• USD 26.4
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Сергій Пашинський

Народний депутат Верховної Ради V, VI, VII та VIII скликань

Сергій Пашинський / УНІАН
Зміст

Ранні роки та освіта

Сергій Володимирович Пашинський народився у 1966 році в селі Зірне Березнівського району Рівненської області. Батьки були вчителями: батько викладав англійську мову, а мати — німецьку.

У 1978 році сім'я переїхала на батьківщину батька — в місто Коростень Житомирської області. Там Пашинський закінчив середню школу, після чого деякий час працював токарем.

У 1984 році він вступив до Київського педагогічного інституту імені М. Горького за спеціальністю "вчитель історії та суспільствознавства". У 1985 році Пашинському довелося зробити перерву в навчанні через те, що його призвали до лав Радянської армії. Службу він проходив на Херсонщині, у військовій частині №23296 — це був 594-й окремий батальйон авіаційно-технічного забезпечення 320-го окремого вертолітного полку.

Після демобілізації Пашинський продовжив навчання і у 1991 році закінчив інститут.

Ділова кар'єра

Після вузу Пашинський нетривалий час викладав, після чого зайнявся підприємницькою діяльністю в сфері торгівлі, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Створив компанію "Інтерконтракт", яка експортувала харчові продукти в Росію.

В кінці 90-х Пашинський з підприємців перекваліфікувався в банкіри — в 1998 році він став президентом ЗАТ "Торговий дім банку "Україна". А в 1999 — заступником голови правління" Ощадбанку ".

Сергій Пашинський в сесійній залі Верховної Ради України, 2007 р
Сергій Пашинський в сесійній залі Верховної Ради України, 2007 р / УНІАН

Політична кар'єра

Ще у 1998 році Пашинський балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по 66 мажоритарному округу, проте вибори програв.

У 2000 році Пашинський працював радником Юлії Тимошенко, яка займала тоді посаду віце-прем'єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу.

На виборах до Верховної Ради у 2002 році балотувався за списком блоку політичних партій "Проти всіх" (№ 12 в списку), однак згодом його кандидатура була знята.

Під час другого туру виборів президента у 2004 році і Помаранчевої революції Пашинський очолював виборчий штаб Віктора Ющенка по округу № 66 на Житомирщині. Після Революції знову став радником Тимошенко, яка зайняла пост прем'єр-міністра. Залишався на цій посаді до відставки уряду у 2005 році.

У серпні 2005 року Пашинський став генеральним директором ДП "Укррезерв", але пропрацював на цій посаді менше ніж півроку — до січня 2006.

У 2007 році він очолив Житомирську обласну організацію ВО "Батьківщина" і на виборах до Верховної Ради балотувався від цієї політичної сили (№73 у виборчому списку). У Верховній Раді увійшов до складу комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Також у 2007 році Пашинський ініціював створення "Благодійного фонду Сергія Пашинського". Фонд займався допомогою сільським школам та амбулаторіям. Зараз допомагає учасникам АТО та їхнім сім'ям.

На наступних виборах знову потрапив до Верховної Ради за списками "Батьківщини". Цього разу Пашинський просунувся по списку і займав 27-е місце. Був заступником голови фракції ВО "Батьківщина".

Лідер БЮТ Юлія Тимошенко і народний депутат від БЮТ Сергій Пашинський в Житомирі, 2010 р
Лідер БЮТ Юлія Тимошенко і народний депутат від БЮТ Сергій Пашинський в Житомирі, 2010 р / УНІАН

Після перемоги Євромайдану виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов призначив його в.о. глави Адміністрації президента.

10 квітня 2014 року Пашинський разом з Турчиновим, Яценюком, Аваковим і Парубієм заснували партію "Народний Фронт". Пашинський став членом партії і був обраний до Військової ради — органу, який мав розробляти пропозиції з обороноздатності України.

Після того, як президентом був обраний Петро Порошенко, Пашинський пішов у відставку з посади в.о. глави Адміністрації президента і повернувся до роботи у Верховній Раді.

На дострокових виборах до Верховної Ради у 2014 році Пашинський був обраний народним депутатом за списками Народного фронту (під №12). Був заступником голови фракції "НФ" і очолював комітет ВР з питань національної безпеки та оборони.

