• USD 36.6
  • EUR 38.5
  • GBP 44.9
Спецпроєкти

На зв´язку зі світом. Як українські компанії торгують під час війни

Повномасштабна війна суттєво змінила обсяги і структуру експортних і імпортних операцій України, шляхи поставок. Цілі галузі і окремі компанії змушені адаптуватися до нових реалій 

Попри тенденцію до скорочення негативного торговельного сальдо, ситуація в міжнародній торгівлі залишається складною
Попри тенденцію до скорочення негативного торговельного сальдо, ситуація в міжнародній торгівлі залишається складною / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Міжнародна торгівля України обвалилася з початком російського вторгнення, а проблеми з логістикою стали ключовим викликом для більшості компаній — як експортерів, так і імпортерів. Бізнесу довелося оперативно перебудовувати процеси, щоб забезпечити закупівлю товару, сировини або комплектуючих або, навпаки, поставки власної продукції за кордон. В умовах окупації та блокування українським морських портів, припинення авіасполучення, а також розриву торгівельних відносин з агресорами (РФ і Білоруссю) основним порталом у світ став західний кордон України.

На жаль, пропускна здатність залізничних та автомобільних шляхів і прикордонних переходів обмежена, що призводить до затримок або навіть неможливості вчасно поставити продукцію. Достатньо згадати кілометрові черги з бензовозами, які прямували в Україну навесні і влітку, а також безперервні проблеми з вивезенням зерна та металопродукції залізницею. Надзусиллями міжнародного співтовариства вдалося розблокувати наші чорноморські порти, але тільки для аграрного експорту. Схоже, українським експортерам та імпортерам доведеться надовго звикати до нової реальності, коли логістика стає не лише довшою та складнішою, а й часом у рази дорожчою, що ставить під сумнів рентабельність операційної діяльності.

Обсяги експорту і імпорту у січні - серпні 2022 р. у доларах США і тоннах
Джерело: Мінекономіки

Згідно з даними Мінекономіки за січень-серпень поточного року, з початком повномасштабної війни обсяги міжнародної торгівлі товарами впали в рази. А згодом імпорт став відновлюватися значно швидше, ніж експорт (до речі, це одна з причин обвалу курсу гривні). Ситуація почала змінюватися лише в липні, коли поставки з-за кордону трохи знизилися. А оперативні дані за серпень засвідчили вже відчутне зростання експорту до $3,36 млрд на фоні скорочення імпорту до $4,4 млрд (для порівняння в липні 2021 р. експорт оцінювався у $5,6 млрд, імпорт — у $6,12 млрд). Зрозуміло, що це пов´язано передусім з частковим розблокуванням українських морських портів та поверненням імпортних податків, які були скасовані в березні (щоб стимулювати завезення в Україну критично важливої продукції). Відтак у серпні негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зменшилося до $1,05 млрд з 1,57 млрд грн у липні.

Український експорт у липні 2022 р.
Джерело: Держстат

Найсвіжіша інформація про структуру товарної торгівлі України зі світом, наведена Держстатом за результатами липня, демонструє, що основою експорту в нас залишаються агропродукція та чорні метали і вироби з них, а також мінеральні продукти (це переважно руда). Але все це кратно менше результатів липня-2021. Поза сумнівом, за офіційними підсумками серпня (а потім і вересня), буде значне збільшення агроекспорту, завдяки якому і зріз загальний показник, оприлюднений міністерством. Адже з 1 серпня, дня виходу першого судна з українським зерном із розблокованого порту Одеси, вже експортновано понад 5 млн т агропродукції, а загальна кількість суден, відправлених до країн Азії, Європи та Африки, досягла 232.

Значно менш оптимістичні перспективи гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Морська логістика, яка досі недоступна для галузі, не може бути замінена залізничними перевезенням до ЄС як за обсягами, так і за вартістю (тим більше тарифи Укрзалізниці з липня відчутно зросли). Дорогі послуги з транспортування на фоні зниження світових цін на металопродукцію унеможливлюють економічно обґрунтоване виробництво залізорудної продукції та металу в Україні. Тому деблокада морського шляху, яка дозволить значно наростити обсяги експорту і зменшити вартість логістики приблизно втричі, є критично важливою для галузі.

Реклама на dsnews.ua

Загальне зниження експорту фіксується за більшістю статей, хоча за деякими ситуація вже вирівнюється (скажімо, торік у липні фармацевтичної продукції експортували на $28,6 млн, а цьогоріч — на $24 млн).

Український імпорт у липні 2022 р.
Джерело: Держстат

Серед основних статей імпорту традиційно мінеральні продукти ($1,19 млрд), а саме — палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки ($1,16 млрд). Причому падіння імпорту пального, порівняно з останнім довоєнним липнем, склало лише кілька відсотків, адже, після розірвання зв´язків з Білоруссю і Росією, базову потребу в цьому товарі на фоні руйнації українських НПЗ все одно довелося задовольняти через налагодження додаткових поставок з Євросоюзу. А от за другою великою статтею "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання" фіксується зменшення поставок рік до року майже удвічі.

