• USD 26.7
  • EUR 31.2
  • GBP 36.5
Спецпроєкти

Режисер Сергій Чеботаренко про зйомки спортивної драми "Пульс" і паралімпійську чемпіонку Оксану Ботурчук

У прокат вийшов фільм "Пульс", зроблений у поки що не надто представленому в нашій кінематографії жанрі спортивної драми

Сергій Чеботаренко / cinema.in.ua
Сергій Чеботаренко / cinema.in.ua
Реклама на dsnews.ua

Головна героїня, юна українська легкоатлетка, живе в маленькому містечку та має глобальну мрію — потрапити на Олімпійські ігри. Її спортивна кар'єра тільки починається, й вона демонструє хороші результати. Але внаслідок жахливої автомобільної аварії дівчина зазнає важких травм і майже втрачає зір. Здається, що тепер Оксана не має шансів не тільки на омріяні Олімпійські ігри, але й на нормальне життя. Проте вона не збирається здаватися та прагне довести: на шляху до справжньої мрії не існує перешкод.

Фільм заснований на реальній історії параолімпійської чемпіонки 2008 року Оксани Ботурчук, яка народилася 12 вересня 1984 року в Нікополі, в спортивній родині. Її батько — майстер спорту СРСР з самбо, мати — кандидат у майстрині спорту з легкої атлетики, бігала спринт, тому й відвела доньку до своєї тренерки — Марини Цицарикової.

Коли Оксані було 13 років, її родина поверталася від бабусі додому, в Нікополь. Біля міста Немирів, під Вінницею, сталося лобове зіткнення, під час якого всі члени родини Ботурчуків постраждали, але найбільшу травму отримала Оксана. Коли батько дістав дівчинку з машини, вона поскаржилася йому: "Татусю, я нічого не бачу". Сімʼя потрапила в реанімацію. До цього інциденту Оксана мала проблеми із зором, проте після аварії стан спортсменки погіршився — трапилася короткочасна повна втрата зору. Лікарі зробили все можливе, і зараз зір Оксани становить мінус пʼять з половиною.

В будь-якому разі, про спортивну кар'єру з такими показниками не могло бути й мови. Але Оксана кинула виклик долі і продовжила тренування вже як параолімпійка в Дніпропетровському обласному центрі "Інваспорт". На сьогодні Ботурчук — майстриня спорту України міжнародного класу, паралімпійська чемпіонка 2008 року, чотириразова срібна та бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2008 та 2012 років. На Чемпіонаті світу з легкої атлетики, що відбувався 2019 року з 7 по 15 листопада у Дубаї (Обʼєднані Арабські Емірати) Оксана завоювала срібну нагороду у бігу на 400 метрів (категорія Т12), а 12 листопада -бронзову медаль у бігу на 200 метрів (категорія Т12).

Фільм зняв Сергій Чеботаренко, для якого "Пульс" став дебютом у кінорежисурі. Оксану зіграла Наталія Бабенко (для неї це перша велика роль), сестру та матір героїні, відповідно — Вікторія Левченко та Наталія Доля (серіал "День народження Буржуя"). В ролях тренера та лікаря Оксани виступили Станіслав Боклан і Ахтем Сеітаблаєв.

Окремо варто відзначити музику до стрічки. Виконавицею композиції "Той день" стала Злата Огневич, аранжувальником – Євген Філатов — соліст гурту The Maneken, композитор та саундпродюсер проєктів ONUKA й The Elephants. Сама пісня є кавером на однойменний хіт гурту "Океан Ельзи". Також у саундтрек фільму увійшла композиція у виконанні популярної української реперки Alyona Alyona під назвою "Go!"

Реклама на dsnews.ua

Зйомки картини стартували в Києві в березні й завершилися у вересні 2019 року. За сюжетом, основні події відбуваються в Україні, а вирішальним моментом стають Параолімпійські ігри у Пекіні. Зйомки відбувалися в Києві, а також Київський області — у Броварах та Українці; пекінський стадіон "домальовували" на основі нашого Республіканського за допомогою комп'ютерної графіки.