Також з 2014 по жовтень 2016 року очолював наглядову раду Державного концерну "Укроборонпром".

У 2019 Пашинський балотувався до Верховної Ради по 64 мажоритарному округу (Житомирська область), але на виборах програв самовисуванцю Володимиру Арешонкову.

Сергій Пашинський під час засідання Верховної Ради України, 2016 р
Сергій Пашинський під час засідання Верховної Ради України, 2016 р / УНІАН

Участь в Революції Гідності

Під час Революції Гідності Пашинський був заступником керівника Штабу національного опору, брав участь в координації та організаційному забезпеченні акцій протесту.

У січні 2014 року на майно Пашинського і ряду інших опозиційних депутатів, які брали участь в акціях протесту, наклали арешт у зв'язку з позовом про відшкодування шкоди, яку завдали Федерації профспілок України.

Після завершення Революції Гідності російські пропагандисти розкручували версію про те, що Пашинський нібито разом з Андрієм Парубієм привезли "грузинських снайперів", які і розстріляли "Небесну сотню". У лютому 2018 року пропагандисти залучили якогось "грузинського снайпера" на ім'я Олександр Ревазішвілі, який заявив, що Пашинський і сам нібито вбивав мітингувальників: "Пашинський стріляв зі свого автомата короткими чергами. Парасюк молодий — з карабіну "Сайга", його батько — з карабіну СКС". Ніяких доказів цих слів наведено не було.

Також російські пропагандисти використовували відеоролик, на якому Пашинський вивозить з Майдану мисливський карабін. Сам Пашинський з цього приводу пояснював, що зброя була знайдена в багажнику однієї з машин і Пашинський просто відвіз його подалі від агресивної юрби, записавши дані власника зброї. Чоловіка пізніше допитувала Генеральна прокуратура, а з його зброї зробили контрольні постріли, які підтвердили, що учасників Євромайдану вбивали не з цього карабіна.

Стоп-кадр відеоролика
Стоп-кадр відеоролика

Кримінальні справи

У листопаді 2002 року Генеральна прокуратура пред'явила Пашинському звинувачення в розкраданні $4 млн в 1999-2000 рр., коли він був заступником голови правління "Ощадбанку", а також в скоєнні ряду шахрайських операцій при отриманні кредитів від інших банків.

Ці звинувачення в ЗМІ пов'язували з тим, що Пашинський співпрацював з Тимошенко і в цей період часу БЮТ якраз перейшов в опозицію. 26 листопада 2002 року, напередодні дня народження Тимошенко, Пашинського затримали і відправили в СІЗО. Звинувачення були пред'явлені по ст. 191 ч. 5, 222 ч. 2 Кримінального кодексу України (привласнення чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем; шахрайство).

У жовтні 2003 року звинувачення Пашинського перекваліфікували на ст. 364 ч. 2, ст. 365 ч.3 Кримінального кодексу України (перевищення службових повноважень), а після перемоги Помаранчевої революції розслідування було припинено.

Сергій Пашинський
Сергій Пашинський / УНІАН

Після Революції Гідності Слідчий комітет Росії порушив проти Пашинського кілька кримінальних справ (його звинувачували в пособництві збройному захопленні влади, розстрілах активістів, розпалюванні русофобії і скоєнні злочинів проти жителів Донецької і Луганської областей), а в листопаді 2018 він потрапив в санкційні списки РФ.

31 грудня 2016 року у Пашинського стався конфлікт з 38-річним жителем Васильківського району Київської області В'ячеславом Хімікусом. В результаті конфлікту Пашинський отримав удар пляшкою по голові, а сам прострелив Хімікусу ногу з зареєстрованого пістолета "Glock 19". У Хімікуса був вогнепальний осколковий перелом стегнової кістки лівої ноги, який експерти визначили як тяжкі тілесні ушкодження.

Сторони розопвіли свої версії події: Хімікус стверджував, що вдарив нардепа пляшкою в якості захисту, Пашинський також стверджував, що на нього напали і він захищався. Генпрокуратура постановила, що Пашинський діяв в рамках необхідної оборони і закрила кримінальну справу. Однак після приходу до влади Володимира Зеленського Державне бюро розслідувань повідомило Пашинському про підозру в заподіянні громадянину тяжкого тілесного ушкодження. Пашинський стверджував, що підозра може бути "помстою ексзаступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова".

