За китайським зразком. Чи справді казахи купують "Розетку"

Останні кілька тижнів одна з головних тем обговорення в українській бізнес-спільноті — можливе придбання Rozetka УА казахстанською фінтех-компанією Kaspi.kz.

Хто такі Kaspi.kz?

На сьогоднішній день Kaspi.kz – це найбільша фінтех-компанія Казахстану. Його головна конкурентна перевага — власний SuperApp ("супердодаток"), мобільний додаток, в якому зібрано докупи десятки різних функцій: платіжна система, банківські продукти, маркетплейс та багато інших сервісів.

Структура власності компанії відома на 1 липня 2020-го: В'ячеслав Кім (створювач, 36,69% акцій), фонд Baring Vostok (27,72% акцій), Михайло Ломтадзе (24,98% акцій), Goldman Sachs (3,85% акцій).

У жовтні Kaspi.kz провела IPO у Лондоні, в ході якого вдалося отримати додатково $870 млн, а капіталізація компанії зросла до $6,5 млрд.

Все це починалося з банку (Kaspi Bank), який продавець комп'ютерами В'ячеслав Кім купив для обслуговування клієнтів своєї компанії "Планета електроніки". Це дозволило розвинути бізнес на кредитах для комерційних підприємств. Грузинський фінансист Михайло Ломтадзе, який прийшов в компанію, побачив конкурентну перевагу в технологіях і сервісі. Він перерозподілив ресурси, почав інвестувати в інновації, відкривати більше фізичних магазинів, розвивати такі банківські продукти, як депозити, кредити та кредитні картки. До 2012-го банк випустив понад 1 млн карток, ставши лідером у Казахстані.

Далі партнери вирішили розвиватися у напрямку екосистеми сервісів — можна сказати, за китайським зразком. Саме тоді в Китаї стали дуже популярні "суперапи" на кшталт WeChat і AliPay, Gojek і Grab — мобільні додатки, що прагнуть об'єднати в собі всі можливі сервіси і ще кілька немислимих. Простіше кажучи, їхня концепція полягала в тому, що сучасна людина має отримувати все, що їй потрібно, залишаючись усередині одного додатку.

2012-го Kaspi запустила безкоштовну оплату онлайн-рахунків, 2014-го — маркетплейс, доставку та програму лояльності, 2017-го — мобільний додаток, за два роки — запропонувала магазинам свій платіжний шлюз.

Тепер у сімействі сервісів Kaspi.kz — платіжні рішення (14 послуг, включаючи перекази за номером телефону та з картки на картку, оплата за QR-кодом тощо), найбільший маркетплейс у Казахстані (60 тис. продавців, 3,7 млн клієнтів), фінтех (послуги споживчого кредитування). А також туризм (сервіс онлайн-бронювання та продажу квитків, бронювання готелів), доставка (компанія співпрацює з 20 логістичними фірмами), держпослуги (додатки компанії дозволяють отримати пенсію, сплатити штраф, податки, зареєструвати автомобіль).

Що вони купують в Україні?

За останній рік Kaspi.kz вже придбала в Україні два відомі активи: БТА банк та платіжний сервіс Portmone. За банк, за різними оцінками, казахи заплатили від $5 млн до $11 млн. Він купувався заради банківської ліцензії, цього ніхто й не приховує.

Portmone – українська міжбанківська платіжна система, один із найбільших гравців на ринку. Заснована в 2002 р. Ігорем Горіним, з 2013-го вона належала інвестиційній компанії Dragon Capital. За оцінками видання AIN.ua, вартість угоди щодо Portmone могла становити до $20 млн. Мета покупки — не лише мати в Україні власну готову платіжну систему, а й партнерство з Visa та Mastercard. Тому Kaspi.kz викупила усі 100% цього бізнесу.

Цілком логічно припустити, що якщо БТА банк та Portmone купувалися заради ліцензій та бізнес-партнерств, то вже Rozetka розглядається з точки зору великої бази користувачів та впізнаваного споживчого бренду. Так, така покупка коштуватиме дорого (можливо — на межі інвестиційних можливостей Kaspi.kz), але дозволить одразу увійти на ринок. А головне — почати розвивати в Україні власний SuperApp.

Скільки коштує Rozetka?

Найбільшими акціонерами Rozetka залишаються Владислав та Ірина Чечоткіни. Але інвестором компанії (і міноритарним акціонером) є американсько-українська інвесткомпанія Horizon Capital, одна з найбільших у Центральній та Східній Європі. Вона управляє п'ятьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами понад $1,1 млрд і більш ніж 27-річним інвестиційним досвідом у регіоні. Серед інших українських активів — Liki24, Avrora, Genesis, Ajax Systems та інші.

Тобто якщо Kaspi.kz справді зібралася купувати Rozetka, то ця угода, швидше за все, проходитиме за всіма стандартами американського інвестиційного бізнесу.

Треба сказати, що з професійної ввічливості учасники фінансового ринку відмовляються давати коментарі щодо вартості такого активу, як Rozetka. У приватних розмовах цифри називаються різні: від $250 млн до $1 млрд.

Особливу думку щодо ціни "Розетки" висловив співзасновник Monobank Олег Гороховський. За його розрахунком, якби цей маркетплейс сам розвивався за моделлю SuperApp і об'єднав би зусилля з тим же Монобанком, то його ціна зараз становила б близько $10 млрд.

У свою чергу, банкір та співзасновник групи компаній "Молочний альянс" Олександр Деркач, відповідаючи Гороховському, заявив: "Якщо не продасть, через п'ять років буде два-три нових таких же, або більших "Розетки". І його ціна буде в два-три рази менша ніж сьогодні. Я б на місці "Нової пошти" свою створив за пів року і потроїв би капіталізацію. Про 10 млрд — це взагалі з паралельного всесвіту".

Сам же Владислав Чечоткін відреагував на чутки коротко: "Нісенітниця".

Куплять — не куплять

На думку деяких учасників ринку, перешкодою для здійснення угоди може стати юридична невизначеність щодо того, що таке Rozetka. Справа в тому, що, як більшість успішних онлайн-маркетплейсів на пострадянському просторі, це конгломерат бізнес-структур різних форм власності. Невипадково й досі багато покупців, які купують товари через сайт Rozetka, довго не можуть розібратися, з ким насправді вони вступають у відносини.

Така ситуація — при прибутковості бренду як такого — могла довгий час влаштовувати власників. Але вона стає на заваді у разі, коли актив стає об'єктом багатомільйонної угоди на міжнародному рівні.

За інформацією видання AIN.ua, супроводом угоди займається юридична компанія Avellum. За власною інформацією "ДС" — українська компанія FinPoint, яка якраз спеціалізується на злиттях та поглинаннях.

Утім, у жодній із згаданих структур отримати виразний коментар у оглядача "ДС" не вийшло. Партнер FinPoint Сергій Будкін спростував участь своєї компанії у такій угоді та висловив сумнів, що подібна покупка взагалі відбудеться.

Інші ЗМІ, які пишуть про потенційну угоду, також наголошують на крайній закритості всіх її ймовірних учасників. За великим рахунком, й досі вся наявна та обговорювана інформація — "з власних джерел" різних видань.

Варто зазначити, що про можливу купівлю "Розетки" говорили ще у 2018 р. — тоді мова йшла про потенційний вихід на український ринок Amazon. Однак нічого подібного не трапилося.