Що ж до послуг, то наразі є лише узагальнені дані Нацбанку (Держстат інформацію не надає): якщо торік експорт стабільно перевищував імпорт (скажімо, в липні: $1,59 млрд проти 1,34 млрд), то з часу російського вторгнення все навпаки (наприклад, в липні: $1,21 млрд проти $2,34 млрд). Це ще більше погіршує торгівельне сальдо між Україною і світом.

Загалом тенденції у міжнародній торгівлі України досить прогнозовані. Очікуваний і очевидний обвал після початку повномасштабного вторгнення ворога, поступове відновлення — спершу імпорту (через необхідність задовольняти потреби на фоні підриву внутрішнього виробництва, зниження податкового тиску на імпортерів), а згодом і експорту (часткове розблокування логістичних шляхів). Нарешті ми переходимо у фазу скорочення різниці між обсягами продажів за кордон і закупок з-за кордону (негативного торговельного сальдо), бо в кризу спрацьовує так званий "внутрішній стабілізатор": імпорт скорочується через зниження платоспроможного попиту (плюс з липня Рада повернула мита і ПДВ на ввезення товарів). Однак в цілому ситуація в міжнародній торгівлі залишається складною, і повернення її обсягів на довоєнний рівень очікувати не варто. Ключовий виклик — розблокувати чорноморські порти для транспортування не лише агропродукції. Це було б воєнно-політичне рішення, яке справило би сильний вплив на економіку.

Втім, у тіні за агрегованими показниками торговельного балансу та великими галузевими даними залишається найважливіше — конкретні рішення імпортерів та експортерів, які адаптують бізнес-процеси до нової реальності. Як це зробити правильно? Відповідь залежить від конкретних умов, в яких опинився той чи інший бізнес. Тому ми зібрали показові кейси компаній, що працюють у різних галузях і займаються міжнародною торгівлею. Комусь було і є легше, комусь значно важче. Але кожен приклад — це досвід, який варто вивчити і розвинути.

АТБ, мережа супермаркетів, імпортер

До вторгнення ворога мережа АТБ мала найширше охоплення по країні: понад 1000 дискаунтерів з асортиментом більш як 3500 найменувань. Але блокада українських портів внесла серйозні зміни у структуру імпортно-експортних операцій, довелося оперативно вносити корективи в логістику: компанія підписала понад сотню нових угод з регіональними постачальниками, частково оновивши асортимент. Альтернативою традиційним морським шляхам стали так звані зелені коридори, що формувалися у контакті з урядовими та силовими структурами. Частково товарні потоки перенаправили на порти в Туреччині та Румунії. Далі ж продукцію доставляє автомобільний транспорт: АТБ має власний автопарк у понад 750 вантажівок. Наразі кожна з них щомісяця долає відстань у 5,2 млн км.

Корпорація запустила власні прямі поставки з Польщі, країн Балтії та Туреччини. Серед іншого імпортують м’ясні та рибні консерви, макарони, концентрати супів та каш, сири, кондитерські вироби, чаї, каву. В переліку побутових товарів серветки, підгузки, засоби гігієни, побутова хімія тощо. Постачається ця продукція переважно до магазинів в Київському, Одеському, Миколаївському, Харківському регіонах.

Через велику кількість новинок на полицях супермаркетів АТБ компанію навіть звинуватили в тому, що вона, нібито, торгує гуманітаркою зі складу в Запоріжжі. Втім, на запит АТБ в НАБУ офіційно спростували таку інформацію.

Загалом полички магазинів мережі наповнюються щодня — асортимент становить 2,5 – 3,5 тис. найменувань. Виняток — гарячі прифронтові зони, де в наявності 1,5 – 1,7 тис. найменувань. Також пропонують 400-500 позицій "військових" товарів, критично важливих для життя. Заради оперативного і максимального наповнення магазинів у компанії скористалися відповідним дозволом Кабміну і частково пожертвували маркуванням українською, втім, надають усю потрібну інформацію за запитом.

Хоча АТБ вже поновила відносини з постійними постачальниками, які припиняли співпрацю через війну, логістика зазнала істотних трансформацій. Щоб компенсувати нестачу транспорту та водіїв, компанія з перших днів вторгнення перейшла на особливий режим роботи. А от цінова політика залишилася незмінною: АТБ працює з фіксованою надбавкою, утримуючи ціни на 10-15% нижчими за середньоринкові.

 "Метінвест", міжнародна гірничо-металургійна група компаній, експортер

В Україні Група "Метінвест", що за час повномасштабного вторгнення тимчасово втратила контроль над двома комбінатами в Маріуполі (і продукцію в порту на понад $150 млн, яку намагаеться вкрасти Росія) та вимушено зупинила деякі інші підприємства, сьогодні працює менш як на 40% потужності через гострі проблеми з логістикою. Нарощення виробництва, можливе лише за умови забезпечення шляхів поставок за кордон, а саме – відновлення морського експорту та збільшення товарних потоків через західні прикордонні залізничні переходи, пропускна здатність яких не відповідає попиту з боку українських вантажовідправників.

