• USD 27
  • EUR 30.3
  • GBP 36
Спецпроєкти

Ірина Шумік: Випускники ПТУ зараз заробляють в 4 рази більше, ніж деякі люди з вищою освітою

Про реформу системи професійно-технічної освіти, підвищення стипендій та заробітних плат для випускників "ДС" розповіла генеральна директорка директорату професійної освіти Ірина Шумік

Генеральна директорка директорату професійної освіти Ірина Шумік
Генеральна директорка директорату професійної освіти Ірина Шумік
Реклама на dsnews.ua

"ДС" У березні 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ "Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти". Зокрема, документ передбачає створення Ради з питань розвитку професійно-технічної освіти як консультативно-дорадчого органу при президентові. Чи створена ця рада? Скільки людей до неї увійшло?

І.Ш. Рада створена і працює. До її складу входить 26 фахівців. Це представники різних міністерств, зокрема економіки, фінансів та освіти. Також різноманітні стейкхолдери – представники роботодавців. Ну і, звичайно, керівники закладів професійно-технічної освіти. Основне завдання ради – періодичний моніторинг розвитку профосвіти, визначення проблем, підготовка пропозицій щодо удосконалення відповідного законодавства і визначення пріоритетних напрямів розвитку. Уже відбулося два засідання ради і заплановано ще одне, на якому буде презентовано і запропоновано до обговорення законопроєкту "Про професійну освіту".

"ДС" Які зміни передбачає цей законопроєкт?

І.Ш. Концепція реформування професійної освіти була визначена ще в 2019 році, тоді ж і затвердили її відповідні етапи. А до кінця року сподіваємося затвердити на Уряді державну соціальну програму, спрямовану на розвиток професійної освіти. З лютого цього року при Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій працює робоча група з розроблення нового законопроєкту "Про професійну освіту". У ньому, зокрема, передбачається низка положень по встановленню автономії для закладів професійної освіти, активізації співпраці закладів з роботодавцями, створення додаткових можливостей для професійного розвитку особистості впродовж життя, закріплення на законодавчому рівні процесу децентралізації. Зрозуміло, що робота з формуванням ефективної мережі закладів професійно-технічної освіти, пошуку та залученням додаткових інвестицій для них в основному буде вестися на місцях. Не чекаючи змін у законодавстві, ми вже зараз займаємося аналізом регіонального ринку праці для того, щоб в подальшому правильно сформувати плани регіонального замовлення для закладів професійної освіти.

Крім того, міністерство разом з методичними центрами працює над покращенням змісту і підвищенням якості профосвіти. Наразі ми оновлюємо стандарти для нових освітніх програм, які б були більш наближені до потреб роботодавців, а також займаємося підвищення кваліфікації працівників, які працюють в цих закладах.

"ДС" Згідно зі статистикою, лише 20% випускників шкіл вступають до закладів професійної освіти. МОН планує збільшити цей відсоток? Яким чином?

І.Ш. Спілкуючись з нашими іноземними партнерами ми розуміємо, що українські фахівці із сфери профосвіти гарно підготовлені, затребувані на ринку праці інших країн. І відтік цих спеціалістів до Європи дійсно спричиняє дефіцит кадрів у нашій державі. І от цих 20% випускників шкіл, які обирають робочі спеціальності — а за останніми статистичними даними їх навіть менше, 18% — дійсно недостатньо для підтримки економіки України і забезпечення її відповідного розвитку. Якщо глибинно подивитися в суть проблеми, то основна її причина – стереотип, який існує в суспільстві про те, що профосвіта непрестижна. Батьки часто змушують дітей вступати у виші, бо вважають, що тільки вища освіта дає квиток в життя. А в підсумку ми маємо ситуацію, коли після закінчення вишу молоді люди, не знайшовши роботу за фахом, стають на облік в службу зайнятості, йдуть у професійний сектор та опановують робочу спеціальність.

Реклама на dsnews.ua

За останні два роки ми активізувались у сфері популяризації професійної освіти. Інтегруємо профорієнтаційний момент починаючи з молодших класів — для цього передбачені відповідні зміни в шкільних освітніх програмах, також розроблена концепція профорієнтації і в Новій українській школі (НУШ). Це глибинна робота, яка не дасть швидкого результату, бо діти в школі мають пройти повний цикл навчання. Проте вже цього року маємо збільшення кількості учнів, які вступили до закладів професійної освіти.

Одним з важливих елементом популяризації профосвіти є заробітна плата працівників. На даний момент вона не є надвисокою, хоча якщо порівнювати з тим, скільки заробляють люди з вищою освітою в окремих секторах економіки, то професійні робітники отримують в 3-4 рази більше.

"ДС" На сайті МОН зазначено, що реформа профосвіти – один з пріоритетних напрямків міністерства. Пріоритетність напрямку в першу чергу передбачає пріоритетність у фінансуванні. Скільки закладено в бюджеті грошей на реформу професійної світи в цьому році? І на що саме вони будуть витрачені?

