Чому Київ відстає від Вознесенська по прозорості бюджету
Громадське партнерство "За прозорі місцеві бюджети" провело дослідження бюджетної політики в 17 містах України, в тому числі в Києві. Метою проекту було визначити прозорість місцевих бюджетів та можливість городян впливати на прийняття рішень про використання бюджетних коштів. "У рамках бюджетної децентралізації надходження в місцеві бюджети значно збільшилися. Але якщо прозорість та ефективність використання цих коштів залишиться такими ж, як зараз, то ці гроші з великою ймовірністю будуть розкрадені. А місцеві громади ніякої вигоди від цього не отримають", - заявив координатор партнерства "За прозорі місцеві бюджети" Анатолій Бойко.
Автори дослідження назвали кілька причин, чому прозорість столичного бюджету отримала таку низьку оцінку - лише 4-е місце. Одна з них пов'язана з перевиконанням дохідної частини бюджету. Нещодавно столична влада похвалилися, що в першому півріччі 2016 року надходження в столичну казну опинилися на 2,3 млрд грн більше запланованих. Тому Київрада вносила зміни до бюджету на поточний рік і розподіляла, як витратити цю суму. Експерти називають це корупційним інструментом управління бюджетними грошима без участі громадськості. Адже якщо громадяни беруть хоч якусь участь у формуванні бюджету перед початком року, то в разі перевиконання дохідної частини депутати Київради в ручному режимі без консультацій з городянами ділять кошти між столичними структурами та підприємствами.
"Часто в таких випадках додаткове фінансування розподіляється в інтересах певних депутатів, які, як правило, входять у більшість. Наприклад, гроші спрямовуються на округ провладного депутата, а на рішення більш важливої проблеми на сусідньому окрузі, по якому обрався опозиційний депутат, грошей не виділяють," - пояснив експерт з питань бюджетної та антикорупційної політики Фонду "Відкрите суспільство" Іван Сікора.
При проведенні дослідження експерти не знайшли на сайтах Київради і КМДА бюджетних запитів від комунальних підприємств або депутатських звернень щодо виділення грошей з казни на ті чи інші потреби. "Цю інформацію часто не можна отримати навіть через запит на публічну інформацію. Так що ми не можемо з'ясувати, хто лобіював фінансування різних напрямків і оцінити, наскільки справедливо були розподілені гроші. В ідеалі, чиновники повинні оприлюднювати звіти про всі запити на виділення коштів з результатами їх розгляду", - додав Іван Сікора. Також далеко не всі столичні комунальні підприємства показують свої фінансові плани.
Навіть коли столичні влади проводять громадські обговорення проекту бюджету на наступний рік, реальне вплив городян на кінцевий документ вельми сумнівне. Наприклад, в минулому році чиновники КМДА підготували електронний опитування для киян, де вони могли вибрати, які галузі, на їхню думку, слід фінансувати в 2016 році в першу чергу, а які - за залишковим принципом. Члени комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ознайомилися з результатами опитування, але на формування бюджету він ніяк не вплинув.
На думку президента Фонду "Відкрите суспільство" Леся Шевченко, щоб обговорення бюджетних питань були ефективними, їх необхідно організовувати до обговорення вже підготовленого чиновниками проекту бюджету. Наприклад, при розробці фінансових планів КП або департаментів КМДА. "І це повинні бути не просто електронні обговорення, а реальні експертні консультації, з залученням тих, кого безпосередньо торкнеться фінансування або його відсутність", - пояснила Шевченко. А після обговорень чиновникам рекомендують оприлюднювати їх результати з детальним роз'ясненням, чому одні пропозиції були відхилені, а інші прийняті.
Навіть проект "Відкритий бюджет", яким так пишаються столична влада, не підвищив позицію Києва в рейтингу українських міст за прозорості бюджетної політики. Хоча мер Києва Віталій Кличко запустив "Відкритий бюджет" як перший етап впровадження системи Smart City ще в червні минулого року, портал досі працює в режимі тестування. "Був випадок, коли дані в "Відкритому бюджет" не відповідали офіційним цифрам з документів. До того ж, в ньому представлена оброблена інформація, у якій можуть бути механічні або навмисні помилки. Так що цей портал ще не заслужив довіри", - вважає президент Фонду "Відкрите суспільство" Леся Шевченко.