Через чорноморські порти, які нині заблокували росіяни, "Метінвест" експортував залізорудну та металопродукцію до Азії та Європи. А жоден інший шлях поставок не зможе забезпечити економічно обґрунтоване виробництво вказаних товарів. Зараз компанії доводиться користуватися виключно залізничним транспортом, а це збільшує вартість логістики приблизно втричі. При цьому обсяг залізничних перевезень через західні переходи у 1900 вагонів поки що недостатній, в перспективі його варто збільшувати щонайменше на третину.

Крім власне експортної продукції, "Метінвест" також поставляє за кордон напівфабрикати для своїх підприємств у ЄС, зокрема, сляби із "Запоріжсталі" йдуть на європейські активи та перекатується на листи.

По металургійному експорту останнім часом ударили також підвищені тарифи (Укрзалізниці) та окремі податки. Зокрема, рента на видобуток залізної руди, що значно зросла на фоні рекордних цін на неї у 2021 р., сьогодні видається зависокою. Адже зараз ціни на руду в Китаї знизилися до рівня $100-120 за тонну, а вартість логістики до Китаю (якої немає в формулі розрахунку розміру ренти) збільшилася у 2,5 раза. В такій ситуації продажі за цінами, які є на експортних ринках, не покривають витрат українських металургів (зокрема податків і тарифів).

"Фармак", фармацевтична компанія, експортер

З березня по червень 2022 р. практично всі виробничі потужності компанії "Фармак" були віддані під потреби внутрішнього ринку, тому очікувано відбулося падіння експорту. Але станом на сьогодні співпраця з міжнародними партнерами повністю відновилася: компанія експортує ліки до понад 35 країн.

Ланцюги постачань стали довшими і дорожчими. Продукція тепер доставляється автотранспортом до Європи, звідки організовуються морські та авіапостачання до фінального пункту призначення. Збільшення транспортного плеча зумовило подорожчання логістики на фоні зростання вартості пального, морських та авіаперевезень.

Однак український продукт лишається рентабельним. Географічно "Фармак" продовжує постачати продукцію до країн ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу та Азії. Єдина держава, з якою співпраця припинена — Республіка Білорусь. В РФ "Фармак" закрив представництво ще в 2014 р.

До європейських країн продукція, як і раніше, доставляється автотранспортом. В такі віддалені країни, як Мексика чи Філіппіни, відвантажується через європейські порти та аеропорти.

Сильно ускладнилася доставка в Узбекистан і Казахстан, які займають значний відсоток експорту "Фармак". Раніше постачання препаратів у ці країни відбувалися транзитом через РФ або поромами з портів України. Це займало приблизно 10 діб. Сьогодні продукція доставляється в об’їзд країни-агресора через Румунію або Туреччину, тож термін доставки збільшився втричі.

"Філіп Морріс", тютюнова компанія, імпортер

До повномасштабного вторгнення Росії фабрика "Філіп Морріс Україна" у Харкові виробляла приблизно 20 млрд сигарет, з яких половина експортувалася. Продукцію постачали до майже 30 країн, серед яких Японія, Грузія, Ізраїль, Південна Корея, Чорногорія, Литва, Чехія та ін. Але через постійні бойові дії та обстріли міста виробництво на фабриці припинилося. Весь експортний обсяг перенесли на інші фабрики Philip Morris International.

Для сталих поставок продукції в Україну з квітня компанія розпочала імпорт. Над забезпеченням українського ринку працювало вісім фабрик Philip Morris International. Постачали продукцію з Швейцарії, Чехії, Польщі, Португалії, Казахстану, Туреччини, Мексики та Бразилії. Проте навесні та на початку літа все ще спостерігалася нестача певних марок сигарет.

З імпортом пов’язані дві проблеми. По-перше, це додаткові логістичні витрати та мита (якщо продукція імпортується не з країн ЄС). По-друге, з моменту придбання акцизних марок до отримання продукції проходить 2-3 місяці. Тому "Філіп Морріс Україна" у квітні уклала контракт з "Імперіал Тобакко" і розпочала виробляти свою продукцію на їхній фабриці у Києві. Це перший випадок співпраці двох компаній в Україні.

До зростання цін на логістику додалося традиційне щорічне підвищення акцизів на 20% (зумовлює здорожчання пачки сигарет на 8-10 грн) та загальне зниження купівельної спроможності населення. За даними компанії, всі ці чинники призвели до розвитку тіньового ринку, який до початку повномасштабної війни оцінювали у 20,4%. Адже у важких умовах споживач почав шукати дешевші, хай і нелегальні, альтернативи. 

    Реклама на dsnews.ua