, що підхід був такий: менше відслідковувати незаконні перекази за формальними ознаками, а більше віддавати на розгляд органу фінансового моніторингу. Так було зроблено, тому що якщо є дуже чіткі, окреслені ознаки незаконної операції, як було ще недавно, їх легко обійти, знайти варіант, який не підпадає під букву вимог, - пояснив у коментарі "ДС" президент інвестгрупи "Універ" Тарас Козак. - І навпаки, абсолютно нормальні операції за формальними ознаками визначалися як незаконні. І фінмоніторинг просто спамив такими повідомленнями правоохоронні органи. Тому був реалізований інший підхід: офіцер фінмоніторингу повинен пояснювати вищій інстанції, чому він заблокував ту або іншу операцію. А він користується в роботі цими самими індикаторами підозрілості, прописаними НБУ".

З особливою підозрілістю

Критеріїв підозрілості, як бачимо, дуже багато. Тому щоб зрозуміти, як можуть розвиватися події, ми уявили собі умовного заробітчанина, який привіз з Польщі зароблені там $10 тис. і хоче прикупити будиночок в рідному селі під настільки ж умовною Білою Церквою. Ось тільки з його банківського рахунку ніколи не було транзакцій більше ніж на $100 в еквіваленті.

Тобто ця транзакція - з точки зору банку - сильно вибивається з типових для даного клієнта. І відповідно з Додатком 6 до постанови №65 НБУ банк зобов'язаний з'ясувати джерело коштів, з якими клієнт проводить фінансову операцію. Тут багато що залежить від суми майбутньої транзакції.

Ще приклад - продавець в магазині з реальною зарплатою 6 тис. грн, який вирішив покласти на депозит у банку заначку у розмірі $2000. Банк бачить, що ця сума різко вибивається із звичайних транзакцій клієнта. З іншого боку, дві тисячі доларів - це явно не та сума, з якої зазвичай починають фінансувати тероризм, та й сам магазинний продавець якщо для когось і представляє загрозу, то тільки для тарганів на кухні. Питання: фінмоніторинг вважатиме його дії потенційно небезпечними? Заблокує переказ грошей? І якщо так, то як і кому доводити свою невинність?

"Відразу хочу сказати, що не треба плутати оподаткування та фінансовий моніторинг. Інформація з фінмоніторингу не передається в податкову. Зараз межа, з якої фінмоніторинг цікавиться грошима, піднята з 150 тис. грн до 400 тис. грн. Так що ці ваші $10 тис. не потрапляють під фінмоніторинг, але обов'язково повинна пройти ідентифікація того, хто відправляє і отримує гроші. І фінмоніторинг не може конфіскувати підозрілі гроші, він може лише відмовити в проведенні операції, - сказав "ДС" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - А $2 тис., які клієнт дістав з заначки і хоче покласти на депозит, ні в кого підозри не викличуть, навіть якщо раніше він оперував сумами по 5 тис. грн. Людина просто не має бути в списку терористів, публічних осіб, відбуватися з деяких країн".

Дійсно, закон про запобігання та протидію відмиванню грошей збільшує до 400 тис. грн розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінмоніторингу. Але це означає тільки те, що у людини, що переводить 400 001 гривню, банк в будь-якому випадку повинен запитати: "звідки гроші". А от у випадку менших сум вже автоматизована система фінмоніторингу на пару зі співробітником банку буде вирішувати, підозрілий ви тип або не дуже. Однак вона може тільки заблокувати платіж.

Інша справа, що служба фінансового моніторингу далі може передати інформацію про спрацювання будь-якого індикатора підозрілості в будь-яку з держслужб за своїм рішенням, наприклад, у НБУ, Нацполіцію або СБУ. Однак станеться це, і якщо станеться, то при яких умовах, сказати не може ніхто.

"Фінансовий моніторинг - це тема, яку дуже складно вписати в якісь жорсткі стандарти. Там в принципі є кількісні критерії - вони стосуються сум і частотності операцій. Є й такий нюанс, що якщо операція характерна для конкретного клієнта, то не грає ролі ні суму, ні частотність, - сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Якщо офіцер фінмоніторингу побачить, що клієнт витрачає по 500 грн на хімічні інгредієнти для бомби, він може заблокувати гроші. Але через фінмоніторинг йдуть мільйони операцій, і 99,9% з них оцінюються за кількісними показниками. Алгоритми відповідних комп'ютерних програм налаштовані на виявлення певної частотності тих чи інших операцій. Майже все залежить від того, що закладено в програму, яка проводить фінмоніторинг".

Виходить свого роду рулетка: банківський комп'ютер може $2 тис. заначки нашого скромного продавця порахувати підозрілою операцією, а може не звернути на них уваги. Все буде залежати від поточних налаштувань програми.

А що робити нашому умовному заробітчанину, якщо він привіз з Польщі не $10 тис., а $20 тис. і тепер хоче купити квартиру в самій Білій Церкві? Формально - спершу відвідати податкову і задекларувати ці гроші. Спробувати довести, наприклад, що накопичив за останні 15 років, харчуючись "Ролтоном" і відкладаючи по п'ять-шість доларів в день. Тут все залежить від того, чи повірять йому податківці, або не повірять - і вирішать обкласти гроші податком. Тобто, знову рулетка...

Не доводиться сумніватися, що в цій ситуації пишним цвітом розквітне ринок послуг по легалізації таких грошей за невеликий відсоток. Той самий випадок, коли в НБУ хотіли як краще, а вийде як завжди.