І.Ш. В 2016 році професійну освіту було децентралізовано. І сьогодні фінансування закладів професійно-технічної освіти покладено на місцеві бюджети. Тепер це переважно їхня відповідальність. Та, розуміючи важливість підтримки цієї сфери, держава теж не стоїть осторонь. Цього року було направлено 1,5 млрд грн на забезпечення освітньої субвенції для здобуття загальної середньої освіти. Також маємо щорічне зростання субвенції на створення навчально-практичних центрів в закладах профсвіти. Минулого року це було 100 млн грн, цього року це вже 150 млн грн. А в проєкті бюджету 2022 року закладено 250 млн грн.

За 30 років Незалежності в цю сферу освіти держава фактично не інвестувала коштів. І тільки починаючи з 2016 року ми поступово нарощуємо обсяги цих інвестицій, і для багатьох закладів це відчутна підтримка. Вони нарешті мають змогу відреставрувати майстерні, закупити нове обладнання і створювати нові освітні простори, які, до речі, теж відіграють важливу роль у формуванні позитивного іміджу профосвіти. Ще два роки тому більшість учнів профтехучилищ казали, що їм соромно робити селфі в своїх навчальних закладах. Зараз можемо похвалитися тим, що в окремих училищах лабораторії та майстерні подекуди значно кращі, ніж в університетах. Зрозуміло, що це поступова робота, але ми спостерігаємо і збільшення фінансування, і підтримку з боку держави. До того ж за окремими бюджетними програмами виділяються кошти на проведення всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, зокрема – на WorldSkills Ukraine. Зараз тривають регіональні етапи цього конкурсу професійної майстерності, а наступного травня відбудеться фінал.

Окремим пунктом фінансування є держзамовлення. Не можна сказати, що це потужні вливання, але вони відчутні і щороку збільшуються.

Ще ми маємо досить солідну підтримку з боку наших партнерів – зокрема, Європейського Союзу і деяких окремих країн. Найпотужнішою в цьому сегменті є програма "EU4Skills". Виділені нашими європейськими партнерами кошти витрачені на модернізацію інфраструктури, закупівлю обладнання, навчання майстрів і вчителів, розробку нових освітніх стандартів та програм.

Спільно зі швейцарським урядом і компанією "Геберіт Трейдтнг" нами розроблений проєкт з поліпшення сантехнічної освіти, за яким передбачено комплекс заходів з оновлення змісту формування навчально практичних центрів, налагодження співпраці з партнерами.

І є ще окремий проєкт, який стосується підготовки професіоналів у сфері енергоефективності, який фінансується німецьким урядом і Євросоюзом.

"ДС" З 2016 року заклади профільної освіти почали передавати у власність органів місцевого самоврядування. Чи всі вони вже перейшли у комунальну власність?

І.Ш. Процес передання закладів на баланс місцевим органам самоврядування ще триває. На сьогоднішній день повністю перереєстровані 18 закладів, які передано до комунальної власності міста Києва, ще три передані на баланс Чернігову та Чернігівській області. Кабміном прийнято рішення про передачу у комунальну власність понад третини закладів профосвіти. Але за цими формальними рішеннями ще слідує оперативна робота – оформлення актів приймання-передавання, перереєстрація у відповідному реєстрі Мін’юсту. Решта закладів теж перебуває в процесі передачі.

"ДС" Чому цей процес триває так довго, майже п’ять років?

І.Ш. Існує певна процедура. Зокрема, підготовка документів на майно та на землю, на якій знаходяться учбові заклади. Щодо окремих є спірні питання щодо земельних ділянок. Ми всі ці проблеми вирішуємо і маємо наміри якомога швидше завершити цю процедуру. Подекуди процес передачі призупиняється у зв’язку з реорганізацією закладів. Наприклад є малокомплектний заклад (менше 200 учнів) – перед нами постає питання про його реорганізацію і приєднання до більш потужного. Ми переводимо учнів і вчителів до інших освітніх інституцій, намагаючись створити потужні осередки профосвіти, де навчається більше ніж 400 учнів. Адже немає сенсу інвестувати туди, де відсутня демографічна перспектива. Цього року таким чином ми теж оптимізували 8 училищ – тобто, чотири з них були приєднані до більш потужних.

У вересні цього року ми затвердили на колегії Міністерства освіти та науки України відповідні рекомендації з оптимізації мережі. І будемо їх пілотувати в рамках програми "EU4Skills". Мова йде не просто про закриття, а про формування оптимальної мережі. Ця мережа і стане основою для формування третього ступеня освіти НУШ – здобуття повної загально-середньої освіти професійного спрямування. Сподіваємося, що області свідомо підійдуть до цього процесу.

"ДС" Чи плануєте і далі робити акцент на дуальних програмах навчання?