Сам Зеленський без всяких вироків називав Пашинського "бандитом" тільки на тій підставі, що так нібито "кажуть на вулиці".

Володимир Зеленський

Вийдіть на вулицю і запитайте — Пашинський це бандит чи ні? Я даю вам 100 відсотків — 100 осіб запитаєте і 100 чоловік скаже "так".

Пашинського взяли під варту, а через деякий час відпустили під домашній арешт. У березні 2021 року Хімікус відмовився від позовних вимог, пояснивши, що отримав грошову компенсацію, після чого Пашинського виправдали, а справа була закрита.

Також восени 2019 року Генеральна прокуратура відкрила як мінімум три нові кримінальні виробництва відносно Пашинського.

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка

Ми зареєстрували кілька нових виробництв, які пов'язані з можливими зловживаннями. Перша пов'язана з оборонною сферою, з втручанням і спробою отримати неправомірну вигоду при цих контрактах за державним оборонним замовленням.

Також Рябошапка заявляв про нібито зв'язок між справою Пашинського і справою щодо заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Сергій Пашинський під час засідання Печерського райсуду Києва щодо обрання йому запобіжного заходу, 2019 г./censor.net
Сергій Пашинський під час засідання Печерського райсуду Києва щодо обрання йому запобіжного заходу, 2019 г./censor.net

Скандали

У 2014-15 роках представники руху "Чесно" звинувачували Пашинського в "кнопкодавстві" — неперсональному голосуванні у Верховній Раді. Сам нардеп ці звинувачення спростовував.

У лютому 2015 року, коли Пашинський очолював наглядову раду "Укроборонпрому", стало відомо, що його 24-річний син Антон отримав посаду топ-менеджера в "Спецтехноекспорті", який займається імпортом та експортом зброї. При цьому у Антона не було профільної освіти та досвіду в експорті-імпорті зброї. Сергій Пашинський цю інформацію спростовував, але її підтвердили в компанії.

У липні 2016 року Пашинський побився у Верховній Раді з іншим народним депутатом з фракції "Батьківщина" Сергієм Власенком.

За даними ЗМІ, конфлікт стався через те, що Власенко образив депутата від "Народного фронту" Тетяну Чорновол.

Сергій Пашинський в залі Верховної Ради
Сергій Пашинський в залі Верховної Ради / УНІАН

Сім'я

Одружений на Руслані Пашинський. На дружину записана значна частина майна, зазначеного в декларації. У них є двоє дорослих синів. Один з них, Антон, "засвітився" під час скандалу з роботою в "Спецтехноекспорт". Про другий сина відомостей у відкритих джерелах немає.

Руслана Пашинська/prm.ua/скриншот
Руслана Пашинська/prm.ua/скриншот

Доходи

Останню електронну декларацію Пашинський подав у 2020 році, після закінчення депутатських повноважень. Згідно з декларацією, за 2019 рік Пашинський отримав 923 тис. грн доходу. У його дружини вказана лише тисяча гривень доходу від відсотків в банку. Готівкою подружжя зберігають 100 тисяч доларів і 80 тисяч євро, а на рахунках в банках у них є трохи більше ніж 12 тисяч гривень та 1435 доларів.

При цьому Пашинський задекларував житловий будинок в селі Хлепча Васьковского району Київської області площею понад тисячу квадратних метрів, записаний на дружину, і сім квартир в Києві, які перебувають на стадії будівництва. Також в Хлепчі у його сім'ї є сім земельних ділянок загальною площею 13 тис. 370 кв.м., а при будинку Пашинського є власна каплиця.

У Пашинського два автомобіля Mercedes-benz: S 500 4 Matic вартістю 1 млн грн і GL450, а у його дружини є Volkswagen Touareg вартістю 766 тис. грн і Subaru Tribeca. Крім того, у Пашинського є катер Tracker Pro Guide V175WT вартістю 850 тис. грн, однак в декларації вказано, що він "не використовується".

Також зазначено, що Пашинський позичив у 2015 році у громадянина Дмитра Олійника 3,5 млн грн.

Сергій Пашинський/pravda.com.ua/
Сергій Пашинський/pravda.com.ua/

Пашинський в соцмережах

Сторінка Пашинського в Facebook

Редактор: Сергій Єфремов
    Реклама на dsnews.ua