Оксана Ботурчук брала активну участь у роботі над проєктом. Спортсменка консультувала авторів Ярослава Войцешека та Максима Черниша під час написання сценарію, а також працювала з акторами та знімальною групою, щоб максимально точно відтворити реальні тренування професійних спортсменів, а також уточнити нюанси, повʼязані з моторикою та поведінкою людини, яка частково втратила зір. Наталія Бабенко, зі свого боку, під час зйомок консультувалася з тренерами з бігу та займалася у спортзалі, щоб напрацювати відповідну фізичну форму та краще розумітися на біговому спорті.

Ми розпитали Сергія Чеботаренка про роботу над фільмом.

"ДС" Сергію, як ви прийшли до кінорежисури?

С.Ч. Абсолютно випадково я почав займатися фотографією і після цього перейшов в відео і відчув ,що це по-справжньому моє. І ось через 12 років я відчуваю себе щасливим від того, що займаюся улюбленою справою.

"ДС" Чому в цьому сенсі вас навчила робота в рекламі?

С.Ч. Звичайно ж, перш за все це красива картинка, від цього мені було дуже складно відійти і перебудуватися, адже для кіно це абсолютно неважливо. Реклама навчила тому, як керувати знімальним майданчиком, як готуватись до зйомки і також тому, що відбувається в постпродакшн-періоді. Я вважаю, що реклама це відмінне місце для початківців-режисерів, які мріють потрапити в кіно.

"ДС" Як, власне, відбувся проєкт "Пульс"?

С.Ч. Я знайшов історію і ми разом з продюсером Єгором Олесовим почали девелопмент. З огляду на те, що в Єгора вже була досить велика фільмографія — все відбулося чітко.

"ДС" За якими критеріями ви обирали акторок та акторів, у тому числі на головні ролі?

С.Ч. Дуже важливо було знайти таку актрису на головну роль, яка змогла б передати своєю грою відчуття людини, що погано бачить. І нам дуже пощастило, оскільки в нас була одна з найкращих кастинг-директорок Яна Бернадська. Це стосується й усіх інших акторів.

"ДС" Що назагал було найскладнішим при роботі над фільмом?

С.Ч. Усе. І сценарний період, і зйомки в спеку на стадіонах, і монтажний період. На цих зйомках нічого не було просто. Але я дуже задоволений.

"ДС" Це був ваш дебют – мабуть, багато чому довелося вчитися на ходу?

С.Ч. Звичайно було важко, оскільки в рекламних проектах ти знімаєш в день по 30 секунд і все, а тут приблизно в десять разів більше, плюс актори не просто красиво бігають в кадрі. Але від свого переходу в світ кіна я маю відчуття, що роблю щось дійсно важливе.

"ДС" Чим вас вразив параолімпійський спорт загалом та історія Оксани зокрема? Наскільки ця реальність була для вас новою?

С.Ч. Дуже важливо для мене як режисера якомога глибше проникнути в субкультуру, про яку я розповідаю. Адже кожна професія — це окремий світ, про який ти нічого не знаєш, ти зустрічаєш нових людей і знаходиш нових друзів. Можу лише сказати що більшість тих, з ким я спілкувався в процесі роботи – дуже комунікабельні, особливо Оксана. Її чесність і відкритість протягом усіх тих років підтвердили мою початкову думку про те, що саме її історія повинна бути екранізована.

"ДС" Я знаю, ви вже показували фільм за кордоном – як його сприйняли рядові глядачі та преса?

С.Ч. Це було просто неймовірно. Показ для іноземної аудиторії в січні цього року – це, напевно, одне з найбільш хвилюючих вражень за все моє життя, адже до цього у фільму не було глядачів. Особливо було важливо розповісти нашим фільмом про те, що таке Україна, де вона, і хто такі українці, які у них моральні цінності тощо.

"ДС" Чи буде в "Пульсу" подальша фестивальна доля? Коли можна буде побачити його на телебаченні – адже кінотеатральна мережа у нас недостатня, аби охопити всю зацікавлену авдиторію?

С.Ч. Звичайно, фільм вийде на телебаченні, але дуже хотілося б, щоб глядач подивився "Пульс" на великому екрані, адже ми робили його саме для цього, це стосується як звуку і кольору, так і того, як саме ми його знімали. Хотілося б, щоб у дні прокату люди змогли подивитися його саме в кінозалах.

"ДС" Які ваші подальші плани, чи працюєте над новим фільмом? Про що він?

С.Ч. Звичайно, зараз у мене в девелопменті кілька крутих проектів, про які я зможу розповісти трохи пізніше.

    Реклама на dsnews.ua