І.Ш. Тут важливо зрозуміти, що не міністерство збільшує набір учнів, які будуть навчатися за цими програмами. Така форма навчання можлива тільки тоді, коли є відповідне партнерство з роботодавцем. Звичайно, ми дуже зацікавлені в збільшені дуальних програм, бо учні, які за ними навчаються, показують кращі результати. Вони вмотивовані, бо вже точно знають, де будуть працювати. Але через Covid-19 поки зростання в цьому секторі немає. До цих програм залучено понад 2 тис. підприємств. А загалом подібна форма навчанні впроваджена у 200 закладах, і за нею навчається 14 тисяч дітей.

"ДС" Скільки зараз навчається дітей в закладах професійно-технічної освіти? Скільки працює викладачів?

І.Ш. Наразі у цих закладах навчається 244 тисяч дітей. Цього року ми нарешті маємо незначний ріст кількості абітурієнтів, в минулому році ця цифра була трохи нижчою – 235 тис. І це тішить, адже раніше ми кожного року фіксували зменшення вступників.

Навчальний процес здійснюють майже 32 тисячі педагогічних працівників, серед яких близько 15 тисяч – це майстри виробничого навчання.

"ДС" Без підвищення кваліфікації вчителів та майстрів, які викладають в профтехучилищах, реформа неможлива. Як МОН планує вирішувати цю проблему?

І.Ш. Завдяки програмі "EU4Skills", якою передбачено підвищення кваліфікації вчителів профосвіти, ми організували навчання, щоб підвищити цифрові навички педагогів. На сьогоднішній день 2,5 тис. вчителів навчаються за цим курсом. Також ми спільно з компанією Майкрософт і за організаційної підтримки "EU4Skills" фактично в усіх регіонах України розгорнули систему безкоштовного сервісу "Office 365". Згідно з нашою статистикою, на сьогодні завдяки цій програмі свою кваліфікацію підвищили 32% педагогів. Крім того, друга частина цієї програми стосується покращення професійних навичок вчителів. Наразі цей курс проходять 40 фахівців, які навчають дітей професії кухар. У подальшому частина цього навчання, яка стосується інноваційних методів, буде диджиталізована і запропонована для опанування всім педагогам та майстрам, які працюють у сфері профосвіти.

Ще у нас є спільний проєкт з україно-німецькою торгово-промисловою палатою завдяки якому ми маємо можливість щорічно проводити курси з підвищення кваліфікації майстрів, що навчають дітей будівельним професіям. Також цього року 200 викладачів пройшли навчанні щодо покращення знань у сфері зварювальних технологій.

"ДС" Чи планує міністерство підвищувати заробітну плату викладачам закладів професійної освіти?

І.Ш. Звичайно, це непростий процес, який залежить не тільки від міністерства, а пов'язаний з формуванням бюджету. Варто сказати, що цього року Указом Президента "Про пріоритетні заходи розвитку професійної освіти" було рекомендовано підвищити стипендію учням. З 2022 року вона збільшиться фактично в 2,5 рази і буде становити 1 250 грн. Наразі це 490 грн. Для місцевих бюджетів це своєрідний виклик, адже їм доведеться знайти додаткові кошти для цих виплат.

Наступний етап – робота над підвищенням заробітної плати педагогам і майстрам. Наразі вчителі, які пропрацювали в цій сфері близько 10 років, отримують 8-10 тис. грн. Молодий майстер отримує близько 6 тис. грн – звичайно, це малопривабливо. На сьогодні система профтехосвіти забезпечена фахівцями більш як на 85%. Тож, маємо певну потребу у викладачах, щоправда, поки що некритичну.

"ДС" Які спеціальності у сфері професійної освіти користуються найбільшим попитом серед абітурієнтів?

І.Ш. Топ цих професій за останні чотири роки є практично незмінним. Найбільш затребувані професії — кухар, водій, автослюсар, кондитер. Є і позитивна тенденція, до популярних професій приєдналися зварники. Я пов’язую це з тим, що зараз на ринку праці вони мають дуже хорошу заробітну плату, і це стимулює молодь йти в цю професію.

"ДС" Фахівців яких професій не вистачає на ринку праці України?

І.Ш. Роботодавці потребують верстатників, токарів, фрезерувальників, слюсарів, швачок, переважно йдеться про технологічно складні професії.

"ДС" У планах, оприлюднених МОН в 2020 році, було заявлено про створення центрів професійної досконалості (ЦПД). Європейські партнери виділили на це 58 мільйонів євро. На якій стадії цей проєкт?

І.Ш. Наразі центри поки не створено. Ми перебуваємо на завершальній стадії – ведуться переговори щодо розроблення пропозицій з Європейським інвестиційним банком. У 2022 році буде здійснено проєктування цих центрів, а за рік почнеться будівництво. Ці ЦПД мають стати якірними установами, куди б інші могли приїхати подивитися на те, як організовано навчання, яка є виробнича база, яким сучасним обладнанням вони оснащені. За нашою ідеєю ЦДП мають стати своєрідними хабами, які крім надання професійної освіти будуть забезпечувати підвищення кваліфікації майстрів та ділитися передовими технологіями.

    Реклама на dsnews.ua